10. Готівково-грош. Розрахунки та сфера їх використ. Організація готівково-грош. Розрахунків підпр-ва.

Касові операції п-ва пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок вед. касових операцій регламент. НБУ і пошир. на всі п-ва незалежно від форм вла­сності і виду діял., а також на фіз. осіб — суб'єктів підприємн. діял. (крім банків і підприємств зв'язку). Усі п-ва, які м. поточні рахунки в банку, зобов'я­зані саме там зберігати свої кошти. Отримувати готівку з власного рахунка, як зазначалось, п-ва можуть не тільки на заробіт­ну плату, матеріальне заохоч., на відрядж. та загал.спо­дарські витрати, а й на інші цілі (розрахунки за сировину, матеріали, товари тощо). Отрим. готівки з поточного рахунка здійсн. з викорис­т.м грош. чека. Розрахунки готівкою п-вами всіх видів діял. та форм власності проводяться з оформл.м таких документів: подат­кових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касово­го або товарного чека, квитанції, Д. купівлі-продажу, актів про закупівлю товарів, викон. робіт (над. послуг) або інших доку­ментів, що засвідч. факти якоїсь діял., що підлягає оплаті. Форми податкової накладної, вед. книг обліку придб. та продажу товарів (робіт, ослуг), порядок їх заповн., а також сис­тему обліку цих операцій визначає Державна податкова адміністрація. Усім п-вам, які м. рахунки в установах банків і здійсн. касові операції з готівкою, встановл. ліміти за­лишку готівки в касі. Цей ліміт для кожного п-ва визнач. комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахув.м режиму і специфіки роботи п-ва, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку передав. готівки в банк.

П-ва м. право мати в своїх касах готівку в межах лімітів. Нова редакція постанови НБУ від 11 листопада 1998 р. № 473 внесла відповідні зміни і до регулюв. ліміту готівки на під­пр.

Якщо п-во має податкову заборг. і одночасно здійснює розрахунки готівкою (крім розрахунків із податків і обов'язкових платежів), сума тих коштів урахов. як фактичні залишки готівки в касі з наступним їх порівнянням з встановленим лімітом каси. На порушників цього полож. наклад. штраф за переви­щ. ліміту каси. Прийм. готівки касами підпр. проводиться за відповід­но оформленими (підписаними гол. бухгалтером або особою, ним уповноваженою) прибутк. касовими ордерами. Видача го­тівки касами підприємств здійсн. за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платіжними (розрах.-платіж.) відомостями.

Усі надходж. й видачі готівки в нац. валюті п-ва реєстр. у касовій книзі. Прийм. та облік готівки п-вами сфери торгівлі, гро­мадського харчув. та послуг, тобто здійсн. роз-рах. з на­сел.м, проводиться із застосув. електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг. Порядок застосув. ЕККА визнач. Держ. податкового адмін-цією. Відповідал. за дотрим. касової дисципліни поклад. на кер-ків підпр., гол. бухгалтерів, кер-ків фі­н. служб і касирів.

11. Розрахунково-платіжна дисципліна, її зміст і знач. Для господар. Діял. Санкції в системі розрахунків і платежів.

Розрахункова дисципліна передбачає зобов'яз. суб'єктів го­сподарюв. дотримуватися встановлених правил провед. роз­рахункових операцій. Розрахункова дисципліна баз. на викон. основних принципів здійсн. грош. розрахунків. Дотрим. розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фін. стану п-ва. Поруш. розрахункової дисципліни може бути наслідком незадові­льної роботи фін. служб п-ва, а також складного фін. становища п-в. Платіжна дисципліна передбачає здійсн. п-вами платежів за фін.и зобов'яз.ми в повному обсязі та у встановлені строки. Отже, забезпеч. розрахунково-платіжної дисципліни зале­жить від фін. стану суб'єктів господарюв. і водночас впливає на їх фін. стан.

За поруш. п-вами розрахунково-платіжної дисцип­ліни до них можуть бути вжиті санкції. Санкцію в господар. відносинах слід розглядати як приму­сову міру покар., що застосов. за поруш. встановлено­го порядку здійсн. господарсько-фін. діял. Застосу­в. санкцій спрямовано на зміцн. договірної, кредитної, розрахункової, фін. дисципліни і поліпш. роботи ек. суб'єкта. Залежно від того, які суб'єкти застосов. санкції, ост. по­діляються на договірні, банківські (кредитні), фін.. Договірні санкції застосов. у вигляді сплати неустойки, яка визнач. у відсотках до суми не­виконаного зобов'яз. Банківські (кредитні) санкції застосов. до підприємств за поруш. ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використ. кредитних ресурсів; поруш. планових строків увед. об'єктів; на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне поверн. отриманих кредитів. Фін. санкції застосов. за поруш. суб'єктами гос­подарюв. фін. дисципліни. Вони застосов. держав­ними органами, податковими адміністраціями. Фін. санкції визначено Законом Укр. «Про державну податкову службу в Укр.», а також законами, які регул. фі нансові відносини п-ва щодо сплати окремих податків і зборів (обов'язкових відрахувань). Застосув. санкцій у цілому позитивно впливає на зміцн. розрахунково-платіжної дисципліни суб'єктів господарюв. Крім санкцій до суб'єктів підприємн. діял., може бу­ти застосований і адміністративний штраф. Його слід розглядати як вид адміністративного стягн., яке застосов. до особи за здійсн. нею правопоруш., передбаченого Кодексом про ад­міністративні правопоруш.

12. Ек. хар-ка та класифікація грош. надходжень за видами діял.

У процесі виробничо-господар. діял. п-в постійно здійсн. кругообіг коштів. Уклад. коштів у в-во з метою виготовл. товарів і отрим. виручки від їх продажу хар-є кругообіг коштів п-в. Забезпеч. грош. надходжень, які потрібні для відшкоду­в. витрат в-ва й обігу, своєчасне викон. фін. зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами госпо­дарюв., формув. доходів і прибутку є найважливішою сто­роною діял. п-в. Вхідні грош. потоки п-в за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому п-в і, вони належать до внутрішніх. Надходж. коштів за рахунок ресурсів, які мобіліз. на фі­нансовому ринку, свідчить про використ. зовнішніх джерел. Структура вхідних грош. потоків залежить від сфери діял. та організаційно-правової форми п-ва. У світовій практиці 60-70 % фін. ресурсів надходить на п-ва за рахунок внутрішніх джерел. Внутрішні грош. надходж. згідно з чин­ною практикою обліку і звітності включ.:1) виручку від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг;2) виручку від іншої реалізації;3) доходи від фін. інвестицій;4) доходи від інших позареалізаційних операцій. Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг залежить від ос­новної діял. п-в. Тому на неї припадає найбільша час­тка внутрішніх грош. надходжень.

П-ва можуть реалізовувати продукцію допоміжного в-ва, підсобного сільського господарства, непотрібну й над­лишкову сировину, напівфабрикати та інші матеріали, основні засо­би, що вибули з в-ва, нематеріал. активи та інше майно. Саме такі грош. надходж. п-в відображ. у роз­ділі “Виручка від іншої реалізації”. За ринкової ек., коли функціонує і розвив. фін. ринок, а п-ва здійсн. фін. інвестиції, доцільно ввести в кла­сифікацію грош. надходжень новий розділ — “Доходи від фі­нансово-інвестиційної діял.”, відокремивши його від розділу “Доходи від позареалізаційних операцій”. Трансформація ринкових відносин потребує створ. необхід­ної інфраструктури. Розвив. фінансово-кредитна система, ство­р. і функціонує фін. ринок. За таких умов багато п-в поряд з основною займ. і фінансово-інвестиційною діяльністю: купівлею і продажем ЦП, уклад.м тим­часово вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом; над.м майна в оренду; валютними та іншими операціями з метою отри­м. додаткових доходів. Доходи від цієї діял. м. значну питому вагу у вхідних грош. потоках п-в і є мірою розвитку ринкової інфра­структури, особливо фін. ринку. Ці доходи зростатимуть. Доходи від фін. інвестицій справляють прямий, безпосеред­ній вплив на формув. балансового прибутку.