Операційні системи

Операційна система – це програма, яка управляє апаратними і програмними засобами комп'ютера, призначеними для виконання завдань користувача.

Завантажувач операційної системи – це спеціальна програма, призначена для ініціації процесу завантаження операційної системи.

Зовнішні команди DOS – це програми, що поставляються разом з операційною системою у вигляді окремих файлів. Ці програми виконують дії обслуговуючого характеру, наприклад форматування дискет (format.com), перевірку стану дисків (scandisk.exe) і так далі

Драйвери пристроїв – це спеціальні програми, які доповнюють систему введення-виведення DOS і забезпечують обслуговування нових або нестандартних наявних пристроїв.

Microsoft Windows

У MS Windows для зберігання файлів використовується модифікація файлової системи FAT – VFAT.

Теки – ще одна назва каталогів (directories).

Операційна система Linux

Linux – це операційна система для IBM-сумісних персональних комп'ютерів і робочих станцій. Вона розрахована на багато користувачів ОС з мережевою віконною графічною системою X Window System.

Особливості ОС Linux. Говорячи про систему Linux можна виділити ядро, shell, файлову структуру і утиліти. Ядро – серце системи. Воно містить програми, які безпосередньо управляють апаратними засобами комп'ютера. Shell – це текстовий інтерфейс користувача. Він приймає команди від користувача і передає їх ядру для виконання. Shell можна налаштувати відповідно до конкретних потреб користувача. У ньому є навіть своя мова програмування, яку можна використовувати для написання так званих скриптів. Стандартні для системи Linux програми (команди) часто називають утилітами.

Файлова структура є деревом каталогів, в яких розміщуються файли. Максимальна довжина імені файлу в Linux 256 символів. Як правило, в ім'я файлу не повинні входити символи /, ?, *, а само ім'я не повинне починатися з крапки.

Людину, що має право працювати в системі, прийнято називати користувачем, а програми, що запускаються ним, – процесами. Для того, щоб стати користувачем, необхідно реєструватися у системного адміністратора, який повідомить вам ваше вхідне ім'я (login), і допоможе встановити пароль (password). У деяких крупних системах практикується генерація паролів для підвищення безпеки роботи в системі.

При введенні пароль не відображується на екрані.

При роботі в графічній оболонці KDE, для завершення сеансу роботи слід натискувати на значок на панелі KDE ( у KDE2) або в головному меню KDE (спливаючому при натисненні на кнопку з буквою К на панелі додатків) вибрати рядок Вийти.

У лютому 2001 побачила світ версія KDE 2.1, потужне і зручне у використанні робоче середовище для Linux, інтегроване з Інтернет. Серед головних особливостей нової версії KDE – Konqueror, потужний і сучасний WWW-браузер, що становить єдине ціле з дружнім середовищем робочого столу, а також KDevelop, передове середовище програмування, що включає все необхідне для розробки KDE.

Отже, KDE – це зручний, продуманий і швидкий менеджер вікон; стандартний інтерфейс для більшості програмних застосувань — більше не потрібно ворожити яка кнопка миші зробить те, що вам потрібно; надійний емулятор терміналу, який не займає всю оперативну пам'ять навіть при відкритті декількох термінальних вікон; "стильний" робочий стіл – предмет заздрості користувачів інших операційних систем.

Це може бути, наприклад, щонайпотужніший, з безліччю функцій Konqueror, що з'явився в KDE2, або Midnight Commander, що запускається у вікні shell.

Ц я кнопка є одним з найбільш важливих об'єктів на робочому столі KDE. Вона виконує функції диспетчера додатків.

Для запуску даного додатку виберіть пункт Пошук файлів (Find Files) в меню KDE.

Контекстне меню.

Командний рядок і термінал.

command keys params

date; cal

ls -l /Stud/g5312/

ls > list_dir

Шляхові імена можуть бути абсолютними і відносними. Абсолютне шляхове ім'я – це повне ім'я файлу або каталогу, що починається символом кореневого каталогу. Відносне шляхове ім'я починається символом поточного (робочого) каталогу і є позначенням дороги до файлу відносно вашого робочого каталогу.

Команда cd (change directory) дозволяє переміщатися по файловому дереву, змінюючи поточний (робочий) каталог.

cd ~sydorov

Для того, щоб визначити, який каталог є поточним, можна скористатися командою pwd.

Права дозволяють обмежити доступ до файлу трьом категоріям користувачів (власник, група, останні).

Окрім цього, можна управляти типом прав доступу до даного файлу або каталогу. Для файлу або каталогу може бути встановлене право на читання, запис і виконання (для каталогу – це право на вхід в нього). Наявність відповідного права на читання кодується символом r (від англ. read), право на запис – w (write), право на виконання – x (execute), відсутність відповідного права позначають дефісом (-).

Команда ls -l видає детальну інформацію про файл, включаючи права доступу до нього. З файлом, що має, наприклад, код доступу

rwxr-xr-x

його господар може виконувати будь-які операції (читати, змінювати і виконувати), а всі інші – лише читати і виконувати.