- •Сутність та відм. Ознаки фінансів підприємств. Класифікація фін. Відносин підприємств.
- •Грош. Кошти, доходи, грош. Фонди підприємств.
- •Фін. Ресурси підприємств. Поняття, склад і джерела їх формув.
- •Основи організації фінансів підприємств. Комерційний розрахунок.
- •Особливості організації фінансів в залежності від форм власності, сфери діял., галузі ек..
- •Зміст і задачі фін. Роботи на підприємстві.
- •Сутність та знач. Грош. Розрахунків в діял. Підпр-ва.
- •Готівково-грошовий і безготівковий грошовий оборот підпр-ва.
- •Форми безготівкових розрахунків, їх переваги та недоліки, принципи організації.
- •Готівково-грош. Розрахунки та сфера їх використ. Організація готівково-грош. Розрахунків підпр-ва.
- •Розрахунково-платіжна дисципліна, її зміст і знач. Для господар. Діял. Санкції в системі розрахунків і платежів.
- •Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг. Фактори, що вплив. На величину виручки.
- •Планув. Виручки від реалізації продукції, її розподіл і використ.
- •Формув. І розподіл чистого доходу підпр-ва.
- •Доходи від операційної діял. Підпр-ва
- •Доходи від інвестиційної діял. Та фін. Операцій.
- •Прибуток як результат фінансово-господар. Діял. Підпр-ва. Формув. І розподіл з прибутку.
- •Прибуток від реалізації продукції. Фактори, що вплив. На прибуток від реалізації продукції.
- •Методи розрахунку та планув. Прибутку.
- •Рентаб. Підпр-ва та його продукції. Методи її визнач. І знач., показники рентаб..
- •Система оподаткув. Підприємств та її признач.
- •Прямі податки і їх вплив на фінансово-господар. Діял. Підприємств.
- •Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господар. Діял. Підприємств.
- •Відрахув. Підпр-ва на обов’язкове державне пенсійне страхув.
- •Відрахув. Підприємств на обов’язкове державне соціальне страхув.
- •Сутність і знач. Оборот. Коштів в фінансовому забезпеч. Виробничо-господар. Діял.
- •Джерела формув. Оборот. Коштів і їх хар-ка.
- •Методи визнач. Потреби в оборот. Коштах.
- •Показники використ. Оборот. Коштів. Оберт. Оборот. Коштів та шляхи його прискор.
- •Причини виникн. Потреби підприємств в кредитах. Форми і види кредитів, які використов. В виробничо-господар. Діял. Підприємств.
- •Банківське кредитув. Підприємств. Умови і порядок отрим. Банк. Кредиту.
- •Комерційне кредитув. Підприємств.
- •Лізингове кредитув. Підприємств.
- •Відтвор. Основних засобів. Знос та амортизація основних засобів. Методи розрахунку амортиз. Відрахувань.
- •Джерела та порядок фінансув. Капітальних вкладень на підприємстві.
- •Фін. Забезпеч. Ремонту основних засобів.
- •Зміст та задачі фін. Планув. На підприємстві.
- •Методи фін. Планув. На підприємстві їх сутність та знач.
- •Поточне і оперативне фін. Планув. На підприємстві.
- •Бюджетув. В системі оперативного фін. Планув.
- •Фін. Криза підпр-ва, її сутність та причини виникн.
- •Економ. Зміст фін. Санації підпр-ва та порядок її провед.
- •Форми фін. Санації та фін. Джерела її забезпеч.
- •Державна фін. Підтримка санаційного підпр-ва.
- •Зміст та основні завд. Фін. Діял. Суб’єктів господарюв.
- •Фін. Діял. Підпр-ва в системі функціональних завдань фін. Управл.
- •Класифікація форм фінансув. Підприємств та критерії прийняття фін. Рішень.
- •Правила фінансув. Підприємств.
- •Модель оцінки доходності капітальних активів (сарм): загальна хар-ка та практичне знач.
- •Прийняття фін. Рішень в умовах інформаційної асиметрії.
- •Критерії прийняття ріш. Про вибір правової форми організації бізнесу.
- •Особливості фін. Діял. Суб’єктів господарюв. Без створ. Юр. Особи.
- •Особливості фін. Діял. Акціонерних товариств.
- •Особливості фін. Діял. Товариств з обмеженою відповідал..
- •Власний капітал підпр-ва, його функц. Та складові частини.
- •Статутний капітал та додатковий капітал підпр-ва.
- •Курс емісії акцій, порядок розрахунку емісійного доходу, ажіо та дизажіо.
- •Збільш. Статут. Капіталу підпр-ва: цілі, джерела, методи.
- •Переважні права на придб. Цп нової емісії як інструмент захисту інтересів інвесторів. Розрахунок вартості переважних прав.
- •Зменш. Статут. Капіталу підпр-ва: основні цілі, методи та порядок провед.
- •Звіт про власний капітал підпр-ва.
- •Забезпеч. Наступних витрат і платежів як внутрішнє джерело фінансув. Підприємств.
- •Чистий грошовий потік (Cach-Flow) як джерело фінансув. Підприємств. Методи розрахунку Cash-flow.
- •Звіт про рух грош. Коштів (Cash-flow).
- •Зміст, знач. Та основні завд. Дивідендної політики. Фактори дивідендної політики.
- •Типи дивідендної політики підпр-ва та теорії в галузі дивідендної політики.
- •Порядок нарахув. Дивідендів, джерела та форми виплати дивідендів.
- •Подрібн. Акцій та викуп акціонерним товариством акцій власної емісії як інструменти дивідендної політики.
- •Оподаткув. Дивідендів.
- •Позичковий капітал підпр-ва, його складові частини та порядок формув.
- •Умови та порядок одерж. Суб’єктами господарюв. Банк. Кредитів.
- •Комерційне кредитув. Підприємств.
- •Умови та механізм випуску, розміщ. Та обслуговув. Облігацій підприємств
- •Конвертовані облігації та варанти.
- •Реорганізація як специф. Напрямок фін. Діял. Підприємств.
- •Реорганізація, спрямована на укрупн. Підпр-ва: злиття, поглин., приєдн.
- •Реорганізація, спрямована на розукрупн. Підприємств: поділ, виділ.
- •Оцінка доцільності фін. Інвестицій.
- •Ек. Сутність оцінки вартості підпр-ва: необхідність, завд. Та принципи оцінки вартості підпр-ва.
- •Концепція управл. Вартістю підпр-ва (vbm)
- •Ек. Додана вартість (eva) та додана вартість грош. Потоку (cva).
- •Ставка дисконту та ставка капіталізації.
- •Сутність та необхідність фін. Контролінгу на вітчизняних підпр-вах.
- •Бюджетув. Як функція фін. Контролінгу
- •Сутність і знач. Фін. Аналізу. Його основні цілі, завд., принципи.
- •Класифікація ек. Показників, що використов. У фінансовому аналізі.
- •Класифікація методів дослідж. Фін. Стану підпр-ва: формалізовані та неформалізовані методи.
- •Порівняльний аналіз, його сутність та основні методи привед. Вихідних даних до порівнянного вигляду: метод нейтралізації структурного, вартісного та об’ємного фактора.
- •Типи детермінованих моделей, що використов. У фінансовому аналізі.
- •Зміст, структура, признач. Основних форм фін. Звітності. Вимоги, що висув. До склад. Фін. Звітності.
- •Сутність, мета, етапи експрес-аналізу фін. Стану підпр-ва.
- •Оцінка структури і динаміки фін. Стану за допомогою порівняльного аналітичного балансу.
- •Оцінка майна підпр-ва: основні напрямки аналізу, їх зміст та інструментарій дослідж.
- •Показники оцінки ліквідності та платоспромож., методика їх розрахунку, ек. Інтерпретація. Фактори, що вплив. На нормативний рівень коеф.У поточ. Ліквідності.
- •Аналіз платоспромож. Підпр-ва. Показники низької платоспромож., оцінка можливості її відновл./втрати.
- •Система відносних показників, що хар-ть стійкість фін. Стану, алгоритм їх розрахунку, ек. Інтерпретація.
- •Якісний і кількісний рівень оцінки ділової активності підпр-ва. Факторний аналіз коеф.У стійкого ек. Зрост.
- •Основні показники оцінки рентаб., їх хар-ка.
- •Аналіз абсолютних показників фін. Стійкості, алгоритм їх розрахунку, ек. Інтерпретація.
- •Задачі, основні напрямки, інформаційне забезпеч. Аналізу оборот. Активів підпр-ва.
- •Методи розрахунку фінансово-експлуатаційної потреби в оборотному капіталі.
- •Основні показники оцінки стану й ефективності використ. Оборот. Активів підпр-ва.
- •Аналіз джерел формув., структури та розміщ. Оборотного капіталу.
- •Оцінка стратегії фінансув. Оборот. Активів.
- •Зміст аналіт. Роботи щодо формув. Та використ. Товарно-матеріал. Запасів. Оцінка оборотності виробничих запасів.
- •Ек. Сутність та види дебіторської заборгов.; оцінка причин її виникн., факторів, що вплив. На її величину.
- •Основні напрямки аналіт. Роботи щодо управл. Дебіторською заборгованістю: аналіз структури та оборотності дебіторської заборгов., оцінка можливості над. Знижки та умов отрим. І над. Кредиту.
- •Аналіз оборотності та ефективності використ. Оборот. Коштів.
- •Ек. Сутність та знач. Фін. Аналізу в процесі управл. Грошовими активами.
- •Сутність прямого методу аналізу руху грош. Коштів, способи його здійсн., переваги та недоліки.
- •Сутність непрямого методу аналізу руху грош. Коштів, послідовність та правила його здійсн.
- •Структурний аналіз вхідних та вихідних грош. Потоків в розрізі господар., інвестиційної та фін. Діял. Основні напрямки використ. Інформ. Про рух грош. Коштів.
- •Оцінка залишку грош. Коштів з позиції оптимізації їх рівня в складі оборотного капіталу: моделі Баумоля та Міллера-Ора.
- •Методи оцінки інвест. Проектів: метод визнач. Строку окупності, чистого приведеного ефекту, індексу рентаб..
- •Аналіз альтернативних проектів, пов‘язаних з інвестиційною діяльністю.
- •Завд. Здійсн. Оцінки джерел фінансув. Підпр-ва. Структура капіталу підпр-ва.
- •Аналіз наявності, структури та динаміки джерел формув. Майна підпр-ва.
- •Методичні підходи до оцінки вартості капіталу.
- •Оцінка ефективності використ. Власного і позикового капіталу. Ефект фін. Важеля.
- •Знач. Та зміст основних напрямків аналізу майна підпр-ва. Аналіз динаміки складу і структури майна підпр-ва.
- •Задачі та основні показники оцінки ефективності використ. Основних засобів та нематеріал. Активів.
- •Формув. Та розподіл фін. Результ.В підпр-ва. Задачі аналізу прибутку.
- •Оптимізація обсягів виробництва, прибутку, витрат в системі “директ-костинг”.
- •Аналіз кредитоспромож. Підпр-ва.
- •Аналіз показників структури та ефективності використ. Джерел фінансув. Підпр-ва.
Курс емісії акцій, порядок розрахунку емісійного доходу, ажіо та дизажіо.
Успішна емісія акцій залежить від багатьох факторів, зокрема від стану ринку капіталів, від тенденцій на біржі, очікувань на майбутні прибутки емітента та інвесторів, а також від параметрів емісії (обсяг, курс, співвіднош., з яким здійсн. емісія).
Важливим елементом процедури збільш. статут. капіталу підпр-ва шляхом додаткової емісії є встановл. курсу емісії, тобто ціни, за якою товариство розміщує свої корпоративні права. Курс емісії встановл. у %х до номіналу за ріш.м відповідних органів підпр-ва. З юридичного погляду нижньою межею курсу емісії нових акцій є їх номінальна вартість, оскільки встановлена законодавча заборона на первинне розміщ. акцій за ціною, нижчою за їх номінальну вартість; з ек. — номінальна вартість плюс витрати на провед. емісії.
З метою стимулюв. попиту на акції нової емісії їх максимальна вартість повинна бути меншою за ринковий курс акцій. Таким чином, верхня межа курсу емісії проходить на рівні ринкового (біржового) курсу акцій до провед. додаткової емісії
Чим вищий курс додаткової емісії, тим вищим буде емісійний дохід.
Емісійний дохід (ажіо) — це сума перевищ. доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій над номіналом таких акцій Отже, емісійний дохід становить різницю між курсом емісії та номінальним курсом акцій.
Для підпр-ва високий курс емісії є вигіднішим, оскільки в такому разі, його власний капітал збільш. значною мірою за рахунок додаткового капіталу, на який не потрібно нараховувати дивіденди. Проте високий курс емісії може призвести до труднощів із пошир.м додаткової емісії. Може скластися ситуація, коди біржовий курс старих акцій впаде нижче від рівня емісії нових. Тоді можна забезпечити ліквідність акцій та підтримку курсу, якщо ці акції масово скуплять великі акціонери (держателі контрольного пакета) або саме підпр-во-емітент.
Водночас чим менший курс емісії за певного обсягу потреби в капіталі, тим більшим має бути номінальний капітал, а отже, і рівень «розмив. основного капіталу» та знецін. старих акцій, яке доведеться покривати за рахунок переважних прав.
Дизажіо - відхил. ринкового курсу ЦП від їх номінальної вартості в бік зменш. Це перша складова санаційного прибутку. Якщо корпоративні права над. до анулюв. безкоштовно, то санаційний прибуток = номінальній вартості наданих до анулюв. прав за мінусом витрат, пов’язаних зі зменш.м СК. Дизажіо можна розглядати як один з видів еміс. доходу.
Збільш. Статут. Капіталу підпр-ва: цілі, джерела, методи.
Основні цілі збільш. СТ підпр-ва зводяться до такого:
1)збільш. частки капіталу, в межах якої власники підпр-ва відповід. за його зобов'яз.ми перед кредиторами. Таким чином підвищ. кредитоспроможність суб'єкта господарюв. та його фін. незалежність;
2)мобілізація фін. ресурсів для реалізації інвест. проектів, планів санації, модернізації існуючих потужностей, переобладн. чи розшир. виробництва;
3)поліпш. ліквідності та платоспромож. підпр-ва, оскільки збільш. статут. капіталу пов'язане, як правило, із залуч.м додаткових грош. ресурсів;
4)акумуляція фін. капіталу для придб. корпоративних прав інших підприємств, у т. ч. з метою посил. впливу на дані підпр-ва, їх поглин. чи придб. їх потужностей.
Серед інших причин збільш. статут. капіталу слід виокремити зменш. ринкової ціни акцій. Високий курс має недолік, що це перешкоджає широкій диверсифікації акцій, оскільки приватні інвестори, як правило, побо. вкладати кошти в акції з високою купівельною ціною.
Ще однією причиною збільш. статут. капіталу може бути збільш. бази для нарахув. дивідендів з метою провед. політики стабільних дивідендів з одночасним збільш.м абсолютної суми дивідендних виплат. (Висока ставка дивідендів свідчить про ризиковість підпр-ва.)
Збільш. статут. капіталу підприємств може відбуватися за рахунок зовнішніх фін. джерел (внески учасників і засновників) та в результ. зміни структури ВК у напрямі збільш. номінального капіталу. В останньому випадку збільш. відбув. за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного чи додаткового капіталу.
До основних методів збільш. статут. капіталу АТ належать такі:
1)збільш. кількості акцій існуючої номінальної вартості;
2)збільш. номінальної вартості акцій.
3)обміну облігацій на акції,
У разі збільш. кількості акцій існуючої номінальної вартості статутний капітал підпр-ва збільш. за рахунок таких джерел:
1)додаткових внесків учасників і засновників;
2)дивідендів (реінвестиції прибутку);
3)резервів (якщо вони сформовані на належному рівні).
Зрозуміло, реальний приплив фін. ресурсів на підпр-во відбув. лише у разі здійсн. додаткових внесків інвесторів в обмін на корпоративні права суб'єкта господарюв. Ця операція пов'язана з додатковою емісією таких прав (в АТ — акцій).
При збільш. статут. капіталу шляхом підвищ. номінальної вартості акцій акції попередніх випусків обмін. на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості акцій, якими володіє акціонер. Обмеж. терміну обміну акцій не допуск.. Подібне збільш. статут. капіталу АТ є підставою для анулюв. реєстрації попередніх випусків акцій і потребує реєстрації випуску акцій нової номінальної вартості та інформ. про випуск нових акцій.
У разі збільш. статут. капіталу даним методом кожен з акціонерів може здійснити доплату до визначеного рівня нової номінальної вартості акцій. Якщо акціонер відмовився здійснити доплату акцій, емітент зобов’яз. запропонувати акціонеру викупити його акції. У разі, якщо акціонер не здійснив доплату за акції і не прийняв пропозицію емітента щодо викупу належних йому акцій, він отримує акції нової номінальної вартості у кількості, яка визнач. шляхом діл. загальної номінальної вартості акцій, що належать акціонеру, на нову номінальну вартість акцій.
Конвертація обліг-цій є методом упр-ня кап-лом. Конвертувати в акції можна лише ті облігації, в яких така можливість була передбач. при їх емісії. Шляхом цієї операції п-во: залучає додаткові довгостр кошти; отримує можлив-ть конвертувати строкові та платні позикові рес-си у безстроковий кап-л п-ва; зберігти обор кошти п-ва; погасити кред зоборг-ть за обліг-ми; збільшити власний кап-л; покращити стр-ру кап-лу п-ва з метою підвищ-ня його кредитоспром-ті.
Оскільки збільш. капіталу на основі обміну облігацій на акції призводить до змін курсу акцій та «розмив.» прав акціонерів, вони м. переважні права на купівлю конверсійних облігацій такі самі, як і на купівлю нових акцій.
Конверсію доцільно здійснювати, коли курс конверсії (вартість облігацій плюс доплати) нижчою за біржовий курс акцій. Оскільки курс емісії акцій визнач. коеф.ом конверсії та доплатами, вони повинні бути встановлені таким чином, щоб курс емісії акцій був не нижчим за їх номінальну вартість.