- •Поняття первісної та невизначеного інтеграла.
- •Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •Деякі методи інтегрування Безпосереднє інтегрування.
- •Заміна змінної у невизначеному інтегралі.
- •Інтегрування частинами.
- •Визначений інтеграл Задача про площу криволінійної трапеції.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •Властивості визначеного інтеграла, які виражаються рівностями.
- •Властивості визначеного інтеграла, які виражаються нерівностями.
- •Метод інтегрування частинами.
- •Метод заміни змінної.
- •Обчислення площ плоских фігур за допомогою визначеного інтеграла.
- •Основні поняття
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •3. Інтегрування деяких типів диференціальних рівнянь першого порядку.
- •Основні поняття.
- •Диференціальне числення фдз. Частинні прирости, похідні та диференціали.
- •Диференційовність функції двох змінних.
- •Похідна за напрямком.
- •Градієнт.
- •Найважливіші властивості градієнту:
- •Частинні похідні вищих порядків.
- •Екстремуми функції двох змінних.
- •Умовний екстремум.
- •Найбільше і найменше значення функції в обмеженій замкненій області.
- •На стороні оа , тому знаходимо найбільше та найменше значення функції однієї змінної: на сегменті .
- •На стороні ав або , тому знаходимо найбільше та найменше значення функції однієї змінної: на сегменті .
- •На стороні ов , тому знаходимо найбільше та найменше значення функції однієї змінної: на сегменті .
Деякі методи інтегрування Безпосереднє інтегрування.
Безпосереднє інтегрування – це такий спосіб інтегрування, при якому, користуючись алгебраїчними та іншими перетвореннями, а також властивостями невизначених інтегралів, заданий інтеграл зводиться до табличного.
Приклад . Знайти інтеграли:
.
.
.
Зауваження. Декілька сталих інтегрування можна об’єднати в одну, оскільки сума декількох довільних сталих є також довільна стала.
г)
.
д)
.
Приклад . Знайти невизначені інтеграли:
.
.
.
.
Заміна змінної у невизначеному інтегралі.
Теорема. Нехай - складна функція, аргументом якої є - неперервно диференційовна функція аргумента . Тоді справедлива формула заміни змінної у невизначеному інтегралі:
.
Доведення. Нехай - первісна для функції , тобто: . Доведемо, що - також є первісною для підінтегральної функції у правій частині формули. Для цього знайдемо її похідну по аргументу :
.
Теорему доведено.
Зауваження. На практиці, у багатьох випадках роблять заміну змінних «навпаки», позначаючи , виражаючи потім через . Окрім того, доцільність заміни виправдана, якщо відносно нової змінної отримується інтеграл простіший у порівнянні з даним інтегралом.
Приклад . Знайти невизначені інтеграли:
1. .
2. .
3. .
4. .
5.
.
6.
.
Інтегрування частинами.
Теорема. Якщо та - неперервно диференційовні функції, тоді справедлива формула інтегрування частинами:
.
Доведення. За правилом знаходження диференціала добутку функцій маємо:
.
Звідси . Проінтегруємо обидві частини і застосуємо властивість інтеграла від алгебраїчної суми функцій:
.
Враховуючи властивість інтеграла від диференціала функції, дістаємо:
.
Формулу доведено.
Метод інтегрування, що ґрунтується на застосуванні цієї формули, називається методом інтегрування частинами.
При цьому підінтегральний вираз розбивається на добуток двох частин: і , вибір яких обумовлений, як правило, наступними міркуваннями: похідна повинна бути простішою за , а – табличний або ж його знаходження не пов’язане з великими труднощами. Відзначимо два основні типи інтегралів, які знаходяться за допомогою метода інтегрування частинами (причому, є певні рекомендації стосовно вибору і ). Це інтеграли виду:
,
де - многочлен степеня , а - функція з одного із двох типів:
І. , - лінійні функції.
У цьому випадку рекомендується при застосуванні формули інтегрування частинами вибирати в якості многочлен , оскільки при диференціюванні його степінь понижується, а в якості , оскільки інтеграли від - це функції того ж типу.
ІІ. .
У цьому випадку рекомендується при застосуванні формули інтегрування частинами вибирати в якості обернену тригонометричну або логарифмічну функцію, оскільки при диференціюванні отримуються раціональні функції, а в якості , оскільки інтеграли від теж є многочленами.
Приклад . Знайти інтеграли:
а) . Цей інтеграл належить до І типу. Тому:
.
б) . Цей інтеграл належить до І типу. Тому:
.
в) . Цей інтеграл належить до І типу. Тому:
.
г) . Цей інтеграл належить до ІІ типу. Тому:
.
д) . Цей інтеграл належить до ІІ типу. Тому:
.
За допомогою методу інтегрування частинами можна знаходити й інші інтеграли, наприклад,
д)
.