- •12. Принцип накладання і метод накладання.
- •13. Заміна кількох послідовно та паралельно ввімкнених віток, що не містять джерела е.Р.С. Та джерела струму, однією еквівалентною. Метод двох вузлів.
- •14. Метод вузлових потенціалів.
- •15. Перетворення зірки в трикутник і трикутника в зірку.
- •16. Активний і пасивний двополюсник.
- •17. Метод еквівалентного генератора.
- •18. Передача енергії від джерела до навантаження в колах постійного струму.
- •19. Синусоїдний струм і основні величини, що його характеризують.(3.1)
- •20. Середнє і діюче значення синусоїдно змінної величини.(3.2)
- •21. Коефіцієнт амплітуди і коефіцієнт форми.(3.3)
- •22. Зображення синусоїдно змінних величин векторами на комплексній площині.(3.4)
- •23. Комплексна амплітуда
- •24. Комплекс діючого значення
- •25. Додавання і віднімання синусоїдних функцій часу на комплексній площині.
- •26. Векторна діаграма
- •27. Миттєва потужність в колах синусоїдного струму
- •28. Резистор в колі синусоїдного струму.
- •29. Індуктивна котушка в колі синусоїдного струму
- •30. Конденсатор в колі синусоїдного струму.
- •31. Символічний метод розрахунку кіл синусоїдного струму.
- •32. Комплексний опір.
- •33. Закон Ома для кола синусоїдного струму.
- •46. Передача енергії від джерела до навантаження в колах синусоїдного змінного струму
- •47. Трансформатор і його застосування
- •48. Ідеальний та реальний трансформатори
- •49. Розрахунок електричних кіл за наявності в них
- •50. Послідовне з’єднання магнітно зв’язаних катушок
- •51. Визначення взаємної індуктивності дослідним шляхом.
- •52. Трифазна система е.Р.С
- •53.Принцип роботи трифазного машинного генератора.
- •54. Трифазні кола
- •55.Основні схеми з’єднання трифазних кіл.
- •56. Методи розрахунку трифазних кіл.
- •57. Напруга зміщення нейтралі і її розрахунок.
- •58. Роль нейтрального проводу в трифазній мережі.
- •59. Пряма і зворотна послідовності чергування фаз в трифазній мережі способи її визначення.
- •60. 3Астосування першого закону Кірхгофа для розрахунку трифазних кіл.
- •61. Співвідношення між лінійними і фазними напругами і струмами в трифазній системі.
- •62. Активна, реактивна і повна потужності в трифазній системі.
- •63. Вимірювання активної потужності в трифазній системі.
- •64. Переваги трифазних систем.
- •65. Отримання обертового магнітного поля.
- •66. Принцип роботи асинхронного двигуна.
49. Розрахунок електричних кіл за наявності в них
індуктивно зв’язаних котушок
При складанні рівнянь для індуктивно зв’язаних кіл необхідно знати уз-
годжено або зустрічно спрямовані потоки самоіндукції і взаємоіндукції (або ще
говорять: узгоджено або зустрічно включені котушки), тобто знати напрям на-
мотування витків котушок і напрям струму в них.
Котушки включені узгоджено, якщо струми в них однаково орієнтовані
відносно однойменних затискачів, які на схемах позначаються «*» або «». При
узгодженому включенні котушок ЕРС самоіндукції і взаємоіндукції складаються.
На прикладі рис. 1 розглянемо методику складання рівнянь за законами
Кірхгофа для розрахунку магнітозв’язаних кіл (включення котушок – узгоджене):
Р ис 1.
де
падіння напруги в 1 і 2 котушках відповідно.
П ерейдемо до системи рівнянь у комплексній формі
Величина Xm M – реактивний опір взаємної індуктивності, Ом.
Величина Z j M – комплексний опір взаємної індуктивності, Ом.
50. Послідовне з’єднання магнітно зв’язаних катушок
Розрахуємо електричне коло, в якому дві послідовно з’єднані котушки живляться від джерела синусоїдної напруги за узгодженого (рис. 1 ) та неузгодженого (рис 2 ) зв’язків.
Рис.1
Рис. 2
+ – узгоджене включення
– – неузгоджене включення котушок
Висновки:
Активний опір кола не залежить від способу зв’язку котушок між собою ( Ry = Rнy )
У разі узгодженого зв’язку реактивний опір більший, ніж за неузгодженого зв’язку:
Xy – Xнy = 4ωM
Цю формулу використовують для розрахунку взаємної індуктивності двох послідовно з’єднаних котушок.
Повний опір кола з узгодженим зв’язком котушок більший від повного опору кола з неузгодженим зв’язком.
Наявність взаємоіндукції у власному опорі контуру враховується подвоєним опором взаємоіндукції ( ± 2 jω М). доданим за узгодженого зв’язку котушок і відємним – за неузгодженого.
Векторна діаграма при узгодженому включенні котушок.
В екторна діаграма для неузгодженого включення
ωL2<ωM<ωL1 – явище хибної ємності
k – коефіцієнт зв‘язку між котушками.
51. Визначення взаємної індуктивності дослідним шляхом.
Явище наведення ЕРС в будь-якому контурі при зміні струму в іншому контурі називається взаємоіндукцією, а наведена ЕРС – ЕРС взаємоіндукції. Електричні кола, в яких наводяться ЕРС взаємоіндукції, називають індуктивнозв’язаними колами.
Зв’язок потокозчеплення взаємної індукції одного електричного кола зі струмом в іншому електричному колі характеризується взаємною індуктивністю М:
,
де 1 та 2 – номери котушок.
Взаємна індуктивність двох котушок залежить від кількості витків, форми і розмірів кожної з них, магнітних властивостей довкілля та взаємного розташування цих котушок.
Взаємну індуктивність можна визначити дослідним шляхом. Для цього необхідно включити дві котушки послідовно і, користуючись виміряними значеннями загальної напруги U, струму І та кута зсуву φ (U,I), розрахувати еквівалентні загальний Z та реактивний Xекв опір кола.