65. Отримання обертового магнітного поля.

На статорі трифазної машини є три обмотки (фази), які зміщені в просторі відносно один від одного на 120 ел. град. Струми фаз зміщені відносно один від одного в часі на 1/3 періода (120 град):

Щоб зрозуміти принцип утворення обертового магнітного поля в трифазній машині, розглянемо рис.1.1.12, на якому зображені котушки трьох фаз (А, В і С), зміщені в просторі на 120°. Там же представлені графіки струмів трифазної системи.

Рис.1.1.12. Принцип отримання обертового магнітного поля з допомогою трифазного змінного струму

Струм, проходячи по котушці, створює пульсуюче магнітне поле, вісь якого співпадає з віссю котушки, а напрямок і величина визначаються напрямком і величиною струму. Будем вважати, що магнітне коло машини ненасичене і величина магнітної індукції в повітряному проміжку Во пропорційна струмові. Приймемо за позитивний напрямок поля (при позитивному струмі) напрямок від котушки до центру машини, причому поля фаз будемо зображати векторами а результуюче поле вектором .

В момент часу t0 струм в фазі А відсутній, тому поле обмоткою А не створюється. В цей же час фази В і С створюють відповідно поля і . Результуюче (сумарне) поле в момент часу t0 зображається вектором .

Через 1/3 періода струм в фазі В відсутній і в момент часу t1 трифазна обмотка створює магнітне поле, вектор якого виявиться повернутим на 120° відносно свого положення в момент часу t°.

66. Принцип роботи асинхронного двигуна.

Рис. 1.1.13. Модель трифазного асинхронного двигуна

Розглянемо принцип дії асинхронного двигуна. На рис. 1.1.13 обертове поле статора умовно зображене у вигляді полюсів постійного магніта, які обертаються з частотою n1. Обмотка ротора короткозамкнена. Поле статора при обертанні перетинає провідники обмотки ротора і наводить в них ЕРС. Так як обмотка ротора замкнена, то в провідниках цієї обмотки виникають струми. Струм в кожному з провідників обмотки ротора, взаємодіючи з полем статора, створює електромагнітну силу Fем .Сукупність Fем створює електромагнітний момент М, який приводить ротор в обертання з частотою n2 в напрямку обертового поля. Таким чином, електрична енергія, яка поступає з мережі в обмотку статора, перетворюється в механічну енергію обертання ротора.

Частота обертання ротора n2 (асинхронна частота) завжди менша синхронної частоти, тобто ротор асинхронного двигуна завжди відстає від статора. Це явище може бути пояснене слідуючим чином: якщо б ротор обертався з частотою обертового поля, то це поле не перетинало б провідники обмотки ротора. В останніх не наводилася б ЕРС і не було б струмів, а це значить, що обертовий момент на роторі був би рівний нулю. Таким чином, ротор асинхронного двигуна принципово не може обертатися з синхронною частотою.

Різниця між частотою обертання поля статора і частотою обертання ротора (n1-n2) називається частотою ковзання ns. Це та частота обертання, з якою поле перетинає провідники обмотки ротора:

ns=n1-n2.

Відношення частоти ковзання до частоти обертання поля називається ковзанням:

s= (n1-n2)/ n1 (1.1.3)

Іноді ковзання вимірюють в процентах, тоді в формулу (1.1.3) вводять множник 100.

З появою протидіючого момента на валу двигуна ковзання підвищується, що викликає збільшення струму в провідниках обмотки ротора, а тому і електромагнітного момента. Таким чином, ковзання асинхронного двигуна, а тому і частота обертання ротора залежать від навантаження, з збільшенням якої частота обертання зменшується (ковзання підвищується).

В загальному випадку ковзання асинхронного двигуна може змінюватися в діапазоні від нуля (режим холостого ходу) до одиниці (пуск двигуна). Ковзання і частота обертання, що відповідають номінальному навантаженню, називаються номінальними. Номінальне ковзання асинхронних .двигунів загального використання, як правило, складає 1-8%, при цьому більші значення ковзання відповідають двигунам меншої потужності.

Перетворивши вираз (1.1.3), отримаємо вираз частоти обертання ротора

n2=n1(1-s),

або, враховуючи вираз (1.1.2),

Наприклад, якщо ковзання двохполюсного асинхронного двигуна, ввімкненого в мережу з частотою f1=50 Гц, складає 7%, то частота обертання ротора

n2 = 60×50(1 — 0,07)/1 = 2790 об/хв.

Обмотка ротора асинхронного двигуна електрично не пов’язана з обмоткою статора. Енергія, яка поступає з мережі в обмотку статора, передається ротору завдяки магнітному полю. В цьому відношенні асинхронний двигун нагадує трансформатор, в якому обмотка статора являється первинною обмоткою, а обмотка ротора — вторинною. Різниця між асинхронним двигуном і трансформатором полягає в тому, що ЕРС в обмотках трансформатора наводиться пульсуючою — яка змінюється в часі магнітним потоком, а ЕРС в обмотках асинхронного двигуна — обертовим потоком, постійним за величиною, але з зміною свого напрямку в просторі. Але ефект і в тому і в другому випадку однаковий — потокощеплення між обмотками Y=wF змінюється в часі. На відміну від трансформатора вторинна обмотка асинхронного двигуна — обмотка ротора обертається в просторі.

ЕРС обмотки ротора як по величині, так і по частоті залежить від частоти обертання ротора n2. В останньому неважко пересвідчитись, аналізуючи процеси, що протікають в асинхронному двигуні. Магнітне поле, яке обертається в просторі з синхронною частотою n1, статора зміщується відносно ротора, а тому і відносно його обмотки з частотою ковзання . Воно наводить в обмотці ротора ЕРС E2s, частота якої [див.(1.1.2)]

або, з урахуванням того, що

pn1/60=f1, (n1-n2)/n1=s,

(1.1.5)

З виразу (1.1.5) видно, що частота ЕРС ротора Е2S залежить від ковзання, тобто від частоти обертання ротора n2. Вона рівна частоті мережі (f2=f1) при нерухомому роторі, коли n2=0 і s=1, і нулю (f2=0) при ідеальному холостому ході, коли n2=n1, s=0.

Асинхронні двигуни загального використання в номінальному режимі працюють з невеликим ковзанням (1¸8%). Це значить, що частота ЕРС ротора f2=f1s в номінальному режимі при промисловій частоті мережі 50 Гц складає всього 0,5¸4 Гц.