Література

Кабанець В., Кравчук С. Міжнародне доручення як правова допомога у кримінальних справах // Вісник Прокуратури. – 1999. – №1. – С. 85-90.

Кравчук С. Застосування законодавства, що регулює питання екстрадиції. // Право України. – 1998. – №8. – С. 64-67.

Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / За ред. Шибіко В.П. _ Київ: Юрінком Інтер, 2000.

Махов В. Н., Пешков М. А. Уголовный процесс США. – М., 1998

Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РСФСР / Под ред. В. М. Лебедева и В. П. Божьева. М., 2000.

Радионов К. С. Интерпол: Миф и действительность. – М., 1986.

Цимбал П. В. Міжнародна Організація Кримінальної Поліції – Інтерпол та участь в ній України. – Ірпінь, 1998.

Тема 23

Кримінальний процес зарубіжних країн

Семінарське заняття

Питання для обговорення:

1. Загальна характеристика кримінального процесу країн європейського континентального права.

2. Порушення кримінального переслідування, розслідування злочинів, основні положення доказового права та розгляд справ у судах присяжних в країнах загального права та розгляд справ у судах присяжних в країнах загального права( Англії, США).

3. Характеристика кримінально-процесуального законодавства країн СНД.

Методичні рекомендації.

Для кримінального процесу зарубіжних країн характерні дві форми судочинства: змагальна (США, Канада, Англія); змішана (Франція, Іспанія, Італія, Німеччина, Австрія, Росія).

Кримінальному процесу країн Європи притаманні такі ознаки:

1. Зміцнення гарантій прав і свобод людини.

2. Розширення прав потерпілого, включаючи компенсацію шкоди, заподіяної злочином, за рахунок держави.

3. Широкі повноваження в кримінальному процесі захисника.

4. Простота процесуальної форми досудового розслідування.

5. Широке використання результатів оперативно-розшукових дій у доказуванні.

Розглядаючи процесуальну форму, треба з’ясувати такі особливості кримінального процесу Англії, як переслідування по справах з обвинувальним висновком і сумарне провадження, а також з’ясувати такі поняття: Високий суд, Суд королівської лави, Апеляційний суд, Високий суд корони в парламенті, Світовий суддя.

Аналізуючи кримінальний процес Франції, слід з'ясувати особливості поліцейського розслідування (дізнання) і розслідування, яке здійснюються слідчим суддею. Треба звернути увагу на особливості суду. Розглядаючи кримінальний процес Германії, доцільно висвітлити в чому його схожість з процесом у Росії й Україні. Аналізуючи особливості доказового права зарубіжних країн, необхідно звернути особливу увагу на допустимість фактичних даних до використання в доказуванні і гарантії встановлення об'єктивної істини.

Нормативні акти:

Європейська Конвенція про взаємодопомогу по кримінальним справам. Ратифікована Законом України від 16.01.98р., №44/98-ВР. //Офіційний вісник України. – 1998. – №13.

Європейська Конвенція про видачу правопорушників, 1957р. //Офіційний вісник України. – 1998. – №13.

Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, отриманим злочинним шляхом, 1990 р. Ратифікована Законом України 17.12.97р., №738/97-ВР. //Офіційний вісник України. – 1998. – №13

Конвенція про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах. //Мінськ, 22.01.93.

Конституции зарубежных стран. – М.: Юрлитинформ, 2000.

Закон України N1438-III від 10 лютого 2000 року Про ратифікацію Договору між Україною і Сполученими Штатами Америки “Про взаємну правову допомогу по кримінальних справах”.

Угода про взаємовідносини Міністерств внутрішніх справ в сфері обміну інформацією від 03.08.92 р.

Угода про взаємодію міністерств внутрішніх справ незалежних держав в сфері боротьби із злочинністю. //Алма-Ата, 24.04.92.

Угода між прокуратурою Російської Федерації та Генеральною прокуратурою України про правову допомогу та співробітництво від 21.05.93

Федеративная Республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. – М.:: Манускрипт, 1994.

Конвенция о привилегиях и иммунитетах Объединенных Наций от 13 февраля 1964 г. – Международное право в документах. – М., 1982. – Ст.124-137.

Положення про Національне центральне бюро Інтерполу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 220 від 25 березня 1993 року //ЗП України. – 1994. – №2.

Інструкція “Про порядок зносин органів внутрішніх справ України із компетентними правоохоронними органами іноземних держав з питань запобігання, розкриття та розслідування злочинів”. Наказ МВС України № 600 від : вересня 1995 року.

Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Верховного Суду України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань N 34/5 /22/103/512/326/73 від 29 червня 1999 року.

Інструкція «Про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів». Затверджена Наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного Комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України N 3/1/2/5/2/2 від 9 січня 1997 року.