2.1. Малюнки як засіб

вивчення особистості

В американських школах використовувалося кілька систем викладання графічного мистецтва, але найхарактернішими були системи Пранга, Тедда і Аугсбурга. Ці системи пов’язані з трьома видами емоційної орієнтації учнів на пластику ліній і фарб в процесі малюнків-ігор.

Систему Пранга вибирали діти, які відзначалися емоційно-позитивним ставленням до пластики колірних плям, переважним чином, діти з аудіальною емоційною орієнтацією (“кольоро-музичні”). Систему Тедда, яка ґрунтується на розвитку взаємодії руки й ока, вибирали учні з домінантою візуальної емоційної орієнтації. Систему Аугсбурга – учні із кінестетичною емоційною орієнтацією, оскільки система забезпечувала ознайомлення із схемами рухів істот живої природи, відображення особливості пластики рухів. Відповідно до емоційних орієнтацій дослідниками розрізнялися три типи емоційно-почуттєвих проявів особистості. “Із тих дітей, за якими ми спостерігали, можна було вибрати три найбільш яскраві і чисті типи, які є прекрасною ілюстрацією до трьох вищезгаданих методів образотворчої діяльності”.

Найемоційнішими виявилися учні, які прагнули до ігор-малюнків (кольорографіками). Такі учні виявили себе повністю у вільних малюнках. Вони охарактеризовані як “живі, рухливі, вразливі, спостережливі, творчі”, “відрізнялися прекрасною комбінаторною уявою, високорозвиненим естетичним смаком”. Наявність розвиненої емоційно-почуттєвої сфери таких учнів засвідчував факт вільного вибору ними всієї палітри кольорів і відтінків для передачі свого емоційного ставлення до зображуваних ситуацій. Такі учні відзначалися високою художньо-ігровою активністю.

Низький рівень сформованості емоційно-почуттєвої сфери показали учні, які не виявляли художньо-ігрової активності в ході малювання за власним задумом. Вони вибирали ігри-малюнки за зразком. Віддавали перевагу штриховці, тушуванню площини, а не фарбуванню, що вказувало на відсутність естетичного смаку, а отже, й бідність естетичних почуттів.

Третій тип – проміжний між “кольорографіками” і графіками -

тушувальниками – це учні із середнім рівнем художньо-ігрової активності, а відповідно і сформованості емоційно-почуттєвої сфери. Виявляли естетичні почуття, але не у співвідношенні з творчою уявою, фантазією, а у співвідношенні з реальними формами зображуваних предметів довкілля. Вони виявляли натуралістичний підхід до вибору конструктивних зображень, вдавалися до розписів предметів.

Завдання до теми

1. Поміркуй, для якого типу учнів особистісно значущим є живописний малюнок, для якого – графічний, а для якого – конструктивний?

Для учня-«глядача»… Для учня-«слухача»… Для учня-«діяча»…

Практична робота. Пізнай себе.

Для діагностики розвитку понятійного та образного мислення учнів (майбутніх дизайнерів) використовується тест „Піктограми”.

ПІКТОГРАМА

М е т а: дослідження особливостей опосередкованого запам’ятовування і його продуктивності, а також характеру мовленнєвої діяльності, рівня сформованості понятійного мислення.

М а т е р і а л: чистий аркуш паперу, один простий і кілька кольорових олівців, набори слів із тем, що контролюються.

І н с т р у к ц і я: „Я буду називати слова, а ти до кожне слово познач графічним зображенням”.