10 Грудня - день Декларації прав людини

61 рік тому 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини.

У 30-х статтях Декларації проголошено найголовніші особисті, а також політичні, соціальні й духовні права особи. Передусім йдеться про право на життя загалом, у тому числі й на гідне життя, на безпеку, на здоров'я, на свободу розпоряджатися собою, виходячи із права на власне переконання, права на громадянство, володіння майном, право вільно обирати місце проживання.

У Декларації проголошено і рівні права для всіх, незалежно від віку, статі, раси, віри, національності, ідеологічних і політичних переконань. Декларація має рекомендаційний характер і тому СРСР хоча її визнавав, але не виконував. Не виконував він і підсумкову Декларацію наради країн Європи, США І Канади з питань прав і свободи людини, прийнятої 1 серпня 1975 року в Хельсінкі.

Викладачу-куратору варто проаналізувати як виконується ця Декларація в Україні, адже наш Парламент її ратифікував. Це означає, що наша країна взяла на себе зобов'язання повністю виконувати статті Декларації.

У заключній частині виховного заняття в грудні місяці слід націлити студентів на організаційно-методичну підготовку до зимової екзаменаційно-залікової сесії. Крім того, підвести підсумки виховної роботи за семестр і вислухати пропозиції студентів до її вдосконалення у наступному семестрі та можливість їх врахування.

22 січня – день української незалежності і соборності. За щасливої долі ці дві важливі історичні події відбулися саме в цей день – перша 22 січня 1918 року, а друга – 22 січня 1919 року.

22 січня 1918 р., 91 рік тому, Центральна Рада IV Універсалом проголосила самостійність УНР. У ньому говорилося:

"Віднині УНР стає самостійною, від нікого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського народу.

З усіма сусідніми державами а саме: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною й іншими ми бажаємо жити в згоді й приязні, але ніяка з них не може вмішуватися в життя Самостійної Української Республіки".

Акт злуки ЗУНР і УНР пройшов такі три етапи:

1) попередній договір у Фастові 1.12.1918 р.;

2) 2-3.01.1919 р. в м. Станіславі Українська Національна Рада ЗУНР одноголосно схвалила умови договору;

3) 22 січня 1919 р. Акт Злуки був урочисто проголошений на Софіївському майдані в Києві. ЗУНР дістала статус Західної Області УНР (ЗОУНР), а її президент – Є.Петрушевич став шостим членом Директорії.

21 січня 1919 р. Всенародні збори Закарпаття, які відбулися в Хусті, проголосили злуку краю із Українською соборною державою.

З нагоди 71 річниці Акту Злуки ЗУНР і УНР 21.01.1990 р. від Івано-Франківська, Львова аж до Києва проліг символічний живий ланцюг, як ознака відродження і консолідації України. В акції взяло участь понад 3 млн. осіб.

29 січня

Важливе виховне значення має розмова про студентський подвиг і героїчну смерть молодих патріотів під Крутами.

Саме 29 січня 1918 р., 92 роки тому, понад 300 юнаків – студентів і учнів Київських навчальних закладів віддали своє життя у боротьбі з московсько-більшовицькою армією біля залізничної станції Крути на Чернігівщині, відбиваючи наступ противника на Київ. Серед героїв Крут було багато волинян. Командир Студентського Куреня – сотник Омельченко.

А чому ж регулярна армія не захищала далекі підступи до Києва? Відповідь проста – неправильна політика Центральної Ради, яка відмовилася від створення регулярної армії.

Героїчний опір студентів більшовицьким військам мав історичне значення:

1. На кілька днів затримано взяття більшовиками м. Києва, що дало можливість евакуюватись українському уряду.

2. Дано можливість підписати 9.02.1918 р. Брестський мир з Німеччиною та її союзниками з одного боку і Росією – з другого.

3. Приклад виховання студентської молоді.

Варто призначити одного із студентів групи, який би зробив доповідь про подвиг під Кругами.