- •1.Чотириполюсник і його властивості.
- •2.Рівняння в а-формі.
- •3.Методи визначення коефіцієнтів чотириполюсника.
- •4.Схеми заміщення чотириполюсників.
- •5.Зв’язок параметрів схеми заміщення з коефіцієнтами чотириполюсника.
- •6.Представлення несинусоїдного струму чи напруги у вигляді ряду Фур'є.
- •7.Вплив симетрії форми кривих несинусинусоїдного струму (напруги) на значення коефіцієнтів розкладу в ряд Фур'є.
- •8. Алгоритм розрахунку лінійних електричних кіл при дії джерел несинусоїдних струмів чи напруг.
- •9.Параметри і коефіцієнти, що характеризують несинусоїдні струми і напруги.
- •10. Потужність в лінійних колах з несинусоїдними струмами та напругами.
- •11.Перехідні процеси в електричному колі.
- •12.Причини виникнення перехідних процесів. Методи розрахунку.
- •13.Методи одержання характеристичного рівняння перехідного процесу.
- •14.Закони комутації і їх обґрунтування.
- •15.Класичний метод розрахунку перехідних процесів.
- •16.Знаходження сталих інтегрування в класичному методі розрахунку перехідних процесів.
- •17.Особливості перехідних процесів при розмиканні вітки з індуктивністю та замиканні вітки з ємністю.
- •18.Операторний метод розрахунку перехідних процесів.
- •19.3Акони Ома та Кірхгофа в операторній формі.
- •20.Внутрішні е.Р.С. В колах з перехідним процесом.
- •21.Операторна схема заміщення кола.
- •22.Формула розкладу і її застосування при розрахунку перехідних процесів.
- •23.Нелінійні елементи, їх класифікація, і застосування.
- •24.Статичні і диференційні опори.
Теоретичні основи електротехніки (нелінійні кола).
1.Чотириполюсник і його властивості.
Частина електричного кола, яка має дві пари затискачів, одна з яких є вхідною, а інша — вихідною, називається чотириполюсником.
Внутрішній зміст і схеми чотириполюсників можуть біти різними. Завдання полягає в тому, щоб написати загальні вирази, придатні для будь-якого чотириполюсника.
Постановка задачі
Чотириполюсник, який має у своїх вітках джерела електричної енергії, називається активним, а чотириполюсник, який не має у своїх вітках джерел енергії.
Режим роботи чотириполюсника відносно двох віток, які приєднуються до його затискачів, цілком визначений, якщо відомі напруги і струми на вході та виході.
Задача ставиться так: з чотирьох величин, які визначають режим чотириполюсника, дві величини задано; їх можна розглядати як задані дії на коло. Необхідно знайти дві інші величини, які є відгуками на ці дії.
На практиці частіше доводиться розглядати схеми, в яких одна з віток, приєднаних до чотириполюсника, має джерело енергії, а інша — приймач.
Затискачі, до яких приєднується вітка з джерелом, вважатимемо вхідними, а затискачі, до яких приєднується приймач,— вихідними.
Вхідними затискачами може бути будь-яка пара затискачів — первинна 1-1 або вторинна 2-2 (рис. 18.1, б).
2.Рівняння в а-формі.
3.Методи визначення коефіцієнтів чотириполюсника.
У цих рівняннях комплекси А, В, С, D називаються коефіцієнтами, або параметрами, чотириполюсни-к а:
Рівняння в формі (18.2) зручно застосовувати тоді, коли чотириполюсник виконує роль передавальної ланки між джерелом'і приймачем енергії.
Між коефіцієнтами чотириполюсника є такий зв'язок:
Це неважко довести, якщо в формулу (18.4) підставити вирази (18.3).
Розв'язання цих рівнянь відносно Us та /г дає
Якщо поміняти місцями вхідні й вихідні -з-—искдчі (рис. 18.1, г), то рівняння (18.1) можна записати, помінявши індекси при всіх величинах:
Зіставлення (18.5) і (18.2) показує, що при зміні місцями вхідних І вихідних затискачів у рівняннях чотириполюсника міняються місцями коефіцієнти А і D.
Звідси випливає, що при рівності коефіцієнтів А і D чотириполюсник має однакове коло від тієї та другої пари затискачів. Такий чотириполюсник називається симетричним.
4.Схеми заміщення чотириполюсників.
5.Зв’язок параметрів схеми заміщення з коефіцієнтами чотириполюсника.
6.Представлення несинусоїдного струму чи напруги у вигляді ряду Фур'є.
З курсу математики відомо, що любу періодичну функцію з періодом 2П, можна розкласти в ряд Фурьє.
Змінна величина х пов’язана з часом співвідношенням :
Т- період функції в часі
Таким чином, період функції по х рівний 2П, а період тієї ж функції по часі рівний Т.
Ряд Фурьє записують так :
де - амплітуда гармоніки ряда Фурьє
Гармоніки, для яких - непарне число, називають непарними, а для яких - парне число – парними.