3.3 Експертне дослідження регістрів обліку та звітності

Узагальнення і систематизація великої кількості різноманітних первинних документів здійснюється у облікових регістрах. Після первинних документів вони є наступним етапом і видом відображення фактів господарського життя в інформаційній системі підприємства. Вони допомагають визначити та відобразити результати діяльності юридичної особи та її фінансово-майнове становище..

Тому основним завданням облікових регістрів є систематизація і узагальнення великого обсягу первинних даних для отримання чіткої інформації про діяльність підприємства й можливості здійснювати ефективне управління процесом його господарювання.

Основною причиною використання облікових регістрів зі злочинною метою є складність їх форми – значні за обсягом таблиці з великою кількістю клітинок. Це зумовлює нерозуміння їх призначення та змісту іншими працівниками підприємства і, особливо, керівництвом, що сприяє приховуванню зловживань і злочинів.

При дослідженні облікових регістрів експерт-бухгалтер повинен дотримуватися таких правил:

• наявність знань побудови регістрів кожної з форм ведення бухгалтерського обліку та принципу виконання в них облікових записів;

• уважності;

• регістри – це своєрідні журнали господарських операцій, і тому необхідно звертати увагу на “незвичайні” кореспонденції (“сторно”), зворотні проводки.

Дослідження облікових регістрів експертом-бухгалтером у процесі СБЕ може відбуватися у двох випадках:

• якщо поставлені слідчим (судом) питання передбачають дослідження облікового регістру;

• якщо облікові регістри необхідні як додаткові об'єкти експертного дослідження.

Достовірність даних облікових регістрів забезпечується:

1. правильною інтерпретацією змісту здійсненої господарської операції;

2. правильним використанням рахунків бухгалтерського обліку для відображення змін стану відповідних об’єктів обліку;

3. правильне використання облікових регістрів.

Типові помилки, які допускаються в облікових регістрах:

• запис операцій тільки на одному рахунку (порушення правила виконання подвійного запису);

• відображення операції двічі за однією стороною рахунку (порушення правила виконання подвійного запису);

• відображення в облікових регістрах однієї операції різними сумами (порушення тотожності облікового запису);

• сума операцій не відповідає її дійсному стану або взагалі не підтверджена документом;

• пропуск (невідображення в обліку) господарської операції, відсутність облікових регістрів;

• запис в облікові регістри однієї й тієї ж операції двічі;

• неправильна кореспонденція рахунків (застосування неправильного рахунку).

Методи дослідження регістрів обліку:

• спостереження – використовується для ознайомлення з обраною формою ведення обліку;

• аналіз і синтез – необхідні для дослідження операцій у їх детальному розрізі (розрахунки з покупцями досліджуються у розрізі підприємств-контрагентів);

• дедукція – для деталізації його показників за необхідними для вивчення розрізами та рівнями, а також для встановлення достовірності облікових записів за допомогою використання зв'язку: обліковий регістр → бухгалтерська проводка → первинний документ;

• порівняння – для виявлення схожих і відмінних рис між даними облікового регістру й даними первинних документів, які стали основою для формування регістру;

• моделювання – допомагає зробити висновки про фактичні обставини тієї чи іншої ситуації, коли експертне дослідження стосується встановлення обставин, що є неможливим без створення зразка для поєднання фактичних обставин і визначення напряму їх дослідження;

• узагальнення – дії експерта спрямовані на зведення результатів проведеного дослідження з метою формулювання висновку;

• абстрагування – для дослідження облікових регістрів, які стосуються конкретного обліку.

Серед способів документального контролю при дослідженні облікових регістрів експертом-бухгалтером застосовується:

• формальна перевірка – визначається наявність усіх необхідних реквізитів в облікових регістрах;

• арифметична перевірка – правильність обчислення підсумкових оборотів у облікових регістрах і сальдо за відповідними рахунками, а також суми регістрів синтетичного обліку, аналітичного обліку щодо відповідності їх показників рівності;

• взаємна перевірка - співставлення показників регістру з даними, на основі яких він складався, є невід'ємною частиною арифметичної перевірки;

• нормативно-правова перевірка.

Методика дослідження звітності

Звітність – це система узагальнюючих взаємопов'язаних показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансові результати, напрями використання прибутку тощо.

В експертному дослідженні звітність може стати:

• джерелом додаткової інформації або базою для порівняння;

• об'єктом безпосереднього дослідження, коли питання слідчого або суду вимагають висновку щодо якості та достовірності звітності, а також її окремих показників.

Залежно від різних методів здійснення, змісту та форм створення інформації існує ряд можливих порушень та викреслень фінансової звітності:

1. за характером виникнення (технічні, бухгалтерські, ті, що не суперечать законодавству, ті, що суперечать законодавству):

• ненавмисні

• навмисні

2. за об'єктами викреслення:

• грошові;

• матеріальні.

3. за способом відображення в бухгалтерському обліку:

• неповне відображення в обліку фактів господарського життя;

• необґрунтованість облікових записів;

• помилки в періодизації;

• помилки в оцінці;

• неправильне чи недостатнє відображення інформації в облікових регістрах.

4. за ступенем впливу на достовірність:

• суттєві;

• несуттєві

Дослідження звітності за кожним із зазначених напрямів відбувається за допомогою комплексу методів, способів і прийомів, які входять до складу методики СБЕ.

Способи документального контролю при досліджені звітності:

• формальна перевірка – встановлення за допомогою візуальної перевірки та порівняння наявності усіх передбачених нормативними документами форм звітності, а в них – обов'язкових реквізитів, правильності заповнення відповідних рядків і граф звітності.

• арифметична перевірка – перевірка правильності обчислення підсумкових показників форм звітності.

• нормативно-правова перевірка – перевірка дотримання підприємством принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачених для складання та подання фінансової звітності.

• взаємна перевірка – порівняння показників звітності підприємства з даними первинних документів і зведених облікових документів (журналів за кредитом субрахунків бухгалтерського обліку й відомостей до них, Головною книгою) про здійснені господарські операції підприємства.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке методика та методи експертного дослідження?

2. Зв'язок між методом, способом, прийомом.

3. Особливості методики СБЕ.

4. Які групи методів використовуються в СБЕ?

5. Які з методів СБЕ належать до загальнонаукових? Навести їх характеристику.

6. Особливість спеціальних методів СБЕ.

7. Які з методів належать до розрахунково-аналітичних?

8. Які способи документального контролю можуть використовуватися експертом-бухгалтером у процесі дослідження.

9. Що розуміють під поняттям “документ”? Для чого його використовують?

10. Вимоги до форми та змісту документів передбачені законодавством.

11. На які види поділяються документи?

12. Який документ називається фіктивним?

13. Класифікація господарських операцій відповідно до потреб експертного дослідження.

14. Які методи та способи документального контролю використовуються експертом-бухгалтером при вивченні господарських операцій?

15. Особливість взаємної та зустрічної перевірки.

16. Для чого призначені облікові регістри? Коли вони можуть бути використані для дослідження експертом-бухгалтером?

17. Які помилки виникають при веденні обліку та як їх можна виявити?

18. Що повинен знати експерт-бухгалтер при дослідженні облікових регістрів?

19. У чому полягає сутність звітності? Для чого вона призначена?

20. Методи та способи документального контролю при дослідженні облікових регістрів та звітності?

21. Особливості експертного дослідження звітності.

22. Гіпотеза та її місце в експертному дослідженні.

Эксперт – это человек, которий

больше уже не думает; он знает

Франк Хаббард