IV. Формування нових знань, умінь і навичок.

1. Розповідь вчителя. Сьогодні ми продовжимо знайомство із життям Авраама, а саме із його небожем Лотом. Авраам і Сарра не мали дітей, та з ними жив небіж Лот. Він був безбатченком, але Авраам став йому за батька. Дядя Лота показував йому у всьому добрий приклад і навчав його Господньої науки. Авраам пішов до землі ханаанської. Лот на той час вже був дорослим. Він мав свої намети, свої гурти худоби і своїх служників. Він мав багато майна і вважався багатою людиною. Авраам теж був багатий, не відаю, хто з них був багатшим.

Багато людей мріють розбагатіти. Вони гадають, що багатство принесе їм щастя. Та з багатством пов'язано безліч турбот. Авраам і Лот невдовзі потрапили до скрутного становища завдяки своєму багатству. Як же це трапилося?

Річ в тому, що виявилося обмаль трави для такої кількості овець, корів та кіз. Пастухи шукали гарних пасовищ для овець, волів та кіз. Іноді пастухи приганяли свої гурти до якого-небудь горба, але виявлялося, що трава там вже з'їдена табунами Лота. Авраамові і Лотові пастухи сварилися поміж собою. Коли ж, навпаки, Авраамові вівці поїдали траву, тоді пастухи Лота дорікали пастухам Авраама. Так виникали постійні суперечки між ними.

Почувши за ці чвари, Авраам дуже засмутився, тому що він був людиною мирною і не любив сваритися. Що ж вони мали робити? Чи міг він заборонити своїм служникам сваритися і поступатися один перед одним? Ні, він не міг цього зробити, тому що дуже важко примусити людей жити мирно.

Часто батькам ніяк не вдається помирити дітей. Один хлопчик каже: «Це моє місце, а Сашко його зайняв!» А Сашко каже: «Ні, це місце моє і я звідси не піду». Інша дитина видирає іграшку в Маринки і не хоче повертати її; Маринка плаче і намагається силою забрати її назад. Такі суперечки дуже засмучують серця батьків.

• А як би ви вчинили на місці Авраама? (учні висловлюють свою точку зору).

З огляду на те, що Авраам не міг примусити своїх служників жити мирно, він задумав за краще розлучитися з Лотом і жити окремо.

Але куди ж йому йти? Авраам не міг знати, куди йому йти, тому він запитав Лота, куди б той хотів піти, в який бік. Дядя і племінник піднялися на верховину, щоб звідти оглянути місцевість. Ханаан був чудовою країною з зеленими горбами, тінистими лісами,, швидкими ріками і засіяними хлібом полями. Це була земля, текуча медом і молоком, рясніюча хлібом, вином і оливою. Авраам запропонував Лотові оглянути всю місцевість і вибрати собі місце зручне для пасовища. Авраам мав право першим вибрати собі місце, та він вирішив надати таку можливість своєму племінникові.

Лот довго дивився на землю, що розкинулася перед ним: чудова ріка протікала зеленою рівниною, зарослою соковитою травою. Він подумав: «Ось зручне місце для моєї худоби!» На цій рівнині розташувалися п'ять міст. Лот оселився в Содомі. Що за люди мешкали там?

2. Робота за малюнком ( зображені Лот і содомляни).

- Погляньте на малюнок. Що ви там бачите?

Передбачувана відповідь: На малюнку зображено добру людину і злих людей.

- Як ви вважаєте, яких біблійних героїв зображено на малюнку? Підпишіть героїв ілюстрації.

Передбачувана відповідь: На малюнку зображено Лота і мешканців міста Содом.

- Скажіть, поглянувши на малюнок, які люди жили в Содомі? Запишіть відповідь у таблицю.

Передбачувана відповідь: Згідно з малюнком в Содомі проживали злі, грішні люди, які жили в злочинах.

3. Розповідь вчителя.

У Содомі, дійсно, мешкали люди, котрі забули Бога. Це було саме нечестиве місто. «Содомляни були надзвичайно злими і дуже грішними перед Господом». Господь бачив з небес їхнє нечестя. Він бачив їхні злі вчинки і недобрі шляхи і одного разу Він вирішив їх покарати. Чому ж Лот вибрав для себе саме цю місцевість? Тому що там були чудові ниви, засіяні жнивом, плодючі дерева, глибокі ріки повноводні і пишні пасовища для гуртів і табунів. Він почав з того, що не поселився у самому місті, а розтягнув намети неподалік від міста. Та невдовзі він сам поселився в місті разом з нечестивими мешканцями його (демонстрація карти Палестини для пояснення розселення Авраама і Лота).

Авраам поселився біля підніжжя гори в Хевроні, неподалік від дубового лісу. Ця діброва належала людині на ім'я Мамрій. Чоловік той був прихильним до Авраама і оберігав його від усякого зла. Там біля дуба Мамрійського поставив собі Авраам намет і спорудив жертовник Господу. Цей дуб і до цих пір росте ще в Палестині, біля міста Хеврона. Ріки в тому краю не було, але там був став, що наповнювався дощовою водою. Звичайно, що вода в такому водосховищі не була такою смачною, як води ріки Йордан, біля якої замешкав Лот. Та краще було жити в мирній долині Хеврону, аніж на плодючих рівнинах содомських. «Я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не. буду» (Пс. 25:5).

- А як ви вважаєте, де краще житии: на плодючих рівнинах, які приносять „ достаток, але мешкати серед людей нечестивих, злих, розпусних, грішних, чи серед добрих, богобоязних, праведних людей, але на бідних землях? Поясніть свою відповідь, (учні висловлюють свою думку).

Тим, кому доводиться мешкати між людьми нечестивими і злими, часто випадає стикатися з різними неприємностями. Так було і з Лотом.

Лот поселився неподалік від міста Содом. Спочатку намети його були розташовані в передмісті, та невдовзі він перейшов до міста. В Содомі він не був щасливим, тому що був дуже благочестивою людиною і не міг почувати себе добре в такому місті. Щоденно йому доводилося чути і бачити злі слова і злі вчинки, що дуже засмучували його праведну душу. Чому ж він там залишався? Чому він не повернувся до свого дяді Авраама? За краще було йому втратити свої гурти худоби, аніж втратити мир душевний. По восьми роках перебування в Содомі, зіткнувся Лот з великими труднощами. На плодючій долині, де мешкав Лот, були розташовані п'ять міст. Одне місто називалося Содом, друге — Гоморра. Інші міста були такі: Адма, Севоїм і Бела.

Несподівано велике військо напало на ці міста. На чолі цього війська стояли чотири царі. Вони прийшли здалеку, щоб покарати, за велінням Божим, мешканців цих п'яти міст за їхнє нечестя.

В кожному місті був свій цар. Ось ці п'ять царів вийшли назустріч війську об'єднаних чотирьох царів. Сталася жорстока битва. Хто ж переміг? Перемогли чотири царі, що прийшли здалеку. Цар Содомський і цар Гоморрський повтікали, але потрапили до ями і повбивалися. Інших три царі повтікали в гори і таким чином врятувалися.

Побачивши, що вони перемогли, чотири царі кинулися до міст і пограбували їх. Декілька воїнів напали на дім Лота в Содомі. Вони полонили Лота і пограбували його майно. Що ж повинен був відчувати Лот? Він тепер переконався, що це дуже зле бути в дружбі з людьми нечестивими, котрі не бажають знати Бога. Лот змушений був йти слідом за переможцями. Окрім Лота там були ще й інші полонені, але він був єдиною людиною праведною, котра шанувала Бога. Він покладав всю свою надію на Бога і кликав до Нього, благаючи визволити його.

Господь змилувався над Лотом і послав йому спасіння. Він направив Авраама з його слугами рятувати Лота. Слуги Авраамові хоч і сварилися зі служниками Лота, але готові були йти рятувати його.

Авраам врятував не лише свого племінника, але й всіх полонених людей та їхнє майно. Тут він діяв подібно до Господа нашого Ісуса Христа, Котрий боровся з сатаною, щоб визволити від суду і пекла наші душі.

Лот щиро подякував Богові за своє визволення, бо був дуже богобоязливий. Та на нього чекало ще більше нещастя. Одного разу, коли Авраам сидів при вході до намету, спека була нестерпною. Раптом він побачив трьох мужів, котрі стояли неподалік. Авраам запросив подорожніх відпочити в тіні дерева біля намету і приготував для них трапезу із м'яса, молока і хліба.

Це були ангели, які принесли Авраамові радісну новину: вони повідомили, що невдовзі Сарра народить сина, якого Господь уже пообіцяв подарувати Авраамові. По тому ангели зникли. Куди ж вони попрямували? До міста Содом. Але туди пішли не всі три ангели, лише два з них. Один залишився, щоб повідомити скорбну новину Авраамові: у вигляді третього Ангела там знаходився Син Божий, Котрий і залишився з Авраамом. Що ж він повідомив Авраамові? Він сказав, що Він зруйнує місто Содом і сусіднє з ним місто Гоморру. Дуже засмутився Авраам, почувши таку звістку: він так любив свого племінника Лота і боявся за нього, що він загине разом з нечестивими мешканцями тих міст.

Авраам почав благати Господа не руйнувати міста Содом, бо мав надію, що там можуть бути ще інші праведники. Тому він сказав Господу: «Якщо є в цьому місті хоча б п'ятдесят праведників, чи помилуєш Ти місто?» Господь відповів: «Якщо знайду Я в цьому місті хоча б п'ятдесят праведників, то не зруйную місто». Але потім Авраамові прийшла до розуму така думка, що там може не виявитися п'ятдесяти праведників. Правда, він боявся наполягати, тому тільки сказав: «Ось я насмілився говорити Владиці, я, порохно і попіл.

Але, може бути, що там виявиться лише сорок п'ять праведників. Чи помилуєш Ти тоді місто?» Господь відповів: «Не знищу, якщо знайду сорок п'ять праведників». Тоді Авраам сказав: «Якщо ж там буде сорок праведників?» Господь сказав: «Не зроблю цього заради сорока». Нарешті Авраам сказав: «Хай не розгнівається Владика, що я скажу: А може знайдеться лише тридцять?» І знову Господь сказав: «І заради тридцяти помилую». По тому Авраам вже боявся говорити і продовжувати благати Бога не руйнувати Содом. Та він таки наважився: «Я знову вирішив благати Владику: а коли тільки там двадцять п'ять буде?» Відповів Господь тоді: «Заради двадцяти п'яти збережу місто».

Тоді Авраам почав благати востаннє: «Не розгнівайся, Владико: А коли в місті тільки десять праведників з найдеш?» І Господі, відповів: «Не винищу заради десятьох». Це було останнє слово Господа. Він перестав говорити в Авраамом і відійшов. Авраам повернувся до свого дому.

Чи знайшов там Господь десять праведників? Чи була благочестивою жінка Лота? А його діти? Чи вірили Господу служники його? Ні. Ніхто з них Господа не любив.

Лот був єдиною праведною людиною в Содомі. Значна різниця була між ним і його дядьком Авраамом! Авраам мав безліч відданих Господу служників, тому що він навчав їх ходити в страхові Божому. А Лот мав невіруючу сім'ю, хоча сам любив Господа.

«Бо цей праведник, перебуваючи між ними, день у день мучив свою душу праведну, бачачи і чуючи вчинки безбожні» (2 Петра 2:8).

Одного вечора, коли Лот сидів біля міських воріт, він ще здалеку побачив, що до міста наближаються два ангели. Він негайно встав, пішов до них назустріч і вклонився їм до землі. Може бути, що він і не знав, що це ангели та він був вражений світлим небесним. виглядом прочан (мандрівників до святих місць), а тому зустрів їх з належною пошаною.

Він сказав: «Панове мої! Зайдіть в дім раба вашого: переночуєте, помиєте ноги ваші, _«а вранці вирушите в дорогу».

Він сказав: «Панове мої! Зайдіть в дім мій!» Та ангели відповіли: «Ні, ми переночуємо на вулиці». Лот не бажав залишати на вулиці мандрівників. Він так довго і наполегливо по умовляв їх зайти до нього, що вони нарешті погодилися. Чому вони відразу не зайшли, почувши запрошення Лота? Чи не тому, що Господь був в більшій мірі задоволений Авраамом, а нг Лотом? Коли ж вони нарешті увійшли до господи Лотової, то кін гак, як і Авраам, привітно пригостив ІХ. Коли ангели відпочивали в нього, раптом спричинився великий шум н;і мулиці. Мешканці міста бачили, що ангели зайшли до Лота, і попи пішли слідом за ними. Однак Лот не допустив їх зробити зло мандрівникам і зачинив двері. Тоді вони стали ламати двері, Мабуть їм і вдалося б зламати двері, коли б ангел один не вчинив чудо, щоб зупинити ІХ. Він вразив всіх тих людей сліпотою: і дорослих, і дітей. Всі вони за одну мить осліпли. Сліпі люди ще довго і злобно гупали по стінах дому Лота, та не змогли знайти дверей і Змушені були піти геть. Тепер Лот дізнався, що це Ангели, він побачив чудо явлене ними.

Вісники принесли жахливу звістку. Вони повідомили Лотові, що пришили зруйнувати місто і веліли йому з своїми рідними втікати звідси і не озиратися, щоб не загинути.

І тоді наслав Господь на Содом і Гоморру зливу із сірки та вогню і знищив ці міста і всіх людей у них. І спустошив усю цю місцевість так, що в тій долині, де знаходилися міста, утворилося соляне озеро, відоме тепер під назвою Мертвого моря, в якому не може жити ніщо живе (демонстрація фото Мертвого моря).

Лотова ж дружина, тікаючи з міста, озирнулася на Содом і вмить обернулася на соляний стовп.

Тим, що Лотова дружина озирнулась на Содом, вона показала, що жалкує за покинутим гріховним життям - озирнулась, затрималась, - і миттю перетворилась на соляний стовп. Це суворий урок нам: коли Господь спасає нас від гріха, і від гріха потрібно тікати, не озираючись на нього, тобто не затримуватись і не жалкувати за ним.

4. Робота зі схемою

ЗАВДАННЯ: Погляньте на схему і підведіть стрілочки до тих осіб, предметів чи міст» які були покарані Богом за гріхи в історії» яку ми вивчали сьогодні» й запишіть» за що саме покарані. Поясніть свою відповідь.