Зміст
Вступ
Розділ I. Опис рельєфу, рослинності у Вінницькій області та м. Вінниця.
Розділ II. Натурне обстеження водно-річкових ландшафтів р. Південний Буг.
Розділ III. Опис місцевості у смт. Стрижавка та Сабарів.
Розділ IV. Обстеження лісових урочищ. Визначення меж лісових ділянок, урочищ, фацій.
Висновок
Додатки
Список використаної літератури.
Вступ
Навчальна практика - це частина учбового процесу курсу "Ландшафтна екологія ", призначена для засвоєння теоретичного лекційного матеріалу по даній дисципліні та лабораторно-практичних занять. Практика проводиться в лабораторно-польових умовах. Важливою частиною екологічних ландшафтних досліджень є програма вивчення природних комплексів. Від того, як ведеться збір інформації в полі: багато в чому залежить повнота та якість цих характеристик безпосередньо пов'язана з питаннями методики комплексних досліджень.
Загальна схема організації польових ландшафтних досліджень, а також прийомів обробки польового матеріалу добре виправдала себе на практиці. Ретельне вивчення цих методів є основним завданням моніторингу довкілля разом з освоєнням традиційних методів екологічних досліджень необхідно прагнути й до застосування нових, що допомагають детальному, поглибленому вивченню моніторингу довкілля.
В процесі учбової практики студенти ознайомлюються з структурою та функціонуванням ландшафтів, урочищ, фацій, екосистем, біоценозів, агроценозів, біосфери в цілому. Вивчають сучасні методи дослідження стану довкілля, нормативи та стандартні шкали визначення екологічного стану ґрунтів, активність поверхневих вод, яка має надзвичайно важливе значення у формуванні ландшафту. При проведені практики звертається увага на взаємозв'язки людини з довкіллям у процесі виробництва, вплив сільського господарства на природні комплекси, (види рослин, тварин, комах тощо).
Приймається участь в основних природоохоронних заходах в боротьбі з негативними наслідками довкілля, охороною та відтворення природних ресурсів (догляд за сільськогосподарськими культурами, вирощування та посадка видів флори, санітарний огляд та прибирання ботанічного саду, території тощо). Освоюються питання охорони природи, техніки безпеки, складання планів оперативних робіт по зменшенню забруднень.
Розділ I. Опис рельєфу, рослинності у Вінницькій області та м Вінниця.
Вінниця - місто на березі Південного Бугу, адміністративний центр Вінницької області, Вінницького району, значний історичний (осередок східного Поділля), сучасний економічний і культурний центр держави. ЦентрВінницької агломерації. Місто розташоване на перехресті економічних, соціальних і геополітичних меридіанів України. Населення становить 372,1 тис. осіб. Вінниця розташована за 246 км від столиці України. Місто та його околиці розташовані на річці Південний Буг у смузі лісостепу, в межах Волинсько - Подільського кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладами пісків, глин, вапняків та мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили родючі чорноземні ґрунти. Фундамент цього масиву складається з найдавніших порід: гранітів, гнейсів, сієнітів, які в деяких місцях виходять на поверхню та являють собою цінний будівельний матеріал.
Лежить місто на 49° пн.ш., тобто в середніх широтах, що визначає помірність її клімату. Для міста властиве тривале не спекотне, досить вологе літо та порівняно коротка не сувора зима. Середня температура січня −5,8°С, липня +18.3°С. Річна кількість опадів 638 мм. Із несприятливих кліматичних явищ на території міста спостерігаються хуртовини (від 6 до 20 днів на рік), тумани в холодний період року (37-60 днів), грози з градом (3-5 днів). Тривалість світлового дня коливається від 8 до 16,5 годин.
Проблема охорони природи для Вінницької області, більшість території якої відчуває на собі майже неконтрольовану інтенсивну господарську діяльність, є дуже актуальною. Природні умови та ресурси Вінниччини різноманітні і своєрідні, на сьогодні ще недостатньо досліджене питання раціонального їх використання. Збереження сучасної природи, збільшення її багатств, неможливі без детального знання історії. Саме знання минулого допомагають нам краще пізнати сучасне та прогнозувати майбутній стан природи регіону, можливості його реконструкції не тільки шляхом збереження, але і створення нових природоохоронних об’єктів. Сучасний розвиток людської діяльності часто виявляється шкідливим для навколишнього середовища внаслідок зростання містобудування, промислового виробництва, дорожнього руху. Тому відбувається забруднення води, повітря, ґрунтів, що негативно впливає на стан здоров'я населення, викликає загрозу навколишньому середовищу, загострює екологічні проблеми. В геоструктурному плані основна частина території області припадає на південно-західну окраїну Українського кристалічного масиву, складеного архей-протерозойськими метаморфічними породами і тільки її південно-західна окраїна розташована на Волино-Подільській плиті, де породи фундаменту перекриті відносно потужною товщею більш молодих, переважно осадових відкладів. Подільське плато займає більшу частину області. Воно продовжується далі на захід на території Хмельницької і Тернопільської областей. Зниження в рельєфі, по якому течуть ріки Снивода, Соб і Південний Буг, відокремлює Подільське плато від Придніпровської височини, частина якої заходить на територію області.
Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. Рослинність області характерна для лісостепу. Лісистість території складає 14,2%. Ліси Вінниччини належать до типу середньоєвропейських лісів. Основу лісової рослинності становить граб, а до звичайних тутешніх дерев належать: дуб, ясен, липа, клен, явір, берест, осика, тополя, дика груша, дика яблуня, черемха, черешня та інші Ґрунти в основному опідзолені (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині - сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південному-сході і в Придністров'ї - чорноземи і опідзолені ґрунти. Більш 70% території області зорано. В області дуже різноманітна фауна: водиться багато як лісових звірiв (лосі, олені, зубри, дикі свині, бобри, вовки, лиси, кози, їжаки, борсуки, куниці, тхори, зайці), так і степових (гризуни) та водяних (норка, видра). ( Додаток А )