- •12. Принцип накладання і метод накладання.
- •13. Заміна кількох послідовно та паралельно ввімкнених віток, що не містять джерела е.Р.С. Та джерела струму, однією еквівалентною. Метод двох вузлів.
- •14. Метод вузлових потенціалів.
- •15. Перетворення зірки в трикутник і трикутника в зірку.
- •16. Активний і пасивний двополюсник.
- •17. Метод еквівалентного генератора.
- •18. Передача енергії від джерела до навантаження в колах постійного струму.
- •19. Синусоїдний струм і основні величини, що його характеризують.(3.1)
- •20. Середнє і діюче значення синусоїдно змінної величини.(3.2)
- •21. Коефіцієнт амплітуди і коефіцієнт форми.(3.3)
- •22. Зображення синусоїдно змінних величин векторами на комплексній площині.(3.4)
- •23. Комплексна амплітуда
- •24. Комплекс діючого значення
- •25. Додавання і віднімання синусоїдних функцій часу на комплексній площині.
- •26. Векторна діаграма
- •27. Миттєва потужність в колах синусоїдного струму
- •28. Резистор в колі синусоїдного струму.
- •29. Індуктивна котушка в колі синусоїдного струму
- •30. Конденсатор в колі синусоїдного струму.
- •31. Символічний метод розрахунку кіл синусоїдного струму.
- •32. Комплексний опір.
- •33. Закон Ома для кола синусоїдного струму.
- •46. Передача енергії від джерела до навантаження в колах синусоїдного змінного струму
- •47. Трансформатор і його застосування
- •48. Ідеальний та реальний трансформатори
- •49. Розрахунок електричних кіл за наявності в них
- •50. Послідовне з’єднання магнітно зв’язаних катушок
- •51. Визначення взаємної індуктивності дослідним шляхом.
- •52. Трифазна система е.Р.С
- •53.Принцип роботи трифазного машинного генератора.
- •54. Трифазні кола
- •55.Основні схеми з’єднання трифазних кіл.
- •56. Методи розрахунку трифазних кіл.
- •57. Напруга зміщення нейтралі і її розрахунок.
- •58. Роль нейтрального проводу в трифазній мережі.
- •59. Пряма і зворотна послідовності чергування фаз в трифазній мережі способи її визначення.
- •60. 3Астосування першого закону Кірхгофа для розрахунку трифазних кіл.
- •61. Співвідношення між лінійними і фазними напругами і струмами в трифазній системі.
- •62. Активна, реактивна і повна потужності в трифазній системі.
- •63. Вимірювання активної потужності в трифазній системі.
- •64. Переваги трифазних систем.
- •65. Отримання обертового магнітного поля.
- •66. Принцип роботи асинхронного двигуна.
23. Комплексна амплітуда
На рис. 23.1. дана комплексна площина, на якій можна зобразити комплексне число. Комплексне число має дійсну і уявну частину. По осі абсцис комплексної площини відкладається дійсну частину Комплексного числа, а по осі ординат – уявну. На осі дійсних значень ставимо +1, а на осі уявних значень .
Рис. 23.1
З курсу математики відома формула Ейлера
|
|
(23.1) |
Комплексне число зображають на комплексній площині вектором, чисельно рівним одиниці і який, складає кут з віссю дійсних значень (віссю +1). Кут відраховуємо проти годинникової стрілки від осі +1. Модуль функції
|
|
|
Проекція функції на вісь +1 рівна а на вісь рівна . Якщо замість функції взяти функцію то
|
|
|
На комплексній площині ця функція, також як і функція зображується під кутом до вісі +1, але величина вектора буде в раз більше.
Кут у формулі (23.1) може бути любим. Допустимо, що тобто кут змінюється прямо пропорційно часу. Тоді
|
|
(23.2) |
Доданок являє собою дійсну частину (Re) виразу
|
|
(23.3а) |
а функція є коефіцієнтом при уявній частині виразу
|
|
(23.3б) |
|
Таким чином, синусоїдально змінний струм можна представити як або, що те ж саме, як проекцію вектора, що обертається на вісь (рис 23.2).
Рис. 23.2
З метою уніфікації прийнято на комплексній площині зображати вектори синусоїдальних змінних у часі величин для моменту часу . При цьому вектор рівний
|
|
(23.4) |
|
де – комплексна величина, модуль якої рівний а кут, під яким вектор проведений до осі +1 на комплексній площині, рівний початковій фазі
Величину називають комплексною амплітудою струму . Комплексна амплітуда зображає струм на комплексній площині для моменту часу .
24. Комплекс діючого значення
На рис. 24.1. дана комплексна площина, на якій можна зобразити комплексне число. Комплексне число має дійсну і уявну частину. По осі абсцис комплексної площини відкладається дійсну частину Комплексного числа, а по осі ординат – уявну. На осі дійсних значень ставимо +1, а на осі уявних значень .
Рис. 23.1
З курсу математики відома формула Ейлера
|
|
(24.1) |
Комплексне число зображають на комплексній площині вектором, чисельно рівним одиниці і який, складає кут з віссю дійсних значень (віссю +1). Кут відраховуємо проти годинникової стрілки від осі +1. Модуль функції
|
|
|
Проекція функції на вісь +1 рівна а на вісь рівна . Якщо замість функції взяти функцію то
|
|
|
На комплексній площині ця функція, також як і функція зображується під кутом до вісі +1, але величина вектора буде в раз більше.
Кут у формулі (23.1) може бути любим. Допустимо, що тобто кут змінюється прямо пропорційно часу. Тоді
|
|
(24.2) |
Доданок являє собою дійсну частину (Re) виразу
|
|
(24.3а) |
а функція є коефіцієнтом при уявній частині виразу
|
|
(24.3б) |
|
Таким чином, синусоїдально змінний струм можна представити як або, що те ж саме, як проекцію вектора, що обертається на вісь (рис 24.2).
Рис. 24.2
З метою уніфікації прийнято на комплексній площині зображати вектори синусоїдальних змінних у часі величин для моменту часу . При цьому вектор рівний
|
|
(24.4) |
|
де – комплексна величина, модуль якої рівний а кут, під яким вектор проведений до осі +1 на комплексній площині, рівний початковій фазі
Величину називають комплексною амплітудою струму . Комплексна амплітуда зображає струм на комплексній площині для моменту часу .
Під комплексом діючого значення струму, чи під комплексом струму (комплексним струмом), розуміють частку від ділення комплексної амплітуди на
|
|
(24.5) |
|