Обітована земля

Бут. 12:19

Сини Ноя мали багато дітей, від яких походять ще численні народи на землі. Були благочестиві і злі люди. Вони робили велике зло стосовно до Бога. Вони рубали дерева і робили собі з них зображення богів, потім розкладали їх по різних місцях і вклонялися їм, і молилися до них, кажучи: «Це наші боги, вони створили нас, вони дають нам їжу нашу». Ці зображення називалися ідолами або бовванами. Ідолів робили і з каміння, і з срібла, і золота. Більшість людей на землі були ідолопоклонниками. Вони схилялися не перед Богом, а перед ідолами.

Бог побачив з небес, що люди вклонялися перед ідолами, і Він розгнівався за це. Але Він не знищив їх, тому що Господь Ісус обіцяв померти за гріхи всього людства. «Відкривається гнів Божий з небес на всяке нечестя... Вони (люди), пізнавши Бога, не прославили Його, як Бога». «Я зроблю тебе світлом народів, щоб спасіння Моє простягнулось аж до краю землі» (Іс. 49:6). «Залишаючи нині часи невідання, Бог наказує людям усім повсюди покаятися» (Дії 17:30).

Тоді Бог сказав: «Виберу Собі одного чоловіка, навчу його любити Мене і служити Мені». «Хто пробудив зі сходу чоловіка правди, наказав йому йти за Ним» (Іс. 41:2). — За річкою жили батьки наші з давніх-давен, Фарра, батько Авраама і Махора служили іншим богам» (Іс. Нав. 24:2). «Ти Сам, Господи Боже, вибрав Авраама і вивів його із Ура Халдейського» (Неем. 9:7).

У тій країні жив чоловік іменем Авраам. Бог сказав йому: «Вийди із землі твоєї, від рідних твоїх і з дому батька твого до землі, яку Я вкажу тобі. Благословлю тебе і вшаную ім'я твоє». Авраам не знав, куди Бог наказує йому йти, але він зібрався в дорогу, тому що Бог йому так наказав. «Авраам пішов, не знаючи куди іде» (Євр. 11:8). Авраам був покірливим перед Богом. Авраам мав дружину Сарру, котру він дуже любив. Сарра також пішла з Авраамом. Авраам взяв з собою овець, корів і віслюків, які були для них їжею; також ними перевозили різні вантажі в дорозі. Але де Авраам спав вночі? На шляху їм зустрічалося мало хатин. Авраам спав у наметі або в шатрі. Він розтягував намет із шкіри тварин на довгих палицях. Авраам міг переносити намет з місця на місце, тому що йому потрібно було пройти багато кілометрів, і дорога петляла то високими горбами, то через широкі річки. Нарешті він прийшов до чудового краю, зарослого деревами, квітами, травою і зіллям. Це місце Бог вибрав для Авраама: звалося воно Ханааном. Але й тут Авраам поселився в наметі. Іноді з складених до купи каменів він робив жертовника і приносив тварин в жертву Богові. Ніколи Авраам не схилявся перед ідолами, але народ, який оточував його, служив також і бовванам. Бог часто звертався зі словами: «Благословлю тебе і буду охороняти тебе, і ніхто не заподіє тобі зла». Бог був задоволений Авраамом, тому що прийнявши Слово Його, Авраам залишив дім свій, і Бог назвав його другом Своїм. «Авраам названий був другом Божим» (Як. 2:23).

«Ви друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я вам заповідую» (Ін. 15:23). Маю надію, дітки, що ви захочете взяти приклад з Авраама, і що ви хочете виконувати те, що Бог каже у Своєму Слові.

Після тексту вчитель може задати запитання дітям

- Що повинна робити людина щоб стати другом Божим?

- А тепер дізнаємось, як же Бог віддячив Аврааму за його вірність.