1.3. Організаційна структура підприємства

Підприємство створене у вигляді ТОВ, що відбилося на організаційній структурі підприємства.

В умовах переходу до ринкової економіки виникли нові організаційні форми комерційної діяльності в торгівлі в особі різних організацій і підприємств, що мають статус юридичної особи. З моменту введення в дію першої частини Цивільного Кодексу Комерційні організації можуть створюватися виключно в тих організаційно-правових формах, які передбачені для них главою 4 Кодексу. Створені до прийняття Кодексу установчі документи повинні приводитися у відповідність до норм глави 4 Кодексу в зазначені там терміни.

Відповідно до ЦК ТОВ «Ельдорадо» повністю відповідає займаного ним статусу юридичної особи, має власний юридична адреса та адреса місця розташування підприємства, володіє персональним Статутом, має свій розрахунковий рахунок в банку, гербову печатку підприємства, несе відповідальність за зобов'язаннями товариства, має право виступати позивачем і відповідачем в суді та інші специфічні ознаки, властиві юридичній особі.

У своїй повсякденній діяльності підприємство неухильно керується власною нормативно-правової документації (внутрішньої і зовнішньої). Всі операції з нормативно-правовою документацією виробляються строго згідно з вимогами і нормами організації документообігу. Як правило, всі нові документи такого характеру складаються відповідно до раніше прийнятими. Всі операції, вироблені в процесі діяльності товариства, аналізуються та зіставляються з документами, що регламентують їм проведення (з планами, кошторисами, програмами, наказами, розпорядженнями і т.д.) Завдяки злагодженій роботі всіх служб підприємство має можливість грамотно і раціонально вести документообіг на підприємстві , що закономірно позначається на ефективності використання документів, а так само на результативності комерційної роботи в цілому.

Генеральний директор здійснює оперативне керівництво діяльністю ТОВ і наділяється відповідно до законодавства усіма необхідними повноваженнями для виконання цього завдання. Генеральний директор здійснює свою діяльність у суворій відповідності до чинного законодавства та цим Статутом.

Економічна стабільність організації, її виживання і ефективність діяльності в умовах ринкових відносин нерозривно пов'язані з її безперервним вдосконаленням і розвитком. При цьому вдосконалення організації має здійснюватися за принципом адаптації до зовнішнього середовища.

Фінансово-економічний відділ керує плановою роботою на підприємстві, розробляє план і контролює його виконання, організовує внутрішньогосподарський розрахунок, веде звітність, визначає економічну ефективність організаційних і технічних заходів, висуває перед керівництвом підприємства завдання по вдосконаленню виробництва.

Головний економіст займається регулюванням відносин, обумовлених економічної середовищем. Йому підкоряються планово-економічний відділ, який займається поточним і перспективним плануванням собівартості виробів і визначенням цін на них, головний бухгалтер і підкоряється йому бухгалтерія, проводять облікову політику на підприємстві, фінансовий відділ, який здійснює управління грошовими потоками на підприємстві.

Начальник відділу кадрів відповідає за кадрову і виробничу політику на підприємстві. Йому підкоряються відділ кадрів, який відповідає за роботу з кадрами підприємства.

Начальник відділу маркетингу керує маркетинговою діяльністю на підприємстві і розвитком зовнішньоекономічних зв'язків підприємства. Він керує центром маркетингу, якому підпорядковується відділ збуту, займається процесом відвантаження виробів.

Бухгалтерія веде бухгалтерський облік, здійснює контроль за витрачанням коштів, складає звіти і бухгалтерські баланси. Проводить розрахунки з робітниками і службовцями, аналізує виробничо-господарську діяльність.

Підприємство в цілому здійснює успішну економічну діяльність. Підприємство приносить власникам прибуток, яка виражається виплатою дивідендів.

Підприємство закладає основи майбутнього процвітання. На підприємстві помітний значний ріст виручки від реалізації: за 20010 рік він склав 125,41%, за 2011 рік - 183,99%, що обумовлено зростанням цін на продукцію, що випускається і також збільшенням обсягу виробництва за. Якщо в 2008 році частка собівартості у виручці від реалізації займала 71,1%, в 2006 - 75,6%, то в 2009 році показник збільшується до 80,9%, що пов'язано з подорожчанням вартості палива у зв'язку із загальносвітовою зростанням цін на нафтопродукти .

Внаслідок цього відбувається зниження рентабельності і як результат прибутку. Наочно видно, що темп зростання чистого прибутку менше темпу зростання виручки, а темп зростання прибутку від реалізації в 2009 році має значення 96,24%, тобто прибуток від реалізації знижується не тільки більш швидкими темпами по порівняний