Урок 13

Тема.Умінні прощати. Йосиф і його брати.

Мета: показати учням, що пошук відповіді на запитання «Чи умію я прощати?» приводить людину до усвідомлення необхідності побудови своїх взаємин з Богом та з оточуючими людьми. На прикладах характерних рис Йосифа як людини, яка вміє прощати, вчити учнів

аналізувати власну поведінку, в проявах якої є риси братів Йосифа.

Очікувані результати: учень/учениця:

- ставить собі питання й відповідає на запит душі «чи умію я прощати?»;

- розмірковує над почуттями від уміння прощати й не прощати;

- називає характерні риси Йосифа як людини, яка вміє прощати;

- наводить приклади із власної поведінки, в проявах якої є риси братів Йосифа.

Біблійне джерело: Бут.37:1-24, 37:24-36, Бут.42.

Практичне завдання: Спонукати учнів роздумувати про сенс життя, про вміння прощати та аналізувати власну поведінку. Розуміючи сенс прощення, спонукати учнів прощати своїм кривдникам, щоб зберегти мир у своїй душі й уникнути конфліктів.

Хід уроку

І. Привітання. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка знань минулого уроку.

Запитання до учнів: - Як ви розумієте зміст вчинків Якова та Ісава - як прояви намагання бути ближче до Бога і Його благодаті чи нехтування цим?

- Поясніть зміст поняття «батьківське благословення» у порівнянні з поняттям про « батьківське прокляття».

- Наведіть приклади з сучасного життя стосовно вчинків, що супроводжуються батьківським благословенням (християнський зміст благословення).

ІІІ. Мотивація теми:

Запитання для роздумів:

- Що таке прощення?

- Як виховати в собі поступливість, терплячість, милосердя – найголовніші риси поведінки християнина?

ІV. Пояснення нового матеріалу. Розповідь вчителя. Біблійна історія. У Якова було дванадцять синів: Рувим, Симеон, Левій, Іуда, Іссахар, Завулон, Дан, Неффалим, Гад, Асир, Йосиф і 84еніамін. Від них згодом пішло дванадцять колін, чи племен, народу єврейського. Серед усіх своїх синів Яків найбільше любив Йосифа за лагідність і послух і зшив йому різнобарвний одяг. Брати ж почали заздрити Йосифові і зненавиділи його. Одного разу Йосиф бачив сон, що він з братами у полі в`яже снопи. І ось його сніп став посередині прямо, а снопи братів оточили його сніп і вклонилися йому. Іншого разу Йосиф бачив уві сні, що сонце, місяць та одинадцять зірок поклонилися йому. Коли він розповів про свої сни, батько зауважив йому: «Що це за сни? Невже я і твоя мати і брати будемо кланятися тобі?» Брати ще дужче зненавиділи Йосифа. Невдовзі після цього брати пасли стада далеко від дому, і батько послав Йосифа навідати їх і дізнатися, чи здорові брати його і чи ціла худоба. Коли він підходив до них, брати ще здаля побачили Йосифа і стали казати: «Ось іде сновидець, вб`ємо його і тоді побачимо, як справдяться його сни». Але Рувим, старший з братів, сказав: «Не проливайте крові, киньте його ліпше у рів». А сам вирішив потім врятувати Йосифа і повернути батькові. Брати послухались; вони зняли з Йосифа різнобарвний одяг і кинули його в глибокий рів, в якому не було води. В цей час повз них проїжджали купці з товарами в Єгипетську землю. Один з братів, Іуда, порадив продати Йосифа, і вони продали його за двадцять срібників. Потім вони взяли Йосифів одяг, вимазали його кров`ю козла, принесли до батька і сказали:

«Ми знайшли цей одяг, чи не Йосифів він?» Яків упізнав одяг. «Хижий звір розшматував Йосифа!» – з гіркотою вигукнув він. Потім він довго оплакував свого улюбленого сина і не міг знайти втіхи. Йосиф, проданий братами (за порадою брата Іуди) за 20 срібників, був прообразом Христа, проданого Іудою за 30 срібників. Купці привезли Йосифа в Єгипет і продали одному царедворцю на ім`я Беніамін. Живучи в Єгипті між язичниками, Йосиф твердо беріг віру в істинного Бога і боявся в чомусь згрішити перед Ним. Своєму господареві він служив чесно. Беніамін уподобав його і зробив управителем у своєму домі. Та зла і підступна Потифарова дружина звела наклеп на Йосифа перед своїм чоловіком. 85еніамін повірив дружині і віддав Йосифа у в`язницю. Але Бог бачив, що Йосиф не винен, і допоміг йому. У тій же в`язниці сиділи фараонові виночерпій і хлібодар. Одного разу вони бачили сни. Виночерпію снилося, що він зібрав з трьох виноградних лозин ягоди, вичавив з них сік у келих і подав фараонові. Хлібодар же бачив, ніби він ніс на голові три кошики з їжею, і птахи прилітали і клювали з них. Йосиф витлумачив ці сни. Виночерпієві він сказав, що через три дні фараон простить його, і він знову буде виночерпієм, а хлібодару сказав, що фараон через три дні накаже його повісити, і птахи клюватимуть його тіло. І все сталося так, як сказав Йосиф. Через два роки після цього побачив фараон однієї ночі два особливих сни. Йому снилося, ніби стоїть він на березі річки, і ось вийшло з річки спочатку сім корів повних і гарних, а за ними сім корів худих; худі корови пожерли повних, але не зробились повнішими. Інший сон – немовби на одному стеблі росли сім колосків повних, а після них сім колосків сухих і тонких, і тонкі колоски пожерли сім повних колосків. Вранці фараон закликав усіх мудреців єгипетських, та ніхто з них не зміг розтлумачити йому сни. Тоді виночерпій згадав про Йосифа і сказав про нього фараонові. Йосифа привели до фараона, і він витлумачив його сни. «Обидва сни, – сказав він, – означають одне і те саме: настануть в землі Єгипетській сім років достатку; після них же настануть сім років голоду». При цьому Йосиф дав фараонові пораду запасти в урожайні роки стільки хліба, щоб його вистачило на всі роки голоду. Фараон зрозумів, що Сам Бог відкрив Йосифові значення снів, і зробив його головним начальником у землі Єгипетській, першим після себе, і доручив йому заготовляти хліб. (Див.: Бут. 39; 40; 41). За сім урожайних років Йосиф зібрав у Єгипті стільки хліба, що його вистачило і на голодні роки, і навіть можна було продавати в інші країни. Звідусіль в Єгипет їхали за хлібом. Поміж людьми, які прийшли купити хліба до Єгипту, можна було побачити десять чужинців – то приїхали до Єгипту за хлібом брати Йосифа із землі Ханаанської. Вони прийшли до Йосифа, вклонилися йому до землі, але не впізнали його. Йосиф же впізнав жорстоких братів, що продали його в рабство за 20 срібників, мимоволі згадав сни свого дитинства. Тепер він міг покарати їх за вчинене йому зло. Проблемна ситуація.

Питання до учнів.

- Чи покарає Йосиф своїх братів, чи заплатить їм добром за зло? (варіанти відповідей) Вчитель. Зараз ви про все дізнаєтесь.

Щоб переконатися, чи справді брати стали кращими, Йосиф повівся з ними суворо і сказав їм: «Ви, мабуть, підглядачі (чужі розвідники), прийшли вивідати усе на нашій землі, щоб потім завоювати її. – Ні, – відповіли брати, – ми люди чесні і всі сини однієї людини на землі Ханаанській. Нас було дванадцятеро, але одного не стало, а найменший залишився при батькові. – Якщо ви кажете правду, – сказав Йосиф, – то нехай один з вас залишиться тут, а решта нехай відвезуть хліб і привезуть наймолодшого брата. Тоді брати стали перемовлятися між собою, гадаючи, що Йосиф не розуміє їх, бо він розмовляв з ними через тлумача: «Ось нам і покарання за гріх проти нашого брата. Ми не пощадили його, тож і маємо тепер таке горе». Йосиф же, почувши, про що вони перемовляються, відійшов від них і заплакав. Після цього він залишив біля себе Веніаміна, а інших братів відпустив. Через рік брати знову приїхали в Єгипет по хліб і привезли із собою молодшого брата Веніаміна. Йосиф, побачивши між ними Веніаміна, наказав привести їх у дім свій і влаштував для них обід. І, дивлячись на Веніаміна, заплакав на радощах. Аби брати не помітили його сліз, він пішов в іншу кімнату і вмив своє лице. Пообідавши, Йосиф звелів насипати їм хліба у мішки, а в мішок Веніаміна наказав покласти срібний келих, з якого пив сам. Наступного ранку він відпустив їх додому. Та тільки-но брати виїхали, як Йосиф звелів своєму управителеві догнати їх та обшукати, чи не вкрали вони келих. Келих знайшовся у мішку Веніаміна. Усі брати повернулись до Йосифа, впали перед ним на землю і сказали: «Бог розкрив неправду нашу; тепер ми всі раби твої». «Ні, – відповів Йосиф, – хай залишиться рабом той, у кого знайшовся келих, а ви можете повернутись до батька». Тоді виступив Іуда і сказав Йосифові: «Господарю мій! Батько наш старий і цього сина любить над усе; я поручився привезти його цілим назад; хай краще я залишуся рабом у тебе замість нього, а його відпусти з братами до батька; бо коли він не повернеться, то батько наш помре з горя». Тепер Йосиф побачив, що брати змінилися на краще, і більше не став приховувати себе. Він відправив усіх слуг, заплакав і сказав: «Я – брат ваш Йосиф, якого ви продали в Єгипет!» Брати оторопіли так, що не спроможні були сказати слова. А Йосиф вів далі: «Не бійтеся! Сам Бог привів мене сюди, для збереження вашого життя. Вирушайте швидше до батька і скажіть йому, щоб він їхав у Єгипет до мене, тому що треба ще пережити нам п`ять років голоду». І став обіймати та цілувати 88еніаміна і всіх братів і плакав при цьому. Коли Яків з великою радістю дізнався, що його син Йосиф живий, він переселився з усією своєю родиною в Єгипет.