42. Фін. Криза підпр-ва, її сутність та причини виникн.

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діял. п-ва та обмежених можливостей його впливу на фін. відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифік. загроза неплатоспромож. та банкрутства п-ва, діял. його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонув. Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на п-ві, прийнято поділяти на зовнішні, або екзог. (які не залежать від діял. п-ва), та внутрішні, або ендог. (що залежать від п-ва).

 Виділяють такі види кризи:1)стратегічна криза (коли на п-ві зруйновано виробнич. потенціал та бракує довгострок. факторів успіху);2)криза прибутковості (перманентні збитки «з'їд.» власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);3)криза ліквідності (коли п-во є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспромож.).

Між цими видами кризи існ. тісні причинно-наслідкові зв'язки: стратегічна криза спричинює кризу прибутковості, яка, у свою чергу, призводить до неліквідності п-ва. Розвиток симптомів фін. кризи зумовлене зов­нішніми та внутрішніми факторами зменш. обсягів реалізації продукції призводить, з 1 боку — до зниж. прибутковості та до збитковості, а з іншого — до зниж. рівня ліквідності та платоспромож. Закономірним результатом розвитку симптомів фін. кризи є надмірна кред. заборг., неплатоспромож. та банкрутство п-ва.

Важливою передумовою застосув. правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фін. кризи. Розрізняють три фази кризи:а) фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонув. п-ва (за умови перевед. його на режим антикризового управл.);б) фаза, яка загрожує дальшому існув. п-ва і потре­бує негайного провед. фін. санації;в) кризовий стан, який не сумісний з дальшим існув.м п-ва і призводить до його ліквідації. Ідентифікація фази фін. кризи є необхідною передумовою правильної реакції на неї.

43. Економ. Зміст фін. Санації підпр-ва та порядок її провед.

Термін «санація» походить від лат. «sаnаrе» і переклад. як оздоровл. або видуж. Ряд зарубіжних економістів — провідних фахівців з питань вивед. п-в із фін. кризи — дотрим. думки , що са­нація — це комплекс послідовних, взаємозв'язаних заходів фінансово-ек., виробничо-технічного, організаційного, соціально­го характеру, спрямованих на вивед. суб'єкта господарюв. з кризи і відновл. або досягн. його прибутковості та конкурентоспромож. в довгостроковому періоді. Особливе місце в процесі санації займ. заходи фінансово-ек. характеру, які відображ. фін. відносини, що виник. у прогресі мобілізації й використ. внутрішніх та зов­нішніх фін. джерел оздоровл. п-в. Метою фін. санації є покриття поточ. збитків та усун. причин їх виникн., поновл. або збереж. ліквідності та платоспромож. п-в, скороч. всіх видів заборгов., поліп­ш. структури оборотного капіталу та формув. фондів фін. ресурсів, необхідних для провед. санаційних заходів ви­робничо-технічного характеру. Класична модель санації широко використов. як основа для розробки меха­нізму фін. оздоровл. суб'єктів господарюв. в краї­нах з розвинутою ринковою економікою. Згідно з класичною моделлю процес фін. оздоровл. п-ва по­чин. з виявл. та аналізу причин фін. кризи. На осно­ві первинної інформ. (первинні бухгалтерські документи, рі­ш. зборів акціонерів, фін. плани тощо) визнач. зов­нішні та внутрішні фактори кризи, а також реальний фін. стан фірми. У рамках внутрішнього аналізу поглиблено дослідж. фін. стан на основі розрахунку ряду коеф.ів. Основними з них є показники платоспромож., ліквідності, фін. лівериджу, прибутковості тощо. Коли отримано необхідні дані щодо фін. стану п-ва та причин фін. кризи, згідно з класичною моделлю санації роблять висновок про можливість або недоцільність санації даної господар. одиниці. Якщо виробнич. потенціал п-ва зруйновано, капітал втрачено, структу­ра балансу незадовільна, то прийм. ріш. про консервацію та ліквідацію суб'єкта господарюв. Ліквідацію може бути здійс­нено на добровіл.й основі та в примусовому порядку. Якщо прийм. ріш. про провед. санації. Наступним блоком у класичній моделі є формув. стратегі­чних цілей та тактики провед. санації. Відповідно до вибраної стратегії розробляють програму санації, тобто систему с прогнозованих , взаємозв'язаних заходів, спрямова­них на вихід п-ва з кризи. Вона форм. на основі ком­плексного вивч. причин фін. кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залуч. стороннього капіталу та стратегічних завдань санації. Наступним елементом класичної моделі оздоровл. є проект санації, який розробляється на базі санаційне програми і містить: техніко-економічне обґрунтув. санації; розрахунок обсягів фін. ресурсів, необхідних для досяг­н. стратегічних цілей; конкретні графіки та методи мобілізації фін. капіталу; строки освоєння інвестицій та їхньої окупності; оцінку ефективності санаційних заходів; прогнозовані результати викон. проекту.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Керівні служби п-в повинні своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рі­ш. для подол. можливих перешкод щодо здійсн. оздо­ровчих заходів. Дійову допомогу тут може надати оперативний са­наційний контролінг, який синтезує інформаційну, планову, консал­тингову, координаційну та контрольну функц.