31. Оцінка залишку грош. Коштів з позиції оптимізації їх рівня в складі оборотного капіталу: моделі Баумоля та Міллера-Ора.

Грош. кошти п-ва включ. в себе гроші в касі і на р/р в комерційних банках. Грош. кошти є абсолютно ліквідними. Перед фін менеджером стоїть задача визначити розмір запасу грош. коштів. Грош. кошти (їх запас) необхідні для: 1) здійсн. поточ. розрахунків; 2) для покриття непередбач. витрат; 3) для розшир. д-ті. Таким чином можуть бути застосовані такі моделі, розроблені в теорії управл. запасами, які дозволяють оптимізувати величину грош. коштів. Мова йде про те, щоб оцінити: 1) загальний обсяг грош. коштів і їх еквівалентів; 2) яку їх долю слід тримати на р/р, а яку у вигляді швидкореалізуємих ЦП; 3) коли і в якому обсязі здійснювати взаємну трансформацію грош. коштів і швидкореалізуємих активів. В західній практиці найбільше розповсюдж. отримали моделі Баумоля і Міллера – Орра. Модель Баумоля. Припуск., що п-во починає працювати, коли має максимальний і доцільний для нього рівень грош. коштів, і потім постійно витрачає їх протягом деякого періоду часу. Всі поступаючі кошти від реалізації товарів і послуг п-во вкладає в короткострок. ЦП. Як тільки запас вичерп., тобто стає рівним нулю або досягає деякого заданого рівня безпеки, п-во продає частину ЦП і тим самим поповнює запас грош. коштів до первинної величини. Таким чином, динаміка залишку коштів на р/рявляє собою пилообразний графік, де У – залишок коштів на р/р; Х – час. Сума поповн. (залишок коштів) розрахов. за формулою: Q = ((2*V*c)/r)^1/2, де V – прогнозна необхідність в грош. коштах в періоді (рік квартал, місяць); c – витрати по конвертації грош. коштів в ЦП; r – відсотковий дохід по короткостроковим фін. вклад.м. Модель Баумоля проста і в достатній мірі прийнятна для п-в, грош. кошти яких стабільні і прогнозуєми. Модель Міллера- Орра. Ця модель є компромісом між простотою і реальністю. Вона допомогає відповісти на пит.: як п-ву слід управляти своїм грошовим запасом, якщо неможливо передбачити щоденний відтік або притік грош. коштів Міллер і Орр використов. при побудові моделі процес Бернулі – стохастичний процес, в якому надходж. і використ. грошей від періоду до періоду являються незалежними випадковими подіями. Логіка дій заключ. в наступному: залишок коштів на рахунку хаотично змін. до тих пір, поки не досягне верхньої межі. Як тільки це відбув., п-во починає купувати достатню кількість ЦП з ціллю повернути запас грош. коштів до деякого нормального рівня (точки поверн.). Якщо запас грош. коштів досягає нижньої межі, то в цьому випадку п-во продає свої ЦП і таким чином поповнює запас грош. коштів до нормальної межі. Реалізація моделі здійсн. в декілька етапів: 1) встановл. мінімальна величина грош. коштів (Он), яку доцільно постійно мати на р/р; 2) за статистичними даними визнач. варіація кожноденного надходж. коштів на р/р (v); 3) визнач. витрати (Рх) по збереженню коштів на р/р і витрати (Рт) по взаємній трансформації грош. коштів і ЦП; 4) розрахов. розмах варіації залишку грош. коштів на р/р (S) S = 3*((3*Pт*v)/4Рх)^ 1/3; 5) розрахов. верхня межа грош. коштів на р/р (Ов), при перевищ. якої необхідно частину грош. коштів конвертирувати у ороткострокові ЦП Ов = Он+S; 6) визнач. точку поверн. (Тв) – величину залишку грош. коштів на р/р, до якої необхідно вернутися у випадку, якщо фактичний залишок коштів на р/р виходить за границю інтервалу (Он; Ов) Тв = Он+S/3; 7) визнач. нижню межу.