Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
logics mp.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.09.2019
Размер:
181.76 Кб
Скачать

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Модуль 1

(поточний контроль)

Модуль 2 (ІНДЗ)

Підсумковий

контроль

(залік)

Сума

Змістовний модуль І

Змістовний модуль ІІ

25

30

100

15

30

Т1

Т2

Т3

Т6

Т7

Т8

3

4

8

12

12

6

Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (ВС);

60-74 балів – задовільно (DE);

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 бали – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Питання до заліку:

  1. Дайте загальну характеристику античного періоду в історії розвитку логіки (Досократики, софісти, Платон, Аристотель).

  2. Дайте загальну характеристику розвитку логіки в добу середньовіччя (схоластика.

  3. Дайте загальну характеристику розвитку логіки в епоху Нового часу (раціоналізм, сенсуалізм).

  4. Дайте загальну характеристику окремих неформальних логік.

  5. Поняття про судження. Види суджень.

  6. Предикат, суб’єкт, зв’язка. Співвідношення між судженням та граматичним реченням.

  7. Поняття про „логічний квадрат”.

  8. Розподіленість та нерозподіленість термінів у судженні.

  9. Типи логічних сполучників.

  10. Судження існування, їх специфіка.

  11. Поняття про закони логіки.

  12. Поняття про закон тотожності.

  13. Поняття про закон суперечності.

  14. Поняття про закон виключеного третього.

  15. Правила визначення понять.

  16. Співвідношення між логічною правильністю та логічною істинністю.

  17. Відношення між судженнями за істинністю.

  18. Види складних суджень залежно від логічної операції.

  19. Основні значення терміну „логіка”.

  20. Мова логіки висловлювань.

  21. Умовні судження.

  22. Атрибутивні судження: специфіка.

  23. Типи суджень за якістю.

  24. Модальність суджень, їх поділ.

  25. Типи суджень за кількістю.

  26. Розподіленість та нерозподіленість термінів у судженнях.

  27. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.

  28. Судження: предмет і структура.

  29. Класифікація понять.

  30. Поняття та його відмінність від мовного знака (слова).

36. Знайдіть поняття, тотожні до таких понять:

а) рівносторонній трикутник;

б) рівносторонній прямокутник;

в) головне місто держави.

37. За відношенням до даних знайдіть по два поняття, одне з яких було би підпорядковуючим, а друге – підпорядкованим:

а) злочин;

б) закон фізики;

в) молодший офіцер.

38. Чи збігаються поняття „ялина” і „сосна”, які мають деякі спільні ознаки?

Так. Ні.

39. Назвіть поняття, які супідрядні з такими:

а) іменник;

б) поняття;

в) підручник.

40. Встановіть відношення між обсягами таких понять, зобразивши їх колами Ейлера:

а) близький, далекий;

б) метал, рідина, ртуть;

в) кит, риба, ссавець.

41. Зобразіть колами Ейлера співвідношення між обсягами таких понять:

а) Київ, столиця України;

б) доцент, успішність;

в) білий, небілий.

42. Подані загальні поняття за допомогою обмежень перетворіть в одиничні:

а) студент;

б) підручник;

в) поема.

43. Подані одиничні поняття за допомогою узагальнення перетворіть на загальні:

а) Чорне море;

б) планета Сонячної системи;

в) Кримські гори.

44. Знайдіть поняття, відношення між якими відповідали б поданій графічній схемі

45. Чи еквівалентні наведені поділи?

а) війни бувають справедливі і несправедливі; війни поділяються на оборонні і наступальні;

б) приміщення діляться на великі і малі; приміщення бувають житлові і нежитлові;

в) гриби діляться на їстівні і неїстівні; гриби бувають отруйні і неотруйні.

46. Замініть подані дихотомічні поділи поділами з відозміною ознаки:

а) освіта буває гуманітарна і негуманітарна;

б) ліси бувають хвойні і нехвойні;

в) література поділяється на художню і нехудожню.

47. Подані поділи з видозміною ознак замініть дихотомічними поділами:

а) ліси бувають ялинові, соснові, дубові;

б) партії поділяються на урядові, лівопозиційні і правопозиційні.

48. Визначити правильність таких визначень:

а) гроші – міра вартості і засіб платежу;

б) бормашина – стоматологічний апарат;

в) юрист – фахівець у галузі юриспруденції.

49. Виправіть помилки, допущені при поділі, і визначіть правильність поділу:

а) кути бувають прямі, суміжні, тупі, гострі, вертикальні;

б) держави поділяються на унітарні, федеративні, республіканські і тоталітарні;

в) транспорт поділяється на сухопутний, водний, повітряний, міський, автомобільний.

50. Знайдіть S, зв’язки і предикат у таких судженнях:

а) Лка – один з євангелістів;

б) „Все тече, все змінюється” – вислів, який приписують Геракліту;

в) філософія – це форма суспільної свідомості.

51. Визначити якість (стверджувальні або заперечні судження) таких висловів:

а) всі не А суть В;

б) жодне А не суть В;

в) не всі А суть В.

52. Визначити кількість (одиничні, часткові, загальні) таких суджень:

а) громадяни України мають право свободи совісті;

б) не всі політичні партії зареєстровані в установленому законом порядку;

в) половина студентів нашого курсу займається спортом.

53. Визначить кількість і якість таких суджень:

а) ніхто не карається за думки;

б) не всі покликані є вибраними;

в) один у полі не воїн.

54. Встановіть, чи кожна з наведених пропозиційних функцій може стати хибним судженням:

а) якщо Х – брат Y, то Y – брат Х;

б) якщо Х – брат Y, то Х та Y – родичі;

в) якщо Х – син Y, то Y – його мати.

55. Диз’юнкція „А чи В” – хибне. Вислів А – також хибний. Яке значення В?

56. Диз’юнкція „А чи В” – істинна, при цьому А – хибне. В якому значенні вжито сполучник „чи”?

57. Запишіть формулою такий умовивід:

1. Якщо ця рідина кислота (А), то вона фарбує лакмусовий папірень у червоний колір (В);

2. Ця рідина кислота (А)

_______________________________

Отже, ця рідина фарбує лакмусовий папірець у червоний колір (В).

58. Побудуйте на основі трьох таких термінів правильний силогізм: злочин, крадіжка, карна дія.

59. Зробіть правильний висновок з таких засновків:

а) Ми – громадяни України;

б) Громадяни України мають право на освіту.

60. Визначіть вид умовиводу такого міркування:

Березовський високо цінував народні мелодії.

Бортнянський високо цінував народні мелодії.

Ведель високо цінував народні мелодії.

Ревуцький високо цінував народні мелодії.

Стеценко високо цінував народні мелодії.

_____________________________________________________________

Українські композитори високо цінували народні мелодії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]