Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
122.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать

Лекція 6

ДРУГЕ НАЧАЛО ТЕРМОДИНАМІКИ. ЦИКЛ КАРНО

Означення другого начала термодинаміки. Рівняння другого начала термодинаміки, виходячи із першої і другої форм запису першого начала термодинаміки. Прямий і зворотній довільні цикли. Коефіцієнти ефективности прямого і зворотнього циклів. Прямий і зворотній цикли Карно. Коефіцієнти ефективности прямого і зворотнього циклів Карно. Математичні вирази другого начала термодинаміки. Принцип зростання ентропії в ізольованих системах. Фізичний і термодинамічний смисл ентропії.

6.1.Означення другого начала термодинаміки

1. Перше начало термодинаміки формально стверджує рівноцінне взаємне перетворення роботи і тепла:

L ↔ Q. (6.1)

2. Але реальні процеси (6.1) якісно нерівноцінні: робота безпосередньо перетворюється в тепло, а тепло може перетворитися в роботу через інші форми енергії, безпосереднього перетворення не відбувається.

3. Таким чином, реальні процеси протікають односторонньо і друге начало термодинаміки вказує на напрямок термодинамічних процесів і на умови досягнення рівноваги.

4. Із значної кількости означень другого начала термодинаміки приведемо першоджерельні у сучасному трактуванні:

  • Саді Карно (1824 р.). Неможливо перетворити тепло в роботу без різниці температур.

  • Рудольф Клаузіус (1850 р.). Неможливо провести без компенсації (звершення роботи) – передачі тепла від холодного джерела тепла (Т2) до гарячого (Т1), де Т21, тобто в ізольованій термодинамічній системі тепло Q2 від холодного тіла до гарячого Q1 не може передаватися без компенсації – виконання роботи (L0).

  • Вільям Томсон (1851 р.). У природі не існує термодинамічних процесів, єдиним наслідком яких є звершення роботи (L0) і охолодження верхнього джерела тепла (Q1), тобто в ізольованій термодинамічній системі тепло в роботу не може перетворюватися без компенсації – перенесення тепла від гарячого (Т1) до холодного (Т2) джерел тепла.

  • Перетворення тепла в роботу при циклічних змінах робочого тіла неможливе без наявности двох джерел тепла – верхнього (гарячого з Т1) – тепловіддавача і нижнього (холодного з Т2) – приймача.

  • Рудольф Клаузіус (1876 р.). Існує така функція термодинамічного стану, приріст якої пропорційний кількости зведеного тепла ( ), що підводиться до термодинамічної системи при Т (ця функція – ентропія):

dS= (6.2)

ds= (6.3)

де δQ, δq – зведене (приведене) тепло.

  • Макс Планк (1879 р.). Неможливо створити такий термодинамічний цикл, щоби робоче тіло в кінці процесу було б у такому стані, що й на початку процесу.

6.2. Рівняння другого начала термодинаміки

  1. Запишемо (6.2) dS= в інтеґральній формі для кінцевого процесу:

ΔS=S2–S1= (6.4)

  1. З першої форми запису першого начала термодинаміки

δQ=dU+pdV (6.5)

та (6.2) δQ=ТdS для нерівновагового («нерівність») і рівновагового («рівність») процесів запишемо:

ТdS ≥ dU+pdV (6.6)

Розділивши (6.6) на інтеґруючий множник Т, отримаємо:

dS ≥ + (6.7)

Для ідеального ґазу:

pV=RT, (6.8)

звідки (6.9)

Підставивши (6.9) у (6.7), враховуючи, що

dU=CvdT, (6.10)

отримаємо

dS≥ (6.11)

Проінтеґруємо (6.11) для кінцевого процесу

(6.12)

отримаємо (при CV=const, R=const) вираз для зміни ентропії в термодинамічному процесі:

ΔS=S2–S1≥CVln +Rln . (6.13)

І далі введемо в ліву частину рівняння (6.13) 1=lne:

ΔS lne ≥ ln + ln , (6.14)

lneΔS ≥ ln (6.15)

звідки

(6.16)

  • Або при p=const з (6.8) будемо мати:

pdV=RdT. (6.17)

Підставимо (6.10) і (6.17) у (6.7):

dS≥ (6.18)

Проінтеґруємо (6.18) для кінцевого процесу, враховуючи, що CV=const, R=const, отримаємо зміну ентропії в термодинамічному процесі (p=const):

ΔS≥ CVln + Rln (6.19)

ΔS≥(CV+R)ln . (6.20)

За рівнянням Майєра для ідеального ґазу

CV + R = Cр, (6.21)

тоді

ΔS≥ Cр ln (6.22)

і далі

ΔS lne ≥ ln , (6.23)

lneΔS ≥ ln ,

звідки для p=const

(6.24)

  1. З другої форми запису першого начала термодинаміки

δQ = dН – Vdp (6.25)

та (6.2) δQ = ТdS запишемо:

ТdS ≥ dН – Vdp. (6.26)

Розділивши (6.26) на інтеґруючий множник Т, отримаємо:

dS≥ (6.27)

Для ідеального ґазу підставимо (6.8) у вигляді:

(6.28)

у рівняння (6.27), враховуючи, що

dН= CрdТ, (6.29)

отримаємо

dS≥ (6.30)

Проінтеґруємо (6.30) для кінцевого процесу

(6.31)

отримаємо (при Cр=const, R=const) вираз для зміни ентропії в термодинамічному процесі:

ΔS=S2 – S1≥Cрln –Rln (6.32)

І далі введемо в ліву частину рівняння (6.32) 1=lne:

ΔS lne ≥ ln + ln (6.33)

lneΔS ≥ ln (6.34)

звідки

(6.35)

  • Або при V=const з (6.8) будемо мати

Vdр=RdТ. (6.36)

Підставимо (6.29) і (6.36) у (6.27):

dS≥ – (6.37)

Проінтеґруємо (6.37) для кінцевого процесу, враховуючи, що Cр=const, R=const, отримаємо зміну ентропії в термодинамічному процесі:

ΔS≥ –R (6.38)

ΔS≥(Ср – R) . (6.39)

За рівнянням Майєра

Ср – R =CV, (6.40)

тоді

ΔS≥ CV , (6.41)

і далі

ΔS lne ≥ ln (6.42)

lneΔS ≥ ln (6.43)

звідки

(6.44)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]