15 Березня

Рівно 71 рік тому, 15 березня 1939 року в Хусті всенародно обраним сеймом було проголошено незалежність Карпатської України і обрано Президентом країни Августина Волошина.

Закарпаття – етнічна українська територія, що ще за часів Київської Русі була заселена руськими племенами. У першій половині XI ст. почався процес захоплення Закарпаття Угорщиною. Століття гноблення, асиміляції, географічна відірваність від інших українських земель не вбили в українців Закарпаття прагнення здобути незалежність і об'єднатись.

Попри всі намагання окупантів знищити національну свідомість або витворити якусь нову націю «русинів-руженів», українці використовували кожен сприятливий момент, щоб зв'язати себе з українськими землями. Після розпаду у 1918 р. Австро-Угорщини Закарпаття висловилося за об'єднання із ЗУНР та УНР. Два делегати від Закарпаття були у складі УН Ради у Станіславі та на Трудовому Конгресі в Києві.

Після Першої світової війни Закарпаття перейшло до складу Чехословаччини. У жовтні 1938 р. уряд останньої погодився на створення автономного українського уряду на Закарпатті, який 26 жовтня очолив А.Волошин.

3 15 березня Закарпаття – незалежна держава. Сейм ухвалив Конституцію країни. Було створено збройні сили «Карпатську Січ». Велику допомогу в цьому дала ОУН. Серед них шеф штабу «Карпатської Січі» М. Колодзинський, О.Ольжич, З.Коссак, Р.Шухевич.

14 жовтня 1939 р. Угорщина при допомозі німецьких фашистів розпочала відкриту агресію проти Карпатської України. Героїчна оборона тривала близько трьох тижнів. Тут вперше фашисти відчули справжній опір за період їх агресивних дій у Західній Європі.

Агресія проти закарпатців показала справжнє обличчя фашистів. Вони ніколи не погодяться на самостійність України. То­му марними були сподівання ОУН на незалежність української держави після можливого падіння Радянського Союзу у війні з Німеччиною.

Нападом угорських і німецьких фашистів на Закарпаття слід вважати початком Другої світової війни, а не агресією німців проти поляків у вересні 1939 р.

Приблизно можна запропонувати такі питання для обговорення:

1. Закарпаття – етнічна українська земля. Княжий період її історії.

2. Закарпаття в складі Чехословаччини.

3. Проголошення незалежної Карпатської України.

4. Проблема русинства у Закарпатті.

5. Закарпаття в складі незалежної У країни після 1991 р.

20 Березня – 371 річниця від дня народження гетьмана України Івана Мазепи

Народився він 20 березня 1639 р. на Білоцерківщині в українській шляхетній сім'ї. Закінчив Києво-Могилянську академію. Гетьман України з 1687 по 1709 рік. Своїм політичним хистом і культурою Мазепа підніс авторитет гетьманської влади, виявив себе великим меценатом мистецтв і наук.

Основною програмою Івана Мазепи була розбудова української самостійної державності на ґрунті козацько-гетьманського ладу і соборності українських земель. Заради цього він вважав за можливе співжиття України з Росією на засадах російсько-укранського договору 1654 р. Але Росія зрадила Україну, перетворивши її у свою колонію. Мазепа відчув нищення України при царюванні Петра І. Це проявилося в скасуванні козацького устрою, в обурливих діях російських військ на території України, у непосильних податках, повинностях на користь Москви, у будівництві російських міст, фортець, доріг, нищенні культурних цінностей. Нарешті «викрадення» імені «Русь» і назва ним Московської держави. Це не зміг витримати Іван Мазепа і «зраджує» Росії. Така «зрада» проти ворога його народу є позитивною і виправданою.

Переглянувши свою політику щодо Росії, Іван Мазепа укладає угоду з шведським королем Карлом XII і польським королем Станіславом Ліщинським.

Однак шведсько-українські війська під Полтавою 1709 р. потерпіли поразку. Занадто в Україні вкоренилися проросійські настрої і Мазепу не підтримало українське суспільство. Були й військові прорахунки. Разом з Карлом ХП і залишками його армії Мазепа відступив на турецьку територію. Помер під Бендерами. У наш час його прах перепоховано в Батурині.

Якщо політичні, державницькі і військові зусилля Івана Мазепи не принесли бажаних наслідків, то в галузі розбудови української культури, науки, будівництва його вклад неоціненний. Він опікувався Києво-Могилянською колегією, сприяючи перетворенню її у 1701 р. в академію, вбачаючи в ній один з важливіших факторів збереження національного духу і української державної ідеї. Будував церкви у Києві, Чернігові, Переяславі тощо. Всього біля 12 церков. Підтримував він і творчість Стефана Яворського, Іоанна Максимовича, Феофана Протоповича та ін. Перу Мазепи належать пісня «Ой горе тій чайці», багато віршів і книга «Весілля», в якій детально описано весь довесільний і весільний процес.

Вершиною його інтимної ліричної поезії є його листи до Мотрі Кочубей.

Усі культурні набуття Івана Мазепи складають національну гордість українців, свідчать про духовну велич самого гетьмана.

7 квітня – Всесвітній день здоров'я

У розмові із студентами напередодні цього дня або після необхідно зауважити, що приділяти увагу власному здоров'ю раз на рік не годиться. Про нього слід дбати щоденно, усім своїм способом життя. Бо ж здоров'я не купиш, а втративши його – не повернеш.

Але матеріальне становище далеко не всім дає змогу "харчуватися за наукою", додає проблем і екологічна ситуація. Однак робіть те, що принаймні усі можуть: зарядка зранку, прогулянка пішки (якщо працюєте, сидячи за столом), чи проживіть день без сигарет, а потім взагалі покиньте цю забаганку, від якої потерпають і оточуючі, і, нарешті, не зловживайте спиртним. Перераховане під силу усім. Пам'ятайте: «Рух – це здоров'я».

18 квітня

Починаючи з 1999 р. кожної третьої п'ятниці у нашій країні (у світі з 1983 р.) відзначається Всесвітній день охорони пам'яток історії та культури.

Куратору для розмови із студентами потрібно добре підготуватися, щоб глибоко переконати їх у необхідності брати відповідну участь у захисті нашої національної спадщини. Адже в усіх місцях народження чи проживання студентів є певні пам'ятники історії та культури, які вимагають дбайливого ставлення до них, а то й захисту.

Для кураторів повідомляємо, що Україна є унікальною державою щодо різних пам'яток історії та культури. Це, передусім, перше у світовій історії наземне житло, вік якого 50 тисяч років. Це – Трипільська цивілізація, що проіснувала понад 2 тисячі років і створила одні з найдавніших протоміст в історії людства. Це – Кам'яна Могила біля Мелітополя, де ще 14 тис. років до н.е. було письмо. Це ж культура Київської Русі – найбільш цивілізованої країни тогочасної Європи.

На сьогодні до Державного реєстру України внесено понад 58 тисяч пам'яток археології, 49 тисяч – історії, понад 5 тисяч – монументального мистецтва, понад 16 тисяч – архітектури. У той же час кожна п'ята пам'ятка – в аварійному стані.

Під час розповіді куратору доцільно провести опитування студентів про те, які вони знають пам'ятки в Україні, своїй області, кожному населеному пункті. Варто вияснити пам'ятки історії та культури Волині.

18 квітня – Всесвітній День Землі і День довкілля, що відзначається щорічно у третю суботу квітня, пропонуємо кураторам об'єднати в одне виховне заняття, присвячене екологічним проблемам країни.

Подаємо коротку інформацію про названі дні, на яку слід звернути увагу.

На виконання Указу Президента України від 6 серпня 1998 р. у нас в країні відзначається День довкілля. Мета цієї акції – приведення до належного санітарного стану населених пунктів, місць масового відпочинку, створення зелених насаджень. У цей період всі християни, зазвичай, готуються до свята Воскресіння Христового, наводять порядок не тільки у своїх думках, але й у домі, на рідній землі.

На завершення розповіді про День довкілля слід підкреслити, що на єгипетських пірамідах, які збудовані 4,5 тис. років тому, є напис: «Людство загине, якщо не житиме за законами природи». Та протягом усього свого існування людство робить усе навпаки – живе тільки заради себе, проявляючи егоїзм, руйнуючи крок за кроком природу – середовище свого життя. Якщо цей процес не зупинити – не залишиться шансів на виживання ні нам, ні майбутнім поколінням.

День Землі в Україні вперше відзначався у 2003 році. Започаткований американськими студентами, школярами та їхніми викладачами, які запропонували широкому загалу людей зазирнути в глибину існуючих проблем довкілля і спільними силами навчитися берегти нашу планету.

У світі у День землі проводяться різноманітні акції, присвячені охороні довкілля. Приміром, в Італії організовують лежачі протести на автострадах проти автомобільних газів. А на Гаїті у цей день – національне свято.

Актуальною проблемою є збереження землі, її довкілля і в Україні. У нас 25% світових запасів чорнозему. Є що берегти.

А тим часом ще радянська влада довела наші землі до екологічної катастрофи. Та й мало що робить нинішня влада для поліпшення довкілля.

На території України, яка складає менше 1% суходолу Землі, накопичено 5% забруднення планети. Тобто Україну зробили чи не найзабрудненішою країною світу. Адже тут викидали в атмосферу близько 20 млн. тонн, а у воду понад 1,5 млрд. куб. м. нечистот.

Радіологічним обстеженням виявлено зараження території в 11 областях, а зараження овочів нітратами утричі вище від допустимої концентрації.

В Україні на цей час знищено 20 тис. малих річок. Річки – це ніби кровоносні судини землі. Треба рятувати їх усіма засобами, адже 80% захворювань населення – через вживання забрудненої води.

Земля – як влучно визначив Іван Франко, «всеплодющая мати», і є наше спільне багатство. А, значить, маємо всіляко оберігати її під виснаження і безгосподарності та приумножувати її родючу силу. Це давно вже зрозуміли в багатьох країнах. Саме тому 18 квітня відзначається Всесвітній день землі.

26 квітня – минає 24 роки від дня Чорнобильської трагедії. Україна наодинці залишилася з її наслідками, А вони страшні. Радіацією уражено майже 10% території нашої країни. Це 2293 населених пункти. Потерпілими визнано 3 млн. 427 тис, громадян України – кожен 15-ий житель країни.

На занятті слід навести факти і цифри медичних наслідків Чорнобильської катастрофи. Доцільно доручити студентам родом з Житомирської, Київської областей зробити інформацію про стан радіаційного забруднення їх місця народження чи проживання та його наслідки.

27 квітня – минає 31 рік з того трагічного дня, коли перестало битися серце Володимира Івасюка – композитора, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, засновника сучасної української естради.

Названий день смерті композитора вказало слідство. Зник він у Львові 24 квітня, знайшли повішеним 18 травня, а поховано на Личаківському цвинтарі 22 травня 1979 р.

Композитор Володимир Івасюк родом з Буковини, закінчив Львівський медичний інститут і Львівську консерваторію. Автор 107 пісень і 33 інструментальних творів. Його пісні: «Водограй», «Червона рута», «Два перстені», «Я піду в далекі гори», «Любов цвіте один-єдиний раз», «Пісня буде поміж нас» та інші.

На виховному занятті доцільно прослухати пісні Володимира Івасюка.

9 травня – День перемоги над фашистською Німеччиною. Саме в цей день 65 років тому назад 9 травня 1945 р. радянські війська звільнили Прагу від німців. Щоправда, цілий світ відзначає свято Перемоги 8 травня, бо саме в цей день було підписано акт капітуляції Німеччини.

Ціною багатомільйонних жертв приблизно 30 млн. чоловік колишнього СРСР, в тому числі понад 5 млн. українців, було одержано перемогу. На жаль, ще до сьогоднішнього часу на державному рівні не визнано УПА, як воюючу сторону у Другій світовій війні. Матеріальні втрати України за роки війни дорівнюють 285 мільярдам карбованців (100 млрд. доларів). Знищено 714 міст і містечок, 28 тисяч сіл, зруйновано 2 мільйони будинків, внаслідок чого понад 10 мільйонів людей залишилися бездомними. Винними у такій трагедії рівномірно є СРСР і Німеччина, Сталін і Гітлер. Вони перед війною розділили сфери впливу (до Німеччини – Польща і частина Прибалтики; до СРСР – Західна Україна і Західна Білорусія, Молдавія і частина Прибалтики). Потім один напав на іншого, незалежно, хто це зробив першим. Ілюструє це такий документ: 19 серпня 1939 року Сталін на таємному засіданні Політбюро обґрунтував потребу "великої війни в Європі" й видав секретний наказ про мобілізацію. У травні 1941 року він відібрав від Молотова титул прем'єр-міністра, щоб "на білому коні" в'їхати в Берлін.

Рекомендується кураторам з нагоди 65-ї річниці Перемоги для зустрічі із студентами запросити ветеранів війни, воїнів колишньої УПА.