Урок 29

Тема. «Фрески й мозаїка в храмі. Декоративно-прикладне мистецтво в оздобленні храму. Оклади, прикраси, рушники»

Мета уроку: формування в учнів уявлення про оздоблення православного храму; ознайомлення з основними пам’ятками християнського декоративно-прикладного мистецтва; виховання почуття патріотизму і любові до Батьківщини; показ зв’язку минулого і сьогодення.

Очікувані результати: учень/ учениця:

• розуміє значення церковних оздоблень у храмі та використання церковної символіки у декоративно-прикладному мистецтві;

- пояснює церковну символіку та особливості українських художніх творів декоративно-прикладного жанру;

- вміє відрізнити серед інших українські стилі в церковному декоративно-прикладному мистецтві.

Обладнання: мультимедійний проектор, ілюстрації, виставка тематичної літератури, дидактичний матеріал, словник.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань. Виклад нового матеріалу.

- А як ви думаєте, що може бути «пам’ятником культури»?

- Які пам’ятники культури дійшли до нас з часів Київської Русі? (Храми, ікони, фрески, книги, мозаїки).

Вчитель. Давайте, зайдемо всередину храму. Що там можемо побачити? (Ікони, рушники, розписи на стінах) Подивимося у словниках визначення нових термінів.

Словник

Мозаїка – вид настінного живопису, виконаний з кубиків кольорового скла.

Фреска – вид настінного живопису, виконаний водяними фарбами по сирій штукатурці.

Вчитель. Ось як описується оздоблення Софії Київської. (Читає тест)

Слайд «Софія Київська»

«Храм вражав своєю пишністю і розкішшю внутрішнього оздоблення. Парафіяни бачили на стінах виблискуючі золотом мозаїки з синьо-блакитними, бузковими, зеленими і пурпурними переливами. Всього налічувалося до 130 відтінків. Над головами молільників у головному куполі розміщувалося зображення Ісуса Христа Вседержителя, у простінках – зображення святих, в Центральній апсиді – Богоматір, що молиться з піднятими до неба руками – «Оранта».

Свічки освітлювали іконописні лики і мозаїку. Камінці вдавлювалися в сиру штукатурку під різним кутом один до одного, а світло падало, проливаючись крізь отвори вікон на них. Всі зображення іскрилися, переливалися різними кольорами.

Храм прикрашений ще й фресками. Їх своєрідність в тому, що поряд із зображенням святих розміщені портрети князівської родини. Особливий інтерес представляють зображення родини Ярослава Мудрого. За фресках можна припустити, що київські князі насолоджувалися музикою, захоплювалися іграми, полюванням. Ці розписи показують нам сцени з життя людей тієї епохи: кулачний бій, цирк, ряджені і блазні, сцени полювання.

Цей вид живопису потребував великої майстерності. Він наносився на ще сиру штукатурку. Фарбами для фрески слугували дрібно розтерті кольорові глини і каміння, розчинені у воді. За день художнику вдавалося написати досить багато – 5-9 квадратних метрів фресок.

При безсумнівних достоїнствах фрески мають досить істотний недолік. З часом вапно, що міститься в штукатурці, частково з’їдає колір, від чого фрески виглядають злегка побляклими, особливо в порівнянні з мозаїками.

Всього п’ять давньоруських храмів мали мозаїчне оздоблення і лише в одному з них, київської Софії, воно збереглося».

• Що нового ви дізнались про оздоблення храму?

• Опишіть техніку виконання мозаїки і фресок. Які з цих зображень більш довговічні? Чому?

Слайд «Вишивка в храмі»

Вчитель. Якщо ви зайшли в православний храм, то, безсумнівно, вам кинеться в очі велика кількість вишитих богослужбових предметів. Багато прикрашені хоругви, пелени і плащаниці, багато іншого наповнює внутрішнє оздоблення храму, повідомляючи йому урочистість і молитовну таємничість. Священнослужителі на службі одягалися в багаті, чудово оздоблені золотою вишивкою і дорогоцінними каменями облачення і це була не данина моді, не бажання прикрасити себе, а для того, що б підкреслити сакральну роль священика на богослужінні, де він уособлює собою образ Божий.

• Яка церковна символіка відображена вишивкою?

Слайд «Оклади ікон»