Тема 7: облік операцій банку в іноземній валюті методичні поради до вивчення теми

Облік обмінних операцій з іноземною валютою [24 с.323].

Особливості роботи з готівковою іноземною валютою та платіжними

документами в іноземній валюті [25 с.138].

Операції з іменними та дорожніми чеками в іноземній валюті, що емітовані

нерезидентами [24 с.333-341].

Згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.12.2002 № 502, до готівкових валютно-обмінних операцій належать:

• купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

• продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

• зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на

• готівкову іноземну валюту;

• купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж

• дорожніх чеків за готівкові гривні;

• конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову

• іноземну валюту іншої іноземної держави;

• прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Готівкові валютно-обмінні операції банки можуть здійснюватися через: операційну касу банку або каси його філій чи територіально відокремлених безбалансових відділень; власні пункти обміну іноземної валюти; обмінні пункти, що діють на підставі агентських угод з юридичними особами -резидентами. При цьому каси банків можуть здійснювати всі із зазначених валютно-обмінних операцій. Пункти обміну валюти банків можуть здійснювати всі із зазначених валютно-обмінних операцій, крім операцій із прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків. Пункти обміну валюти агентів можуть здійснювати лише купівлю у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту та готівкові гривні.

Валютно-обмінні операції, на суму, що перевищує 15000 гривень, здійснюються лише через каси банку, після пред'явлення документа, що засвідчує особу, яка здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у довідках та квитанціях прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи, а на суму, що перевищує 50000 гривень, крім того, зазначаються серія та номер паспорта (іншого документа, що засвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання (реєстрації), ідентифікаційний номер особи згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності). Копія з відповідних сторінок паспорта, що містять зазначені дані (іншого документа, що засвідчує особу), залишається в документах дня банку під час здійснення лише операцій на суму, що перевищує 50000 гривень.

Банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями мають право відкривати пункти обміну іноземної валюти.

Режим роботи пункту обміну валюти встановлює банк. У прикордонних зонах, аеропортах, на залізничних, морських та річкових вокзалах пункти обміну валюти мають функціонувати не менше 21 години на добу, за винятком тих пунктів обміну валюти, що розташовані в аеропортах і на зазначених вокзалах, якщо згідно з їх розкладами не передбачено відправлення або прибуття в нічний час відповідних транспортних засобів. Тривалість режиму роботи пунктів обміну валюти, розташованих в інших місцях, установлює банк (фінансова установа) за погодженням з адміністра­цією підприємства, установи або органу державної влади, на території яких вони відкриті.

З метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключа-ючи вихідні і святкові дні, забезпечує їх коштами відповідно до встановлених обсягів та бланками суворого обліку, обліковими реєстрами.

Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.

Банки зобов'язані забезпечувати підкріплення та інкасацію коштів власних пунктів обміну валюти та пунктів обміну валюти агентів. Банк має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку у неробочий час в обсязі, що має забезпечити роботу цих пунктів протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки. Пункти обміну валюти банку під час роботи у вихідні й святкові дні можуть перевищувати встановлену максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касі за умови обов'язкової інкасації валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, не пізніше наступного робочого дня банку. Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі касові та розрахункові документи:

• довідка-certificate за формою № 377;

• квитанція за формою № 3 77-А;

• квитанція за формою № 377-і;

• квитанція за формою № 377-1;

• квитанція за формою N 377-К.

Довідка за формою № 377 видається пунктом обміну валюти або касою банку фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту.

Квитанція за формою № 377-А видається пунктом обміну валюти фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій та фізичним особам-нерезидентам як підтвердження здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту.

Квитанція за формою № 377-і видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав.

Квитанція за формою № 377-1 видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків.

Квитанція за формою № 377-К видається касою банку фізичним особам як підтвердження здійснення таких валютно-обмінних операцій:

• купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

• продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

  • зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

• купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту та за готівкові гривні;

  • конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.

Оформлення і видача довідок та квитанцій без здійснення валютно-обмінних операцій або їх невидача під час здійснення обмінних операцій забороняються. Плата за оформлення і видачу довідки або квитанції під час здійснення валютно-обмінної операції не стягується. Заповнений примірник квитанції або довідки банку зберігається в пункті обміну валюти в документах дня і передається до каси банку разом з іншими документами дня після закінчення робочого дня.

Довідка-certificate за формою № 377 та квитанція за формою № 377-А зшиті в книжку по 25 квитанцій і є бланками суворого обліку. Вони обліковуються на позабалансовому рахунку 9821 «Бланки суворого обліку» в умовній оцінці 1 гривня за одну книжку.

Під час видачі бланків у підзвіт здійснюється така проводка: Дт 9892 «Бланки суворого обліку у підзвіті» Кт 9821 «Бланки суворого обліку».

Комісійна винагорода за здійснення валютно-обмінних операцій, а саме: з купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків справляється у гривнях. У разі встановлення тарифів в іноземній валюті сплата здійснюється в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день здійснення операції.

Проведення банками України операцій з чеками в іноземній валюті та їх відображення в обліку регламентується такими нормативно-правовими актами:

Положенням про порядок здійснення операцій з чеками на території України, затвердженим постановою Правління НБУ № 520 від 29.12.2000 p.;

Правилами бухгалтерського обліку банками України операцій з чеками в іноземній валюті, затвердженими постановою Правління НБУ від 03.12.2001 № 493.

Іменний чек в іноземній валюті - це паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті, тобто є письмовим розпорядженням юридичної особи - нерезидента або фізичної особи - нерезидента, яка виписала чек (чекодавець), платнику про виплату певної суми коштів чекодержателю, зазначеному в чеку, або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю за рахунок наданого платнику грошового покриття.

Іменні чеки виписуються на певну особу із застереженням «не наказу» чи рівнозначним застереженням (наприклад, «сплатіть (кому), не наказу» чи «сплатіть тільки (йому)»). Іменний чек не підлягає передаванню, за винятком випадків, що передбачені чинним законодавством України.

Платіж за іменними чеками на території України здійснюється за рахунок коштів чекодавця шляхом інкасо.

Іменні чеки, які подаються чекодержателем у банк до сплати, мають містити такі реквізити:

• назву документа - «чек», що зазначено в тексті документа тією мовою, якою його складено або без назви, якщо чек виписаний в таких країнах, як Великобританія, США, Канада, Австралія, Німеччина);

• розпорядження сплатити певну суму чекодержателю;

• назву та реквізити емітента та платника;

  • назву для юридичної особи або прізвище, ім'я для фізичної особи чекодержателя, на користь якого здійснюється платіж;

• зазначення валюти та суми чека;

• дату складання та номер чека;

• підпис особи, яка видає чек (чекодавець).

У разі відсутності цих реквізитів чек вважається недійсним, повертається чекодержателю та не приймається банком (установою) на інкасо.

Термін дії іменного чека, як правило, зазначається на чеку. Якщо такий запис відсутній, то термін дії чека становить 6 місяців з дня його видачі (якщо законодавство країни чекодавця не передбачає іншого).

Чеки в іноземній валюті від фізичних осіб приймаються банком до сплати на інкасо тільки від їх власників після пред'явлення документів, що посвідчують особу, або за їх нотаріально посвідченою довіреністю. Чеки, пред'явлені до банку іншою особою приймаються до сплати на інкасо тільки в таких випадках:

• за наявності оформленої власником чека належно посвідченої довіреності. На зворотному боці чека робиться такий напис: «За довіреністю кого кому (підпис останнього)»;

• у разі смерті чекодержателя чеки від спадкоємців приймаються до сплати на інкасо за наявності документів, визначених чинним законодавством України, за умови, що строк дії чека не закінчився;

• чек, що виписаний на користь неповнолітньої до 15 років або недієздатної особи, можуть пред'являти до банку до сплати на інкасо лише їх законні представники (батьки, опікуни);

• після досягнення неповнолітніми 15 років - самі неповнолітні, але за письмовою згодою одного із своїх батьків або інших законних представників, що посвідчена в установленому чинним законодавством України порядку, подавши відповідні документи (свідоцтво про народження, документ про всиновлення, опіку чи піклування тощо). На зворотному боці чека вповноважена особа банку робить напис: «Законний представник кого хто (підпис останнього)».

Підставою для прийняття чеків від фізичних та юридичних осіб є заява про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті. В одній заяві можуть зазначатися чеки тільки з одним найменуванням валюти, на чеки з різними найменуваннями валют оформляються різні заяви.

Юридична особа-резидент чи представництво юридичної особи-нерезидента разом із заявою оформляє на фірмовому бланку і подає банку супровідні листи не менше ніж у двох примірниках за підписами керівника і головного бухгалтера та з печаткою юридичної особи. Банк (установа) повертає один примірник супровідного листа чекодержателю з відміткою банку і відсилає чеки та супровідні документи (інкасові інструкції, які оформлюються відповідно до вимог платника, тощо) платнику. Другий примірник супровідного листа залишається на зберіганні в банку.

На зворотному боці чека фізична особа ставить свій підпис, а юридична особа - підписи уповноважених осіб, які скріплюються печаткою. Окрім цього на чеках, прийнятих від юридичних осіб, проставляється банківський індосамент з обов'язковим застереженням «без обороту на мене».

Уповноважений працівник банку оформляє квитанцію про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті за формою № 377-1 у двох примірниках, підписує їх, засвідчує штампом банку та видає один примірник квитанції чекодержателю. При цьому ведеться реєстр прийняття до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті.

Прийняті на інкасо іменні чеки обліковуються за номінальною вартістю. При цьому виконуються таке бухгалтерське проведення: Дт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо», Кт 9910 «Контррахунок».

Термінологічний словник:

Валютна позиція банку - співвідношення (різниця) між сумою активів і позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов'язань у цій валюті.

Валютна позиція відкрита - сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті, що не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов'язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція збільшує ризик у разі зміни валютного курсу.

Валютна позиція відкрита довга - сума активів та позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобовязань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу національної валюти щодо іноземної.

Валютна позиція відкрита коротка - сума балансових та позабалансових зобов'язань, що перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.

Валютна позиція закрита - сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті.

Експортно-імпортні операції - міжнародні розрахунки, у процесі яких регулюються платежі за грошовими вимогами та зобов'язаннями, котрі виникають у підприємств у зв'язку з експортом чи імпортом товарів і послуг.

Мультивалютність - принцип, за яким операції в іноземній валюті відображаються на тих самих рахунках, що й операції в національній валюті.

Ризик валютний - ризик за операціями банку, за якими має відбуватися перехід від одного виду валюти до іншого. Він пов'язаний зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної валюти.

Спот - вид угоди, що передбачає оплату протягом часу, який потрібен для здійснення розрахунків (як правило, 48 годин).

Хеджування - термін, що використовується в банківській, біржовій та комерційній практиці для позначення різних методів страхування ризику: наприклад, страхування валютного ризику створенням зустрічних вимог і зобов'язань в іноземній валюті. Найпоширенішим видом хеджування є укладення строкових валютних угод.