Семінарське заняття 13. Громадянське суспільство як суб’єкт творення правової держави. Питання для обговорення:

1. Громадянське суспільство: сутність, основні характеристики і значення в історичному розвитку.

2. Структура, функції та механізми існування громадянського суспільства.

3. Персоналістична революція в праві. Автономна особистість як джерело права.

4. Ідея правової держави та сучасні реалії.

5. Громадянське суспільство як суб'єкт побудови правової держави.

6. Правові засади побудови громадянського суспільства в сучасній Україні. Проблема реалізації ідеї правової держави в сучасній Україні.

Теми рефератів

1. Громадянське суспільство і національна держава в контексті сучасних українських реалій.

2. Громадянське суспільство і права людини у сучасному світі.

3. Неправовий закон як засіб знецінення і знеособлення індивіда.

4. Особливості взаємодії громадянського суспільства та держави.

Завдання для перевірки засвоєних знань:

1. Що таке громадянське суспільство?

2. Як пов’язані правова держава і громадянське суспільство?

3. Визначіть основні ознаки громадянського суспільства.

4.Що таке правова держава?

5.Визначіть основні ознаки правової держави.

6.Чи можна погодитися з твердженням, що громадянське суспільсто є суб’єктом творення правової держави?

7. Поясніть чому громадянське суспільство є необхідною передумовою творення правової держави?

8.Які першочергові цінності утверджуються у громадянському суспільстві?

Тестові завдання:

1.Громадянське суспільство – це:

1. сфера державно-політичних відносин громадян;

2. позадержавна сфера життя людей;

3. суспільство приватних власників, що, взаємодіючи між собою, будують правову державу;

4. система горизонтальних суспільних відносин, що створюються громадянами з високою економічною, політичною, правовою тощо культурою.

2.Правове мислення – це:

1. теоретико-правова діяльність, здійснювана в понятійно-логічній формі;

2. відображення на теоретичному рівні правових реалій;

3. інтелектуальна активність, що здійснюються в понятійно-категоріальних формах, і проявляється у виявленні смислу права;

4. система понять та принципів, що відображають правовий розвиток.

3.Які функції виконує громадянське суспільство:

1. економічну

2. міжнародних зв’язків

3. політичну

4. культурного розвитку

5. захисту прав та свобод громадян

6. законотворчу

7. морально-виховну

8. військового захисту

4.Чому природні права людини є невідчужуваними:

1. бо вони витікають з природи людини;

2. бо їх захищає закон;

3. бо вони є необхідною умовою людського самоздійснення;

4. бо вони мають суб’єктивний характер;

5. бо вони позитивовані державною владою (законодавцем).

5.Які із характеристик правового закону з позиції юридико-лібертарного праворозуміння не залежать від волі законодавця:

а) формальна рівність;

б) загальнозначима і необхідна свобода;

в) всезагальна справедливість;

г) загальнообов'язковість.

6. Що пізнається в праві з позиції юридико–лібертарного праворозуміння:

1. істина про фактичний закон, його державно-владна сутність;

2. зовнішнє вираження закону – правові акти: нормативно-правові, індивідуально-правові, тлумачно-правові (коментарі, постанови Пленуму Верховного Суду тощо):

3. ідея права.

7.Яким явищем за своєю смислово-сутнісною природою є право:

1. матеріально-предметним

2. об’єктивним стосовно людини

3. суб’єктивним

4. духовно-культурним

5. екзистаціально-персоналістичним

6. суб’єктивно-об’єктивним

7. духовно-феноменологічним

8.Правовий закон – це:

1. такий закон, який не заперечує природних прав людини

2. такий нормативний акт, який окреслює права та обов’язки людини, видається законодавцем, є загальнообов’язковим для виконання, і оберігається державою від порушень

3. такий нормативний акт, який втілює і виражає принцип формальної рівності однойменних суб’єктів права в свободі та справедливості

4. такий нормативний акт, який має правовий зміст, втілює ідею права