Тема 10: облік внутрішньобанківських операцій методичні поради до вивчення теми

Принципи організації внутрішньобанківських операцій [23 с.220-242].

Складання кореспонденції рахунків [23 с.220-242].

Питання організації обліку і контролю внутрішньобанківських операцій вирішуються комерційним банком з урахуванням вимог таких документів:

Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.02.2000 р. № 2121-III;

«Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України», затвердженого постановою НБУ від 30.12.98 р. № 566;

Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. № 996-XIV;

національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

«Кодексу про працю», затвердженого Законом № 322Л/Ш від 10.12.71 р. зі змінами та доповненнями;

Закону України «Про оплату праці», затвердженого Постановами ВР від 20.04.95 р. № 144/95-ВР, від 20.02.96 р. № 49/96-ВР, від 06.02.97 р. № 50/97-ВР зі змінами та доповненнями;

Закону України «Про відпустки», затвердженого Постановою ВР № 505/96-ВР від 15.11.96 р. зі змінами та доповненнями;

Закону України «Про охорону праці» затвердженого Постановою ВР № 2695-ХІІ від 14.10.92 р. зі змінами та доповненнями;

Закону України Про внесення змін до закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями;

інструкції № 7 «Про безготівкові розрахунки в Україні в господарському обороті України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.06.95 р. № 140 зі змінами та доповненнями;

інструкції «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. № 69;

«Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків», затверджених постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 р. № 316 зі змінами та доповненнями;

інструкції з інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69 зі змінами і доповненнями;

«Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 р. № 157 зі змінами та доповненнями;

«Інструкції з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.08.1999 р. № 419 зі змінами та доповненнями; облікової політики банку; інших нормативних документів нБу та внутрішньобанківських нормативних документів.

До внутрішньобанківських операцій відносять операції з обліку товарно-матеріальних цінностей, малоцінних швидкозношуваних предметів, обліку витрат на утримання персоналу; обліку нарахуваннь і сплати податків та обов'язкових платежів, обліку дебіторської та кредиторської заборгованості за господарськими операціями банку, за розрахунками з працівниками банку, облік капіталу банку, інших господарських операцій.

Облікова політика та внутрішні банківські процедури банку в частині організації обліку внутрішньобанківських операцій забезпечують повноту та своєчасність відображення операцій у бухгалтерському обліку, які проводяться відповідно до чинного законодавста і нормативних актів Національного банку України.

Організація обліку внутрішньобанківських операцій має забезпечити:

• документальне оформлення кожної операції первинними документами, визначеними нормативними документами Національного банку України, державним комітетом статистики та внутрішньобанківськими нормативними документами;

• прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів у регістрах синтетичного та аналітичного обліку;

• процедури перевірки тотожності даних аналітичного обліку оборотам і залишкам балансових рахунків синтетичного обліку;

• порядок проведення розрахунків між філіями одного банку;

• порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів та витрат, включаючи створення та використання резервів;

• складання та подання у встановлені строки фінансової та статистичної звітності;

• контроль за дотриманням правил бухгалтерського обліку та виявлення інформації про здійснені внутрішньобанківські операції;

• дотримання правил належного зберігання первинних документів, регістрів аналітичного та синтетичного обліку та бухгалтерської звітності.

Усі операції, що здійснені банком за звітний період, мають відображатися у балансі банку та звітності з урахуванням принципів нарахування та відповідності.

При організації обліку окремих внутрішньобанківських операцій розробляється схема облікового циклу проведення операцій на всіх етапах документообігу та контролю за ними.

Основними завданнями при організації обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями та малоцінними швидкозношуваними предметами є:

• методи визначення вартості товарно-матеріальних цінностей і малоцінних і швидкозношуваних предметів на складі;

• правильність оцінки товарно-матеріальних цінностей та малоцінних і швидкозношуваних предметів при їх придбанні (отриманні) або виготовленні та при переданні зі складу в експлуатацію, під час продажу або іншого вибуття та відображення їх у бухгалтерському обліку;

• правильне і своєчасне оформлення відповідних первинних документів за операціями руху запасів товарно-матеріальних цінностей і малоцінних та швидкозношуваних предметів і відображення їх у бухгалтерському обліку;

• дотримання встановлених правил обліку операцій у бухгалтерському обліку;

• контроль за залишками, надходженнями і витратами запасів;

• контроль за зберіганням запасів.

Первинні документи з обліку запасів товарно-матеріальних цінностей оформляються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, або з використанням бланків, виготовлених самостійно, які мають обов'язково містити реквізити типових форм.

Запаси товарно-матеріальних цінностей відображаються в бухгалтерському обліку за їх первісною вартістю.

Оцінювання одиниці запасів, придбаних за різними цінами товарно-матеріальних цінностей та виданих зі складу в експлуатацію для реалізації або інше вибуття, здійснюється за одним із методів:

• «перше надходження - перший видаток» (FIFO);

• середньозваженої вартості;

• «останнє надходження - перший видаток» (LIFO);

• індентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• нормативних затрат;

• ціни продажу.

Метод «перше надходження - перший видаток» (FIFO) передбачає, що цінності, які надійшли на склад першими, першими і передаються в експлуатацію.

Сутність методу середньозваженої вартості полягає в тому, що при кожному надходженні товарно-матеріальних цінностей на склад, середньозважена вартість кожної одиниці товару на складі має бути перерахована.

Метод «останнє надходження - перший видаток» (LIFO) передбачає, що ті одиниці цінностей, які надійшли на склад останніми, видаються зі складу першими.

Один із методів визначення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей застосовується на систематичній основі в усіх облікових періодах, про що обов'язково має бути зазначено в обліковій політиці банку.

При організації обліку розрахунків за податками та обов'язковими платежами враховуються вимоги чинного законодавства, інших нормативних актів Національного банку України та внутрішніх положень банку щодо порядку обчислення і сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів.

Організація обліку дебіторсько-кредиторської заборгованості за господарською діяльністю банку здійснюється відповідно до внутрішніх вимог банку в розрізі таких видів заборгованості: з придбання господарських матеріалів, іноземної валюти та банківських металів за власний рахунок, за послуги банку, за розрахунками за цінними паперами для банку та іншої заборгованості.

Облік дебіторсько-кредиторської заборгованості за розрахунками з працівниками банку організовується кожною установою банку, виходячи з внутрішніх вимог банку, а саме: облік може вестися в розрізі сум заборгованості працівникам (працівниками) банку на відрядження в межах України і за межами України, на господарські витрати, сум нарахувань працівникам банку за заробітною платою, сум утримань з працівників банку на користь третіх осіб, сум нестач та інших нарахувань на працівників банку та в розрізі сум іншої заборгованості.

Організація обліку за сумнівною дебіторською заборгованістю за господарськими операціями банку, щодо якої існує сумнів повернення, здійснюється в розрізі видів заборгованості та контр­агентів (дебіторів) банку. При цьому на суму сумнівної дебіторської заборгованості за господарськими операціями, щодо якої існує ризик неповернення, банком формуються резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю. Резерви обліковуються за відповідними аналітичними рахунками балансових рахунків, які можуть відкриватися за групами ризику та за видами сумнівної дебіторської заборгованості згідно з внутрішніми вимогами банку.

Організація обліку капіталу банку здійснюється відповідно до нормативних актів Національного банку України та з урахуванням внутрішніх вимог банку на рахунках 5-го класу Плану рахунків комерційних банків.

Капітал - це різниця між загальними сумами активів та зобов'язань комерційного банку. При обчисленні нормативів загальна сума капіталу складається з суми основного капіталу (капітал 1-го рівня) за мінусом суми недосформованих резервів за активними операціями банків, додаткового капіталу (капітал 2-го рівня), субординованого капіталу (капітал 3-го рівня), за мінусом відвернень з урахуванням розміру основних засобів.

Основний капітал банку складається із фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу, дивідендів, які спрямовані на збільшення статутного капіталу, емісійних різниць, резервних фондів, прибутків минулих років, збитків поточного року.

Додатковий капітал включає загальні резерви банку, результати переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, поточні доходи.

До субординованого капіталу включаються кошти, залучені як в національній, так і в іноземній валюті на умовах субординованого боргу на підставі угоди на строк не менше п'яти років зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20% від їх первинного розміру протягом п'яти останніх років угоди. При організації обліку субординованого боргу необхідно врахувати, що капіталізація процентів за ним не допускається і процентна ставка не може перевищувати розміру ставки рефінансування, яка встановлена Національним банком України.

Балансові рахунки, за якими здійснюється облік капіталу банку, можуть кореспондувати тільки між собою. Лише у разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів або збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів рахунки кореспондують з дебіторами і кредиторами та рахунками готівкових коштів.

Організація обліку статутного капіталу банку здійснюється з моменту реєстрації банку і припиняється в день вибуття банку з реєстру Національного банку України.

Не можуть бути використані для формування статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, отримані в кредит, та засоби, отримані під заставу.

При внесенні коштів акціонерів в іноземній валюті перерахунок у гривню здійснюється на час внеску коштів до статутного капіталу банку. Подальше коригування суми в разі зміни валютного курсу не проводиться.

Майно, яке надається засновниками в рахунок їх внесків до статутного капіталу, повинно бути оцінене за домовленістю зі співвласниками банку при наданні необхідних документів, що засвідчують вартість майна (вартість може бути визначена за взаємним погодженням сторін або розрахована експертно).

Вартість об'єктів інтелектуальної власності та інших нематеріальних активів береться на облік за домовленістю між власниками банку та суб'єктами права власності.

Облік загальних резервів, створених за рішенням акціонерів під різні ризики, здійснюється за балансовим рахунком № 5020 «Загальні резерви» та резервних фондів банку, які створюються згідно із законодавством — за балансовим рахунком № 5021 «Резервні фонди».

Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не меншим 5% від прибутку банку до досягнення ним 25% розміру регулятивного капіталу банку.

Результат поточного року формується за рахунок чистого прибутку, який визначається як різниця між доходами і видатками, що визнаються за правилами фінансового обліку, і відображається в обліку в останній робочий день звітного року за балансовим рахунком № 5040 «Прибуток чи збиток, що очікує затвердження» до розподілу прибутку за рішенням зборів акціонерів.

Організація обліку результатів переоцінки основних засобів та нематеріальних активів здійснюється за балансовими рахунками 51 розділу «Результати переоцінки» Плану рахунків.

Організація контролю внутрішньобанківських операцій забезпечується сукупністю процедур щодо дотримання нормативних актів чинного законодавства, Національного банку України та внутрішніх положень банку при здійсненні таких операцій.