Тема 6: облік кредитних операцій методичні поради до вивчення теми

Облік факторингових операцій [24 с.178].

Організація обліку «стандартної» заборгованості за кредитами, заборгованості «під контролем», «субстандартна», «сумнівна», «безнадійна» [23 с.141].

Факторинг - це придбання банком (чи фактор-фірмою) права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов'язаннями, що виникли між контрагентами в процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У банківській факторинговій операції беруть участь 3 сторони:

• дебітор - покупець товарів чи послуг клієнта банку;

• клієнт, який продає банку свою дебіторську заборгованість;

• банк - фактор (банк, який купує дебіторську заборгованість

клієнта).

Взаємовідносини між банком-фактором та клієнтом-постачальником регулюються угодою про факторингове обслуговування. Постачальник здійснює відправлення товарів (виконання робіт чи надання послуг) на умовах відстрочення платежу.

Постачальник подає банку-фактору відповідні документи, що підтверджують продаж товарів (виконання робіт, послуг) та переуступає банку право грошової вимоги до покупця за поставлений товар (виконанні роботи, послуги).

Банк-фактор виплачує постачальнику кошти, як правило, 80-95 % від вартості проданих товарів (виконаних робіт, послуг).

Покупець при настанні терміну платежу здійснює оплату на користь банку-фактора.

Банк-фактор перераховує постачальнику різницю між сумою відступленої вимоги та наданим фінансуванням з врахуванням процентів та комісій.

На дату укладення факторингової угоди, сума, яку банк-фактор зобов'язується сплатити клієнту, відображається на позабалансовому рахунку 9129 «Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам». При цьому виконується така бухгалтерська проводка: Дт 9129 «Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам» Кт 9900 «Контррахунок».

Отримані банком відповідно до умов договору факторингу розрахункові документи клієнта обліковуються за номінальною вартістю за рахунком 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями». За дебетом цього рахунку проводяться суми номінальної вартості платіжних документів, які підлягають оплаті. За кредитом рахунку списуються суми, що сплачені боржником за платіжними документами або в разі списання заборгованості.

Отримання документів від клієнта за факторинговою угодою супроводжується проводкою:

Дт 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями»

Кт 9910 «Контррахунок».

Сума коштів, сплачених клієнту, відображається фактором (банком) такими бухгалтерськими проводками:

Дт 2030 «Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання» Кт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання».

У разі утримання банком авансом процентних або комісійних доходів за факторинговою операцією виконується проводка:

Дт 2030 «Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання» Кт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»

Кт 2036 «Неамортизований дисконт за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання» - на суму утриманих банком авансом процентів або комісійних.

Одночасно на суму сплачених клієнту коштів відображається зменшення зобов'язання банку за факторинговою операцією, що супроводжується проводкою:

Дт 9900 «Контррахунок»

Кт 9129 «Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам».

Доходи банку від проведення факторингових операцій складаються з комісійної винагороди (у відсотках до суми дебіторської заборгованості), процентів за кредит та пені при затримці оплати боргових вимог дебітором.

Нарахування процентних доходів відображається в обліку такими проводками:

Дт 2038 «Нараховані доходи за вимогами що придбані за операціми факторингу із суб'єктами господарювання»

Кт 6023 «Процентні доходи за операціями факторингу із суб'єктами господарювання».

Отримані від боржника кошти банк-фактор спрямовує на погашення заборгованості за кредитом, процентами та комісіями. У разі перевищення надходжень над сумою заборгованості за кредитом та процентами банк (фактор) повертає клієнту різницю, якщо інше не встановлено договором факторингу. При цьому здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1200, 1500, 2600, 2605) - на суму, що надійшла від боржника

Кт 2030 «Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання» - на суму кредиту

Кт 2038 «Нараховані доходи за вимогами що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання» - на суму нарахованих доходів за операцією Кт 6111 Комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів - на суму комісійних доходів

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» - на суму перевищення надходжень над сумою заборгованості банку за кредитом та процентами.

Одночасно банк - фактор здійснює списання з позабалансових рахунків оплачених боржником розрахункових документів за факторинговими операціями, що супроводжується такою бухгалтерською проводкою: Дт 9910 «Контррахунок» Кт 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями».

У разі часткового погашення боржником заборгованості банк робить відмітку про дату та суму частково погашених зобов'язань на зворотному боці відповідного платіжного документа.

Якщо за умовами договору сплата коштів за боргом здійснюється безпосередньо боржником на рахунок клієнта, то після отримання платежу клієнт здійснює розрахунок з банком - фактором. У цьому разі в обліку фактора (банку) виконуються такі бухгалтерські проводки:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»

Кт 2030 «Вимоги, що придбані за операціми факторингу із суб'єктами господарювання» - на суму кредиту

Кт 2038 «Нараховані доходи за вимогами що придбані за операціми факторингу із суб'єктами господарювання» - на суму нарахованих доходів

Кт 6111 «Комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів» - на суму комісійних доходів.

Виникнення простроченої заборгованості за факторинговою операцією відображається в бухгалтерському обліку банку такою проводкою:

Дт 2037 «Прострочена заборгованість за вимогами, що придбані за операціми факторингу із суб'єктами господарювання»

Кт 2030 «Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання».

Не сплачена позичальником у визначений договором строк заборгованість за нарахованими процентними доходами за факторинговою операцією наступного робочого дня відображається такою бухгалтерською проводкою:

Дт 2039 «Прострочені нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціми факторингу із суб'єктами господарювання»

Кт 2038 «Нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання».

У випадку погашення простроченої заборгованості виконуються такі бухгалтерські проводки: Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1200, 1500, 2600, 2605) - на суму, що надійшла від боржника

Кт 2037 «Прострочена заборгованість за вимогами, що придбані за операціми факторингу із суб'єктами господарювання» - на суму кредиту

Кт 2039 «Прострочені нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціми факторингу із суб'єктами господарювання» - на суму нарахованих доходів.

У разі визнання банком заборгованості за факторинговою операцією безнадійною щодо отримання, така заборгованість списується за рахунок спеціальних резервів.

З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) банком розробляються методичні рекомендації щодо оцінювання кредитних ризиків за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритими в інших банках як в національній, так і в іноземній валюті.

Методика оцінювання кредитного ризику має передбачати поєднання об'єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської звітності, та суб'єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, якою вже володіє банк щодо фінансово-майнового стану позичальників та вартості застави, в межах чинного законодавства.

Кожним банком самостійно встановлюються критерії оцінки фінансового стану позичальників з урахуванням вимог Національного банку України для належного контролю за кредитними ризиками, які банк повинен здійснювати не рідше, ніж один раз на три місяці - по клієнтах - суб'єктах господарської діяльності і фізичних особах, а по банках - не рідше, ніж один раз на місяць.

Залежно від змін в оцінці фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і процентів за нею та спроможності позичальника надалі погашати цей борг, а також рівня забезпечення кредитної заборгованості, проводиться аналіз кредитного портфелю. Кредитні операції банку класифікуються як «стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні», «безнадійні».

На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування:

Категорія кредитної операції	Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику), %
«Стандартна»	2
«Під контролем»	5
«Субстандартна»	20
«Сумнівна»	50
«Безнадійна»	100

Критерії, що використовуються банками при аналізі кредитного портфеля, а також у процедурах прийняття і виконання рішень щодо формування та використання резерву під кредитні ризики, обов'язково відображаються у відповідних документах банку, які визначають його кредитну політику.

Банки самостійно встановлюють форму документа, в якій фіксують результати аналізу якості кредитного портфеля. При цьому банк має забезпечити збереження бази даних цієї форми за станом на перше число кожного місяця.

На підставі інформації про результати оцінювання фінансового стану позичальника (контрагента) за отриманою формою здійснюється перенесення суми боргу за кредитною операцією на рахунки пролонгованої, простроченої чи сумнівної заборгованості. Заборгованість, яка визнана безнадійною, оформляється випискою з протоколу засідання кредитного комітету банку і обліковується на рахунках сумнівної заборгованості до часу її погашення або списання за рахунок резервів.

Уся інформація про здійснення кредитної операції, класифікацію кредитного портфеля і формування резервів, протоколи засідань кредитних комітетів (кредитних комісій) зберігаються банками не менше п'яти років з моменту закінчення дії кредитної угоди.

Термінологічний словник:

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, що надається в обмін на зобов'язання боржника повернути заборговану суму, а також сплатити відсотки та інші збори з такої суми.

Безвідкличні зобов'язання - зобов'язання, які можуть бути скасовані лише за згодою кредитора.

Безвідкличні гарантії - гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, котра отримує гарантію.

Гарантія банківська - зобов'язання банку-гаранта перед кредитором іншої особи за виконання нею зобов'язання кредитора в повному обсязі або частково. (ПОСТАНОВА ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України.

Довгострокове кредитування - надання банками та іншими кредитними інститутами на тривалий строк (понад рік) позичок підприємствам, об'єднанням, організаціям та приватним особам на відновлення, розширення та створення основних фондів (основного капіталу).

Застава - актив, що його позичальник (клієнт банку) пропонує як забезпечення виплати своїх боргів.

Короткостроковий кредит - кредит з початковим строком погашення до одного року.

Кредити в поточну діяльність - кредити, надані позичальникам для задоволення тимчасової потреби в коштах на придбання поточних активів у разі розриву між моментами надходження коштів та здійснення витрат. Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні витрати та інші цілі.

Кредитний портфель - сукупна заборгованість за всіма кредитними операціями банку, що здійснюються з метою одержання доходу. Банк може видавати кредити, безпосередньо уклавши угоду з позичальником. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних щодо повернення. Кредитний портфель не включає нарахованих, але не сплачених відсотків за кредитними операціями.

Кредитні операції - активні операції банку, які пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання позичок у готівковій або безготівковій формі, надання кредитів у формі обліку векселів, розміщення депозитів, операцій репо, на фінансування будівництва житла, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручництв, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученнях клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, що надане в обмін на зобов'язання боржника повернути заборговану суму.

Кредиторська заборгованість - кошти підприємства, організації або установи, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам.

Кредитоспроможність - наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність в разі потреби мобілізовувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

Ліквідаційна вартість - оціночна сума коштів, що буде отримана в разі ліквідації активу.

Сумнівна заборгованість - депозити та кредити, повернення яких, з погляду керівництва банку, малоймовірне.

Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнтові понад залишок коштів на його поточному рахунка в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми через дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Овернайт - надані та отримані кредити і депозити строком не більше ніж на один операційний день без урахування неробочих днів банку.

Платоспроможність - здатність своєчасно та в повному обсязі відповідати за власними зобов'язаннями.

Прострочена заборгованість - позичка, не повернута банку в установлений строк.

Ризик банківський - випливає зі специфіки банківських операцій, що здійснюються за ринкових відносин; означає ймовірність одержування доходів, менших від очікуваних. Підвищені банківські ризики призводять до значних фінансових втрат і як наслідок - до банкрутства банків.

Ризик кредитний - ризик непогашення позичальником/контрагентом банку у визначені строки, повністю або частково боргу за кредитними операціями і несплати відсотків за ними.

Ризик ліквідності - ризик, пов'язаний із неможливістю за певних умов провести швидку конверсію фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

Факторинг - різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основу операцій з факторингу покладається купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах.