Семінарське заняття 5. Типологія праворозуміння. Питання для обговорення:

1. Поняття типу праворозуміння. Основні типи праворозуміння.

2. Соціокультурні та теоретичні витоки позитивізму. Юридичний позитивізм як ідейно-теоретична засада легізму.

3. Сутність легізму. Основні ідеї та принципи легізму.

4. Юснатуралізм як тип праворозуміння. Витоки та ґенеза юснатуралістичних ідей. Поняття природного права.

5. Юридично-лібертарна концепція. Онтологія, гносеологія та аксіологія права.

6. Лібертарна концепція права. Право в контексті інших соціальних регуляторів.

Теми рефератів:

1. Соціокультурні детермінанти типу праворозуміння.

2. Легізм та юридичне праворозуміння: порівняльна характеристика.

3. Необхідність зміни типу праворозуміння в сучасних українських умовах.

4. Сутність та аксіологія права в легізмі.

5. Право як загальнозначима свобода.

6. Проблема утвердження правового закону та правової держави як основна ідея лібертарної концепції.

Завдання для перевірки засвоєних знань:

1. Що таке тип праворозуміння?

2. Які ви знаєте основні типи праворозуміння?

3. Яку ознаку ви б виділили як найхарактернішу для легізму?

4. У чому полягає гуманістичний зміст природно-правового мислення?

5. В чому полягають світоглядно-методологічні витоки, основні форми, переваги та недоліки правового позитивізму?

6. В чому полягає гуманістичний зміст природно-правового праворозуміння?

7. «Право, — писав Гегель, — полягає в тому, що наявне буття взагалі є наявне буття вільної (свободної) волі. Право є, отже, загалом свобода як ідея» («Філософія права»). Визначте по цьому висловлюванню мислителя представником якого типу праворозуміння він є. Охарактеризуйте онтологічний аспект права з позиції цього типу праворозуміння.

8.Дайте визначення закону. В якому типі праворозуміння закон і право: а) ототожнені? б) протиставляються? в) співставляються і увідповіднюються.

Тестові завдання:

1. Коли рівність як масштаб міри, як принцип має сенс:

1. як фактична рівність;

2. як формальність, абстрагована від фактичного;

3. в контексті розрізнення фактичного та формального.

2.Правова форма, правові відносини, правова свідомість учасників цих відносин, право як міра, масштаб і норма соціального спілкування – це:

1. породження законодавчої волі, її результат чи

2. передумова законодавства?

3.З позиції якого типу праворозуміння зроблено наступні визначення:

1. «Законність – це режим, такий стан суспільства, який характеризується неухильним виконанням, дотриманням усіма учасниками суспільних відносин вимог нормативно-правових актів».

2. «Правопорядок – це наслідок, результат законності».

3. «Правомірна поведінка – це така поведінка, яка не суперечить юридичним нормам, основними принципам права певної держави».

4. Хто із нижченаведених мислителів представляє природно-правовий напрям в юриспруденції:

1. Б. Кістяківський

2. Г. Кельзен

3. B. Гегель Арістотель Т. Гоббс

4. Ш. Монтеск'є Г. Радбрух

5. C. Дністрянський

5.Який тип праворозуміння використовує формально-логічний та техніко-інструментальний підхід до розуміння права:

1. психологічна концепція права;

2. лібертарна концепція;

3. легістсько-позитивістська;

4. природно-правова

6. Якому типу праворозуміння притаманна критична функція держави:

1. психологічній концепції права;

2. лібертарній концепції;

3. легістсько-позитивістській;

4. природно-правовій

7. Кому із представників легістсько-позитивістського типу праворозуміння належить вчення про “чисте право”:

1. Р. Штаммлеру;

2. Г. Радбруху;

3. Г. Шєршєневичу;

4. Г. Кельзену.

8.Що являє собою держава з позиції «лібертарної концепції права»:

1. держава – це орган насильства домінуючого в суспільстві класу над іншими соціальними прошарками та класами.

2. держава – це форма організації суспільного життя.

3. держава – це знаряддя в руках суспільства, основна функція якого – впорядкування суспільних відносин;

4. держава – це інституційна форма буття, визнання, вираження і здійснення свободи.

9. Як формується ціннісно-правовий імператив в лібертарному праворозумінні:

1. рівним за рівне;

2. закон і право повинні бути правовими;

3. закон є метою держави;

4. закон є тотожним праву.

10. Назвіть, які із нижче наведених ознак належать до найсуттєвіших ознак позитивістко-легістського типу праворозуміння:

1. ототожнення права та закону;

2. опора на емпіричні факти та описовість;

3. ігнорування сутнісного, апелювання до формального;

4. розуміння права як сили.