Визначення галузевої спеціалізації рослинництва

Види реалізації	2008р.		2009р.		2010р.		В середньому за 3 роки			Місце галузі в ранжированому ряду
	тис. грн	в % до всього	тис. грн	в % до всього	тис. грн.	в % до всього		тис. грн.	в % до всього
1. Пшениця озима	8839	36,8	5877,5	15,8	5226,3	8,79		6647,6	16,5		3
2.Пшениця яра	438,3	1,82	79,8	0,21	-	-		172,7	0,43
3.Кукурудза на зерно	45,3	0,18	4794,9	12,9	3079,2	5,18		2639,8	6,57		6
4.Ячмінь ярий	1,7	0,007	507,6	1,36	10 3,6	0,17		204,3	0,5		9
5.Ячмінь озимий	-	-	-	-	1644,7	2,76		548,2	1,3		8
6. Соняшник	-	-	5680,8	15,3	4125,2	6,9		3268,6	8,13		5
7.Соя	756,3	3,15	4646,4	12,5	17438,1	29,3		7613,6	18,9		2
8.Ріпак озимий	11507	48	12012,1	32,3	17083,1	28,7		13534	33,6		1
9.Ріпак ярий	-	-	-	-	10232,9	17,2		3410,9	8,49		4
10. Інша продукція	87,4	0,36	10,3	0,02	-	-		32,56	0,08		10
11.Послуги в сільському господарстві	2287,9	9,54	3504,4	9,4	476,1	0,8		2089,4	5,2		7
Всього по рослинництву	23962,9	100,0	37113,8	100,0	59409,2	100,0		40160,9	100,0		*

Прийнято вважати, що підприємство є багатогалузевим, коли цей коефіцієнт не перевищує 0,20, зі слабким рівнем спеціалізації – 0,21-0,30; із середнім 0,31-0,40; вищим середнього 0,41-0,50; високим – 0,51-0,60 і з глибоким – понад 0,60.

З даної формули можна зробити висновок, що ТОВ «Курланд» підприємство з слабким рівнем спеціалізації.

3. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства та рівня ефективності господарської діяльності

Розглянемо методичну послідовність аналізу фінансово-економічного стану підприємства через оцінку ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – Кп , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – Кшл , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

Для характеристики фінансової стійкості підприємств доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких показників:

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) – Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості – Кф.с – що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами – Кзвз – показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу.

4. Коефіцієнт ефективності використання активів – Кеа – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження.

5. Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (коефіцієнт прибутковості власного капіталу) – Кевк – показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.

6. Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів – Кн/об – характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.

Уже із самої методики визначення коефіцієнтів випливає, що аналіз коефіцієнтів - це знаходження співвідношення між двома окремими показниками. Як бачимо, коефіцієнтів є багато, але всі їх можна об'єднати в 5 груп за характеристиками: можливості погашення поточних зобов'язань; руху поточних активів; власного капіталу; результатів основної діяльності; інформації про ринкові ситуації.

Методика аналізу названих вище коефіцієнтів полягає, головно, у порівнянні: фактичних коефіцієнтів поточного року з торішніми, а також з коефіцієнтами за кілька звітних періодів; фактичних коефіцієнтів з нормативними (щоправда, користувачі фінансових звітів рідко коли можуть це зробити); фактичних коефіцієнтів підприємства з показниками конкурентів (дані беруться з фінансових звітів, що подаються у фінансові статистичні органи); фактичних коефіцієнтів із галузевими показниками

За допомогою аналізу коефіцієнтів можна виявити сильні й слабкі позиції різних підприємств, фірм. Менеджери використовують ці дані для контролю діяльності підприємства, щоб не допустити банкрутства. Важливим є й те, що аналіз коефіцієнтів дає змогу ліпше зрозуміти взаємозв'язок між балансом і звітом про доходи. Наприклад, щоб підрахувати дохідність інвестицій, необхідно взяти загальну суму активів з балансу та чистий дохід із звіту про доходи.

Таблиця 5