2. Призначення телевізійної системи відео контролю?

Організація безперервного спостереження або відеоконтролю за об'єктом є однієї з основних складових системи охорони об'єкта.

У сучасних умовах функція спостереження за об'єктом реалізується за допомогою систем телебачення. Їх називають також телевізійними системами відеоконтролю (ТСВ).

Телевізійна система відеоконтролю забезпечує:

• автоматизоване відеоспостереження за рубежами захисту;

• контроль над діями персоналу організації;

• відеозапис дій зловмисників;

• режим відеоохорони.

У режимі відеоохорони ТСВ виконує функції охоронної сигналізації. Оператор ТСВ сповіщається про рух у зоні спостереження.

3. Який зміст та призначення комплексу засобів захисту від НСД?

Комплекси засобів захисту від несанкціонованого доступу створюються в усіх АС, де обробляється інформація, що власністю держави, до державної чи іншої таємниці або окремих видів інформації, необхідність захисту якої визначено законодавством, а також в АС, де таке рішення прийнято власником інформації.

Білет 21

1. Сутність загрози безпеки інформації?

Під загрозою безпеки будемо розуміти потенційно можливу подію, процес або явище, які можуть привести до знищення, втрати цілісності, конфіденційності або доступності інформації.

Загрози можна класифікувати по відношенню джерела загрози до об'єкта захисту (зовнішні й внутрішні), по виду джерела загроз (фізичні, логічні, комунікаційні, людські), по ступеню злого наміру (випадкові й навмисні).

2. Склад телевізійної системи відеоконтролю у загальному випадку?

У загальному випадку телевізійна система відеоконтролю включає наступні пристрої:

• передавальні телевізійні камери;

• монітори;

• пристрій обробки й комутації відеоінформації;

• пристрої реєстрації інформації.

3. Який зміст та призначення комплексу засобів технічного захисту інформації?

Білет 22

1. Види загроз безпеки інформації?

Загрози можна класифікувати по відношенню джерела загрози до об'єкта захисту (зовнішні й внутрішні), по виду джерела загроз (фізичні, логічні, комунікаційні, людські), по ступеню злого наміру (випадкові й навмисні).

Загрози, які не пов'язані з навмисними діями зловмисників і реалізуються у випадкові моменти часу, називають випадковими або ненавмисними.

Реалізація загроз цього класу приводить до найбільших втрат інформації до 80% збитків від усіх можливих загроз

Стихійні лиха й аварії чреваті найбільш руйнівними наслідками для матеріальних джерел зберігання інформації

Збої й відмови складних систем неминучі. У результаті порушується працездатність технічних засобів, знищуються й спотворюються дані й програми.

Помилки при розробці інформаційної системи, алгоритмічні й програмні помилки приводять до наслідків, аналогічних наслідків збоїв і відмов технічних засобів.

• шпигунство й диверсії;

• несанкціонований доступ до інформації;

• електромагнітні випромінювання й наведення;

• модифікація структур інформаційних систем;

• шкідницькі програми.

2. Шляхи мінімізації наслідків аварій і стихійних лих для об'єктів інформаційних систем?

Мінімізація наслідків аварій і стихійних лих для об'єктів інформаційних систем може бути досягнута шляхом:

• правильного вибору місця розташування об'єкта;

• обліку найбільш імовірних аварій і стихійних лих при розробці й експлуатації системи;

• організації своєчасного оповіщення про можливі стихійні лиха;

• навчання персоналу діям під час стихійних лих і аварій, а також методам ліквідації їх наслідків.

Об'єкти інформаційних систем по можливості повинні розташовуватися в тих районах, де не спостерігається таких стихійних лих як повені, землетрусу. Об'єкти необхідно розміщати вдалечині від таких небезпечних об'єктів як хімічні підприємство з виробництва небезпечних реагентів, нафтобази й нафтопереробні заводи, склади горючих і вибухових речовин, греблі і т.д.У районах можливих затоплень основне обладнання доцільне розміщати на верхніх поверхах будинків. Усі об'єкти повинні забезпечуватися автоматичними системами гасіння пожежі.На об'єктах, для яких імовірність стихійних лих висока, необхідно здійснювати розподілене дублювання інформації й передбачити можливість перерозподілу функцій об'єктів. На всіх об'єктах повинні передбачатися заходи на випадок аварії в системах електроживлення.