
- •Поняття первісної та невизначеного інтеграла.
- •Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •Деякі методи інтегрування Безпосереднє інтегрування.
- •Заміна змінної у невизначеному інтегралі.
- •Інтегрування частинами.
- •Визначений інтеграл Задача про площу криволінійної трапеції.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •Властивості визначеного інтеграла, які виражаються рівностями.
- •Властивості визначеного інтеграла, які виражаються нерівностями.
- •Метод інтегрування частинами.
- •Метод заміни змінної.
- •Обчислення площ плоских фігур за допомогою визначеного інтеграла.
- •Основні поняття
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •3. Інтегрування деяких типів диференціальних рівнянь першого порядку.
- •Основні поняття.
- •Диференціальне числення фдз. Частинні прирости, похідні та диференціали.
- •Диференційовність функції двох змінних.
- •Похідна за напрямком.
- •Градієнт.
- •Найважливіші властивості градієнту:
- •Частинні похідні вищих порядків.
- •Екстремуми функції двох змінних.
- •Умовний екстремум.
- •Найбільше і найменше значення функції в обмеженій замкненій області.
- •На стороні оа , тому знаходимо найбільше та найменше значення функції однієї змінної: на сегменті .
- •На стороні ав або , тому знаходимо найбільше та найменше значення функції однієї змінної: на сегменті .
- •На стороні ов , тому знаходимо найбільше та найменше значення функції однієї змінної: на сегменті .
Екстремуми функції двох змінних.
Означення.
Точка
називається точкою
максимуму (мінімуму) функції
,
якщо існує окіл точки
,
що для всіх точок
,
які належать цьому околу і відмінних
від
,
виконується умова
Точки максимуму і мінімуму функції називаються точками екстремуму.
Означення. Точки з області визначення функції, в яких усі частинні похідні першого порядку дорівнюють нулю або не існують, називаються критичними точками.
Означення. Ті точки, в яких усі частинні похідні першого порядку існують і дорівнюють нулю, називаються стаціонарними.
В цих точках вектор-градієнт є нуль-вектор. Іншими словами: повний диференціал першого порядку у стаціонарних точках тотожно (при будь-яких приростах аргументів) дорівнює нулю.
Теорема (необхідна умова екстремуму функції).
Якщо функція у точці досягає екстремуму, то ця точка є критичною.
Із теореми випливає, що екстремуми слід шукати лише серед критичних точок (які можна назвати підозрілими на екстремуми).
Зауваження. Кожна точка екстремуму є критичною, але не кожна критична точка є точкою екстремуму.
Приклад
.
.
;
;
– критична
точка і
.
Але вона не є точкою екстремуму, оскільки
,
якщо
(тобто,
і
мають однаковий знак), і
,
якщо
(тобто
і
мають різні знаки).
Для
з’ясування питання про існування
екстремуму функції
у критичній точці
потрібно знайти у цій точці диференціал
другого порядку
і дослідити його знак при довільних
приростах
аргументів. Якщо
,
то
- точка мінімума, а якщо
,
то
- точка максимума (порівняй із другою
достатньою умовою екстремума для функції
одного аргумента, так званим «правилом
дощу»). Але якщо для функції одного
аргумента
і знак диференціала другого порядку
співпадає зі знаком другої похідної,
то для функцій двох і більше аргументів
це не так. Тому використовують достатню
умову, яка базується на дослідженні
диференціалу другого порядку як
квадратичної форми відносно приростів
аргументів (а саме – на основі додатної
або від’ємної визначеності цієї форми).
Теорема (достатня умова екстремуму). Нехай у деякому околі стаціонарної точки функція має неперервні частинні похідні другого порядку.
Розглянемо визначник Гессе (Гессіан) у цій точці.
.
Якщо
, то - точка екстремуму, причому: якщо
, то – точка мінімуму; якщо
, то – точка максимуму.
Якщо
, то в точці екстремуму немає.
3.
Якщо
,
то питання про існування екстремуму
залишається відкритим і потрібні
додаткові досліждення.
Зауваження 1. Очевидно, що коли , то
,
тобто,
і
мають однакові знаки, тому визначити
вид екстремуму (
або
)
можна і за знаком
.
Зауваження
2.
Очевидно, що коли
,
то умова а)
еквівалентна
додатності диференціала другого порядку,
тобто
,
а
умова
б)
еквівалентна
від’ємності диференціала другого
порядку, тобто
.
Приклад
.
Дослідити на екстремум функцію:
.
Розв’язування.
Область
визначення функції
.
Знайдемо частинні похідні першого порядку:
,
.
Оскільки похідні визначені на , то серед критичних будуть лише стаціонарні точки. Знайдемо їх, розв’язуючи систему рівнянь:
.
Маємо
дві стаціонарні точки
і
- підозрілі на екстремум (за теоремою –
необхідна умова екстремуму). Застосуємо
теорему - достатню умову існування
екстремуму. Для цього знайдемо частинні
похідні другого порядку:
;
;
.
Вираз для Гессіана має наступний вигляд:
.
-
точка екстремуму.
Оскільки
– точка мінімуму.
в
точці
екстремуму немає.
Відповідь:
.
Приклад
.
Дослідити на екстремум функцію:
.
Розв’язування.
;
частинні похідні першого порядку:
,
визначені у будь-якій точці координатної
площини, тому серед критичних будуть
лише стаціонарні точки. Знайдемо їх,
розв’язуючи систему рівнянь:
стаціонарна
точка
– підозріла на екстремум (за теоремою
– необхідна умова екстремуму). Застосуємо
теорему - достатню умову існування
екстремуму. Для цього знайдемо частинні
похідні другого порядку:
;
;
.
Вираз
для Гессіана:
.
за
теоремою питання про екстремум в точці
відкрите. Але в точці
функція досягає мінімума
,
оскільки очевидно, що
для всіх точок
.
Приклад
.
Дослідити на екстремум функцію:
.
Розв’язування.
;
частинні похідні першого порядку
;
визначені у будь-якій точці координатної
площини, тому серед критичних будуть
лише стаціонарні точки. Знайдемо їх,
розв’язуючи систему рівнянь:
стаціонарна точка – підозріла на екстремум (за теоремою – необхідна умова екстремуму). Застосуємо теорему - достатню умову існування екстремуму. Для цього знайдемо частинні похідні другого порядку:
;
;
.
Вираз
для Гессіана:
.
за
теоремою питання про екстремум в точці
відкрите. Додаткові дослідження
показують, що для всіх точок площини з
від’ємними координатами
,
а для всіх точок площини з додатними
координатами
в точці
екстремуму немає.