9. Оцінка структури і динаміки фін. Стану за допомогою порівняльного аналітичного балансу.

Логіка аналіт. роботи щодо оцінки фін. стану п-ва пердбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: 1) експрес-аналіз фін. стану; 2) деталізований аналіз фін. стану. Експрес-аналіз викон. в три етапи: 1) підготвчий; 2) попередній огляд бухгалтерської звітності; 3) економічне чит. та аналіз звітності. Мета третього етапу (економічне чит. та аналіз звітності) – є узагальнена оцінка результ.в господар. д-ті та фін. стану п-ва. В цьому зв¢язку рекоменд. досліджувати структуру та динаміку фін. стану п-ва за допомогою порівняльного балансу. Порівняльний аналітичний баланс форм. на базі вихідного балансу шляхом доповн. його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень та джерел коштів п-ва за звітний період. В схему порівняльного балансу входить велика кількість важливих показників, що хар-ть статику та динаміку фін. стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального та вертикального аналізу, які розрахов. по статтям балансу. В ході горизонтального аналізу визнач. абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період. Над. оцінка цих змін. Метою вертикального аналізу є розрахунок питомої ваги окремих статей до підсумку балансу та оцінка його змін. Співставляючи структуру змін активів та пасивів можна зробити висновок про основні джерела надходж. коштів та основні напрямки їх вкладень. Поряд з побудовою порівняльного аналітичного балансу для отрим. загальної оцінки динаміки фін стану за звітинй період здійсн. співставл. змін підсумку балансу із змінами фін. результ.в господар. д-ті за звітний період. Тобто порівн. коеф.и: Kv=(V1/V2)*100% – темп росту обсягу реалізації; Kb=(B1/B2)*100% – темп росту валюти балансу. Якщо Kv>Kb, то в звітному періоді використ. фін. ресурсів було більш ефективним. Позитивними моментами є: 1) зрост. валюти балансу; збільш. постійного та необоротного капіталу; зменьш. дебіторської та кред. заборг.; збільш. грош. коштів; 2) висока частка власних і прирівнених до них джерел фінансув.; 3) зменьш. довгострок. і поточ. зобов¢язань.

10. Оцінка майна підпр-ва: основні напрямки аналізу, їх зміст та інструментарій дослідж.

Майно в усіх його видах, яке належить п-ву – це активи п-ва. Активи являють собою ек. ресурси п-ва у формі наявних у нього сукупних майнових цінностей, які використов. в господар. д-ті з метою отрим. доходу. В залежності від характеру участі в господарському процесі та швидкості обороту розрізняють: 1) необорот. активи (основний капітал); 2) поточні (оборотні) активи. Основний капітал – сукупн. майнових цінностей п-ва, які багаторазово прийм. участь в процесі господар. д-ті і переносять свою вартість на продукцію частинами (основні засоби – обладн., технологія, інструменти; нематеріал. активи – набуті п-вом права користув. об¢яєктами інтелектуальної власності, майнові права; довгострок. фін. вклад.; інші види необорот. активів). Оборотний капітал – сукупн. майнових цінностей п-ва, які обслугов. господар. процес і повністю використов. протягом 1го робочого циклу (запаси товарно-матеріал. цінностей; дебітор. заборг.; грош. кошти; короткострок. фін. вклад.; інші види необорот. активів). В процесі аналізу активів п-ва в першу чергу необхідно вивчити зміни в їх складі та структурі та дати їм оцінку. Основними показниками оцінки майнового стану п-ва є6 1) коеф. зносу; 2) коеф. придатності; 3) коеф. оновл.; 4) коеф вибуття; 5) доля активної частини основних засобів. Коеф зносу: = (знос ОФ / початкова вартість ОФ). Показник хар-є долю вартості основних фондів, яка залишилася до спис. на витрати в майбутніх періодах. Чим більше знос обладн., тим гірше для п-ва. Коеф придатності: = (100% - К зносу,%). Важливе знач. для оцінки стану засобів праці м. показники руху ОФ – це коеф оновл. і вибуття. Коеф оновл.: = (первісна вартість Осн. Фондів, що надійшли за період / ПВОФ на кінець періоду). Показує, яку частину від наявних на кінець звітного року основних засобів склад. нові ОФ. Коеф вибуття: = ПВОФ, які виведені з експлуатації / ПВОФ на початок періоду). Показує, яка частина ОФ, з якими п-во почало д-ть у звітному періоді, вибула через непридатність чи з інших причин. Доля активної частини ОФ: до активної частини відносяться машини, обладнаня і транспортні засоби. Ріст цього показника в динаміці свідчить про добру тенденцію.