Семантична мережа — метод подання знань за допомогою мережі вузлів, які відповідають концепціям чи об’єктам, пов’язаним дугами, що описують відношення між вузлами.

Система, базована на знаннях, — програма, в якій предметні знання представлені у явному вигляді і відділені від інших знань програми.

Подання знань — процес структурування предметних знань з метою полегшення пошуку розв’язку задачі. Процес формулювання чи опису проблеми так, щоб її можна було легко розв’язати.

Фрейм — метод подання знань, коли властивості пов’язу­ються з вершинами (концепції чи об’єкти). Властивості описуються в термінах атрибутів (слотів) і їх значень.

Штучний інтелект — розділ інформатики, пов’язаний з розробкою інтелектуальних програм для комп’ютерів.

Тема 11. Технологія використання комп’ютерної техніки в галузі менеджменту

11.1. Теоретичні відомості та методичні поради до вивчення теми

Вивчаючи цю тему, варто насамперед зупинитися на таких питаннях.

• Основні поняття.

• Структура інформації.

• Особливості перетворення економічної інформації.

• Застосування комп’ютерної техніки для розв’язування економічних задач.

11.1.1. Основні поняття

Вираз «економічна інформація» розуміють як сукупність даних (відомостей), які використовуються під час здійснення функцій управління економікою та її ланками. До найважливіших властивостей економічної інформації належать:

• переважання алфавітно-цифрової форми подання;

• висока питома вага вхідних даних, які підлягають обробці;

• значний обсяг умовно-постійної інформації;

• висока точність результатів розв’язання задач;

• дослідження таких інформаційних одиниць, як обліково-планові показники;

• широке використання документної форми носіїв даних;

• переважання дискретної форми числових величин.

11.1.2. Структура інформації

У процесі обробки даних на комп’ютері використовується поняття структури інформації. Структурою визначається виділення елементів інформації (частин), які називаються одиницями інформації. Одиниці інформації поділяють на прості та складні. До простих одиниць відносять такі елементи, які не можна поділити на частини. Складні одиниці інформації утворюються з інших інформаційних одиниць — як простих, так і склад­них. У багаторівневій структурі економічної інформації одиницею найнижчого рівня є реквізит, який є простою одиницею інформації, тобто це можуть бути слова або числа. Реквізити, що якісно характеризують об’єкт управління, називаються ознаками, а реквізити, що кількісно характеризують об’єкт — основами. Кожен реквізит окремо не забезпечує всебічну характеристику явища в економіці, тому вони поєднуються в таку одиницю інформації, як показник. Показник, у свою чергу, також може бути простим (складатися з однієї основи та одної ознаки) чи складним (налічувати кілька ознак). В управлінні також використовуються такі одиниці інформації, які складаються з одних реквізитів-ознак. Такі одиниці інформації прийнято називати інформаційними повідомленнями. Інформаційне повідомлення — власне показник, роль основи в якому відіграє провідний реквізит-ознака.

Більш високий рівень інформаційної одиниці — це набір даних, який є сукупністю однорідних показників і реквізитів-ознак на зовнішньому запам’ятовуючому пристрої. Набір даних також називається файлом.

Файл, у свою чергу, поділяється на частини, що не збігаються з одиницями інформації; сукупність наборів даних, що належить до однієї ділянки управлінської роботи, часто називають інформаційним потоком. Будь-які складені інформаційні одиниці (від окремих показників до інформаційної системи в цілому) можна розкласти на реквізити і, таким чином, підрахувати кількість мінімальних одиниць інформації, що лежить в основі її структурної будови.

11.1.3. Особливості перетворення економічної інформації

Розв’язання економічних задач зводиться до виконання інформаційних процедур (від збирання та обробки вхідних даних до використання отриманих результатів). Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес, який є основою управлінської діяльності. Інформація, що надходить з інформаційного середовища, має відношення до того, що заведено називати системою управління. Ця інформація пов’язана з подіями, рішеннями, непередбаченими обставинами тощо. При цьому послідовність процедур перетворення інформації не є фіксованою — вона може не містити певних процедур взагалі, а деякі, навпаки, можуть бути повторені. Але, як правило, економічна інформація проходить через усі інформаційні процедури перетворення, до яких належать:

а) відбір показників оцінки поточного стану об’єкта управління;

б) збирання та реєстрація;

в) кодування і декодування;

г) передання;

д) збереження;

е) обробка;

є) оформлення та розмноження результативної інформації;

ж) прийняття рішення про подальше функціювання об’єкта управління.

Використовуючи процедури обробки економічної інформації, технологічний процес обробки інформації можна визначити як послідовність процедур б—є, а систему, що реалізує вказаний процес, визначити як систему обробки даних.

За ступенем автоматизації процедури перетворення інформації можна поділити на системи ручної обробки даних, автоматизовані системи обробки даних за участю людини та системи автоматичної обробки даних з виключенням людини з процедури перетворення даних.

До останнього часу процедури відбору показників оцінки поточного стану об’єкта управління та прийняття рішення про подальше функціювання об’єкта управління виконувалися тільки людиною, але використання систем управління, базованих на принципах штучного інтелекту (експертних систем), суттєво розширили можливості застосування комп’ютера в дослідженні об’єктів і явищ, у процесі прийняття рішення.