- •40 Конспект лекцій
- •Опорний конспект лекцій
- •6.030509 „Облік і аудит” денної форми навчання
- •Тема 1 Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи
- •Тема 2: Організація судово-бухгалтерської експертизи
- •Тема 3 Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи
- •Тема 4 Узагальнення та оцінка результатів судово-бухгалтерської експертизи
- •Лекція № 1-2
- •1.1 Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її місце в юридичній та економічній науках
- •1.2 Особливості судово-бухгалтерської експертизи.
- •1.3 Класифікація судових експертиз
- •1.4 Предмет і об'єкти судово-бухгалтерської експертизи
- •1.5 Завдання, функції та принципи судово-бухгалтерської експертизи
- •1.6 Етапи проведення судово-бухгалтерської експертизи
- •Лекція №3-4
- •2.1 Правове регулювання судово-бухгалтерської експертизи
- •2.2 Суб'єкти судово-бухгалтерської експертизи
- •2.3 Призначення та планування судово-бухгалтерської експертизи
- •Вступна :
- •Описова починається зі слів встановив (ухвалив):
- •Результативна починається зі слів постановив, викладається рішення про призначення сбе та зазначається:
- •Лекція № 5-6
- •3.2 Дослідження первинних документів експертом-бухгалтером
- •3.3 Експертне дослідження регістрів обліку та звітності
- •Лекція № 7-8
- •Тема 4 Узагальнення та оцінка результатів судово-бухгалтерської експертизи
- •4.1 Висновок експерта-бухгалтера
- •4.2 Дослідження і оцінка висновку експерта-бухгалтера
- •Література
- •Закон україни Про судову експертизу
- •Стаття 5. Максимальне збереження об’єктів дослідження
- •Стаття 6. Забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об’єктів дослідження
- •Стаття 7. Організація судово-експертної діяльності
- •Стаття 8. Науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності
- •Стаття 9. Реєстр судових експертів
- •Стаття 13. Права судового експерта
- •Стаття 14. Відповідальність судового експерта
- •Стаття 15. Фінансування
- •Стаття 16. Атестація судового експерта
- •Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії
- •Стаття 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів
- •Стаття 19. Охорона спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи
- •Стаття 20. Інформаційне забезпечення
- •Стаття 21. Кадрове забезпечення
- •Стаття 22. Проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави
- •Стаття 23. Залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз
- •Стаття 24. Міжнародне наукове співробітництво
- •Завдання на проведення експертизи № __ Експерту-бухгалтеру
- •Про призначення судово-бухгалтерської експертизи
- •Додаток д
- •Клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи
- •Експерт-бухгалтер ___________________ о. І. Петренко
- •Додаток ж
- •Повідомлення № 3829 про неможливість надання висновку
- •Експерт-бухгалтер: _______________
Лекція №3-4
Тема 2: Організація судово-бухгалтерської експертизи
ПЛАН
2.1 Правове регулювання судово-бухгалтерської експертизи
2.2 Суб'єкти судово-бухгалтерської експертизи
2.3 Призначення та планування судово-бухгалтерської експертизи
Самостійне вивчення:
2.4 Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи за процесуальними ознаками
Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії досудового слідства
Проведення судово-бухгалтерської експертизи при розгляді кримінальної справи
Особливості призначення судово-бухгалтерської експертизи у справах про адміністративне правопорушення, господарському та громадському виробництві, а також при проведенні виконавчих дій
Мета: опанувати нормативно правове регулювання щодро організації судово-бухгалтерської ексапертизи
Годин: 4 год.
Джерела літератури: 3, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 19, 24
2.1 Правове регулювання судово-бухгалтерської експертизи
правове регулювання – це владний вплив на суспільні відносини, що здійснюється державою за допомогою системи правових засобів (юридичних норм, правовідносин) з метою їх упорядкування, закріплення, охорони та розвитку відповідно до економічних вимог і суспільних потреб.
Засоби юридичного впливу на суспільні відносини, що закріплені в юридичних нормах, називаються способами правового регулювання. Вони полягають у наданні дозволу, накладанні обов'язку щодо проведення певної діяльності чи в недопущенні певних дій. Розрізняють наступні способи правового регулювання:
позитивне зобов'язання – зобов'язання осіб до активної поведінки;
дозвіл – надання особам права на активні дії;
заборона – зобов'язання осіб утримуватися від здійснення дій певного виду.
Основу правового регулювання становить законодавство – сукупність загальнообов'язкових правових актів, які приймаються органами державної влади у встановленій формі та з дотриманням певних процедур.
Органи державної влади можуть видавати правові акти нормативного та ненормативного характеру.
Ненормативні - не містять загальних правил поведінки та є разовими актами, які регулюють відносини в окремих випадках.(вирок суду, наказ про преміювання працівника, постанова про призначення судово-бухгалтерської експертизи, рішення органу влади про амністію інше).
Нормативно-правові акти - офіційний юридичний документ уповноваженого органу державної влади, в якому закріплено формально визначене, загальнообов'язкове правило поведінки, що контролюється нею з метою виявлення порушень і покарання за їх скоєння.
Сукупність уповноважених певним чином нормативно-правових актів окремо взятої держави становить її систему законодавства.
Структура системи законодавства є двох видів:
вертикальна (ієрархічна) – нормативно-правові акти розташовані в певному ієрархічному порядку залежно від їх юридичної сили;
горизонтальна (галузева) - нормативно-правові акти розподіляються за предметом правового регулювання, пов'язаним з конкретними суспільними відносинами (адміністративне, цивільне, цівільно-процесуальне, сімейне, трудове, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство).
Ієрархія нормативних актів надана на рисунку 2
Конституція
України
Закони України
Міжнародні
договори, ратифіковані
Верховною Радою
України
Підзаконні акти
1 рівень
2 рівень
3 рівень
4 рівень
Рис.2 Ієрархія нормативних актів в Україні
Експерт-бухгалтер є процесуальною особою, тобто має певний процесуальний статус, який визначає його права та обов'язки. Тому при здійснені діяльності йому необхідно керуватися, насамперед, нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проведення експертної діяльності.
Діяльність експерта-бухгалтера регулюється кількома групами нормативних документів.
Основним нормативно-правовим документом, що регламентує експертну діяльність є Закон України “Про судову експертизу” Додаток А, який визначає правові, організаційні та фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою.
Характеристика основних положень Закону України “Про судову експертизу”:
Загальні положення
поняття судової експертизи;
законодавство України про судову експертизу;
принципи судово-експертної діяльності;
гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку;
максимальне збереження об'єктів дослідження;
забезпечення умов праці судового експерта за місцем знаходження об'єктів дослідження;
організація судово-експертної діяльності.
Повноваження судового експерта
особи, які можуть бути судовими експертами;
особи, які не можуть бути судовими експертами;
обов'язки судового експерта
права судового експерта;
відповідальність судового експерта.
Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ і відомчих служб
фінансування;
атестація судового експерта;
експертно-кваліфікаційні комісії;
оплата праці та соціальний захист судових експертів;
охорона спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи;
інформаційне забезпечення.
Міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи
проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави;
залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз;
міжнародне наукове співробітництво.
Правовою основою порядку проведення судово-бухгалтерської експертизи за кримінальними, цивільними справами чи господарськими спорами є процесуальне законодавство.
У кримінальному праві воно представлене Кримінально-процесуальним кодексом, який регулює порядок порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ і залучення до цього процесу експерта-бухгалтера за необхідністю його спеціальних знань. В КПК закріплені порядок призначення і проведення експертиз, а також права та обов'язки експерта, права обвинуваченого в процесі проведення СБЕ при розслідуванні кримінальних справ.
Для врегулювання цивільних спорів, які виникають з приводу майнових і особистих немайнових відносин, основою яких є рівність сторін-учасниць, призначений Цивільно-процесуальний кодекс України. В СБЕ він регулює права та обов'язки експерта як учасника цивільно-процесуальних правовідносин, та порядок складання експертних висновків.
Господарсько-процесуальний кодекс України призначений для регулювання процесів вирішення спорів, які виникають між суб'єктами господарювання у поцесі здійснення підприємницької діяльності (невиконання договірних зобов'язань господарюючими суб'єктами, неповного розрахунку юридичних осіб з бюджетом, фондами соціального та пенсійного страхування тощо). ГПК регулює судового експерта в процесі вирішення господарських спорів, водночас порядок призначення і проведення судової експертизи в зазначеному процесі, складання експертного висновку за певною справою з метою надання його до господарського суду та визначення розміру плати за проведення судової експертизи.
Значення КПК, ЦПК, ГПК – в тому, що саме вони передбачають умови, за дотримання яких забезпечується доказове значення висновку судового експерта за справою, що розслідується або розглядається в суді.
Також до нормативно-правових актів, які регулюють права та обов'язки правоохоронних органів при здійснені функцій по боротьбі з господарськими злочинами є:
Закони України “Про міліцію”, “Про прокуратуру”, “Про оперативно-пошукову діяльність”, “Про службу безпеки України”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про господарські суди”;
Укази Президента України “Про заходи боротьби із злочинністю”, “Про національну програми боротьби з корупцією”, розпорядження Президента України “Про програму про заходи по попередженню злочинності у сфері економіці”.