9 Листопада – день української писемності і мови

Визначений він Указом Президента України (жовтень 1977 р.) на день преподобного Нестора Літописця за релігійним календарем.

Нестор (рік народження невідомий – помер після 1113 року) – видатний письменник і літописець ХІ-ХІІ ст., автор і упорядник «Повісті временних літ». У цьому творі закладено основу літописання в Україні, де описується історія слов’ян, утвердження християнства, історія князівської влади.

У цей день в бесідах із студентами слід говорити про друкується українською мовою. Запропонувати студентам висвітлити причини такого становища і накреслити заходи щодо відродження української мови. Поговорити і про стан вживання української мови в нашому університеті та інших ВНЗ регіону. Навести конкретні факти про недоліки у цій справі.

Є нагода поговорити про якість і грамотність написів на дверях кабінетів, різних оголошень, реклам тощо. Радимо зібрати «букет» наявних порушень, і направити їх на адресу відповідної адміністрації.

17 Листопада – день студента

Уже стало в Україні щорічною традицією у цей день відзначати День студента. Відзначається він і студентами нашого університету та інших ВНЗ міста й області.

Кураторам доцільно взяти під особистий контроль підготовку і проведення цього свята. Зробити відповідні профілактичні заходи щодо недопущення правопорушень чи аморальних вчинків.

У бесідах слід відмітити, що студенти всіх країн світу, в тому числі і в Україні, щорічно відзначають цей Міжнародний день студента. Напередодні цього свята в усіх академічних групах провести бесіди про історію цього свята, різні заходи виховного характеру, спортивні змагання, зустрічі з відомими людьми краю тощо. Головне, щоб День студента не перетворився в масові веселощі з пияцтвом і дебошем.

Історія студентського дня аж ніяк не пов’язана з веселощами, а скоріше це день пам’яті і скорботи. Його було встановлено у 1941 році на зустрічі в Лондоні студентів країн, що боролися проти фашизму, в пам’ять про антифашистський виступ чеських студентів у Празі 15 листопада, у день похорону загиблого у сутичці з фашистами студента Яна Оплетана. 17 листопада фашисти провели жорстоку каральну операцію проти студентів і викладачів празьких ВНЗ. Понад тисячу чоловік було відправлено у концтабір. Перший раз Міжнародний день студентів відзначено у 1941 році. Цьому дню завжди передував тиждень боротьби за мир і дружбу.

Нині у День студента важливо поговорити про проблеми студентського життя, накреслити заходи по його покращенню.

28 Листопада – день пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій

Згідно з Указом Президента України від 31 жовтня 2000 року кожної четвертої суботи листопада відзначається такий день. У 2009 р. він припадає на 28 листопада.

Напередодні цього дня або після нього кураторам рекомендується із студентами провести відповідну бесіду або підготувати окремих студентів, які б могли розповісти про злочини Радянської влади на території України за 72 роки її існування.

Для розповіді про голодомор 1932-1933 рр. варто залучити студентів родом із Східних областей, які на прикладах своїх предків або сусідів могли б навести конкретні факти злочинів радянського тоталітаризму в їх місцях народження.

Рекомендуємо провести студентську конференцію за таким планом:

Голодомор 1921-1922 рр.

Голодомор 1932-1933 рр.

Голодомор 1932-1933 рр. і Західна Україна.

Політичні репресії 30-х років.

Політичні репресії 1939-1941 рр. в Західній Україні.

Голодомор 1946-1947 рр.

Подаємо деякі фактичні матеріали про злочини радянської влади. Тільки в Україні за 72 роки її існування було замордовано 42 млн. українців.

Терор щодо українців почався ще в роки правління В.Леніна. За його вказівкою і його старанного учня И.Сталіна було фізично винищено цілий пласт української нації (священослужителів, передову інтелігенцію і національно свідоме селянство). Уже 29 січня 1918 р. російські матроси у бою під Крутами (Чернігівщина) потопили в крові 300 напівозброєних студентів, що захищали УНР. 9 лютого червоний полковник Муравйов розстріляв 5 тисяч мирного населення м. Києва. У 1920 році було знищено близько 2 тисячі військових діячів Української Галицької Армії, які потрапили в полон до більшовиків. У 1921-1922 роках в Україні голодомор забрав 1,5 млн. душ.

21 листопада 1921 р. під Базаром на Житомирщині було розстріляно 359 українських вояків – учасників боротьби за звільнення України від більшовицької окупації.

У 1932-1933 рр. голодомор призвів до смерті близько 8 млн. українців. Цей спланований акт геноциду був помстою селянам за їх волелюбність. Внаслідок третього голодомору 1946-1947 рр. загинуло близько 1 млн. українців.

Важливо підкреслити, що голодомору на Західній Україні не було. Край був під владою Польщі. Західноукраїнська преса рішуче осуджувала геноцид у Східній Україні. Збирались кошти, продукти голодуючим, але на кордоні все конфісковувалося. Галицькі вчені М.Возняк, Ф.Колесса, В.Щурат і К.Студинський, як академіки АН України, відмовилися від зарплати, що їм надходи­ла з Києва. В.Стефаник відмовився від написання брехливої статті, що нібито немає в Україні голоду.

Молодий член ОУН М.Лемик 22.10.1933 р. розстріляв у Львові представника радянського консульства в знак протесту проти голодомору.

І, насамкінець, студенти повинні знати, що за відстоювання ідеї незалежності України та боротьбу за її реалізацію понад 1,5 млн. західних українців були депортовані у віддалені райони колишнього Радянського Союзу, а сотні тисяч були страчені на своїй землі.

Якою є мета заходів щодо викриття злочинів радянської системи? Насамперед – це зберегти пам'ять про те, що принесла ця система українцям, і зокрема, західним. Це засторога того, щоб більше таке ніколи не могло повторитися. Бо ж є ще ті сили в Україні, які прагнуть до повернення радянської системи.