- •М політична економія м
- •Теми самостійної роботи
- •Тема 1: зародження та розвиток політичної економії. Сучасна українська економічна думка. Економічні закони та категорії план
- •Тема 2: сучасна нтр – вирішальний фактор розвитку продуктивних сил
- •Тема 3: економічні теорії походження та розвитку потреб
- •Тема 4: економічні системи суспільства
- •Тема 5: становлення сучасної цивілізації і економічної єдності світу
- •Тема 6: новітні тенденції розвитку відносин власності
- •Тема 7: суспільний поділ праці – джерело соціально-економічного розвитку
- •Тема 8: теорії вартості
- •Тема 9: закон грошового обігу
- •Тема 10: теорії грошей
- •Тема 11: антиінфляційні заходи
- •Тема 12: ринок цінних паперів
- •Тема 13: ринок капіталів
- •Тема 14: капітал в сфері обігу
- •Тема 15: необхідність та методи антимонопольного регулювання
- •Тема 16: доходи домогосподарства та їх розподіл
- •Тема 17: витрати та заощадження домашніх господарств
- •Тема 18: підприємництво і бізнес
- •Тема 19: життєвий цикл підприємства та його оптимальний розмір
- •Тема 20: види капіталу в процесі обороту
- •Тема 21: короткострокові і довгострокові витрати виробництва
- •Тема 22: норми прибутку і рентабельність
- •Тема 23: фактори і методи ринкового ціноувторення
- •Тема 24: капітал як економічна категорія
- •Тема 25: розвиток підприємництва в сільському господарстві
- •Тема 26: державна підтримка аграрної сфери та аграрних перетворень
Тема 14: капітал в сфері обігу
Капітал – це вартість, що в процесі руху приносить більшу вартість, тобто зростає. Капітал – «головний».
Першу спробу наукового аналізу капіталу зробив Аристотель, який вбачав безмежне накопичення капіталу, багатства метою торгівельної діяльності. Класики політичної економії А.Сміт та Д.Рікардо ототожнювали капітал з запасом або тією частиною багатства, що задіяна у виробництві. Вони звертають увагу лише на речову форму капіталу, не враховують грошовий капітал, людський капітал. Значного поширення набув погляд на капітал як на один з виробничих факторів ( Ж.Б.Сей). Сучасні вчені пов’язують капітал з різними факторами виробництва. У цьому вони наблизились до розуміння сутності капіталу Марксом. Маркс розглядав матеріально – речову структуру капіталу з точки зору зростання його вартості. Він поділяється на 2 частини:
1. Постійний капітал - уречевлений у засобах виробництва, вартість якого в процесі виробництва залишається не змінною.
2. Змінний капітал, представлений робочою силою, вартість якого в процесі виробництва змінюється, зростає.
Виходячи з цього , структуру вартості капіталу, виробленого із застосуванням найманої праці, можна подати так: w = c+v+m, де c – вартість постійного капіталу,
v – вартість змінного капіталу, m – додаткова вартість.
Усі ці підходи можна охарактеризувати як макроекономічні . З погляду простого підприємця капітал є сумою вартісної оцінки майна і коштів, які він може використати на господарські потреби. Капітал підприємства складається з таких частин:
Знаряддя праці, запаси сировини, матеріалів тощо,
Готова продукція,
Гроші та грошові документи.
Для нового підприємства капітал починає свій рух у сфері обігу як грошовий капітал, функцією якого є придбання елементів виробничого капіталу. За наявності засобів виробництва і робочої сили можна починати виробничий процес. Капітал тут виступатиме як виробничий, функцією якого є виробництво товару і додаткової вартості.
Для одержання вартості та додаткової вартості у грошовій формі треба продати продукт, тобто доставити товар на ринок і знайти покупців. При цьому капітал набуває форми товарного капіталу, функцією якого є реалізація товарів і одержання вартості у грошовій формі. Отже, капітал в процесі виробництва здійснює свій кругообіг.
Кругообіг капіталу – це такий рух капіталу, коли він послідовно проходить три стадії і повертається до першої стадії з прибутком:
1. Гроші – Товар < робоча сила, засоби виробництва
2. Виробництво...Товар`.
3. Товар` - Гроші`.
Перша та третя стадії, проходять в сфері обігу, друга – головна, в сфері виробництва. Кругообіг капіталу це безперервний процес, і затримка капіталу в одній із форм може привести до його знецінення.
Кругообіг промислового капіталу відображає формула : Г – Т…В…Т` - Г`
Однак існує фіктивний капітал, що уречевлений у цінні папери. Якщо підприємство стає банкрутом, реальний капітал можна продати за борги, тоді як цінні папери ніхто не купуватиме.
Безперервний рух капіталу в сфері виробництва,послідовне повторення стадій кругообігу становить обіг капіталу.
Для характеристики обігу капіталу використовують показник тривалість обігу.
Тривалість обігу – це період, протягом якого капітал здійснивши кругообіг повертається до свого власника в грошовій формі у певному обсязі, з прибутком.
Він складається з часу виробництва і часу обігу.
Час виробництва включає :
Робочий період.
Період дії сил природи на майбутній продукт.
Технологічні простої виробництва.
Технологічні перерви.
Час перебування продукту у виробничих запасах.
Час обігу складається : час транспортування засобів праці й сировини до місця виробництва ; готової продукції на ринок збуту; час перебування продукту в товарних запасах в сфері обігу; час купівлі – продажу товару.
З метою прискорення обороту капіталу, підприємці скорочують робочий період в наслідок технічного удосконалення, збільшення кількості змін та інтенсифікація праці.
Капітал поділяють на основний і оборотний.
До основного відносяться капітал, який бере участь в процесі виробництва і переносить свою вартість на продукт по частинам – це виробничі будинки, споруди, транспортні шляхи, машини, обладнання, механізми, інструменти.
Оборотний капітал – це такий капітал, який поступає в обіг і повністю переносить свою вартість після кожного виробничого циклу - це сировина, матеріали, паливо, електроенергію, вартість робочої сили.