Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vse_voprosy.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
21.09.2019
Размер:
1.15 Mб
Скачать

29. Швидкість обігу грошей: поняття, фактори, що впливають на зміну швидкості обігу грошей, вплив її на масу та сталість грошей. Порядок розрахунку швидкості обігу грошей.

Швидкість обігу грошей - це показник того, наскільки швидко відбувається перехід грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого в обслуговуванні економічних операцій за певний період. Він показує, скільки разів у середньому за рік (за період) певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг.

Швидкість обігу грошей виражається рівнянням: V=Q*P/M, де V – швидкість обігу грошей; Q – фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізуються; P – рівень цін товарів та послуг; M – маса грошей, що перебуває в обігу.

Статистичне показник швидкості обігу грошей виражається або числом оборотів однойменної грошової одиниці за певний час, або тривалістю одного обороту. На швидкість обігу грошей впливають такі фактори: • обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва; • величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну; • рівень розвитку ринкових зв'язків між суб'єктами процесу відтворення; • збалансованість попиту і пропозиції на ринку; • рівень розвитку маркетингу; • рівень інфляції; • рівень розвитку економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі, банківської справи, ринку цінних паперів тощо.

Швидкість обігу грошей обернено пропорційна пропозиції грошової маси. Це означає, що у випадку зменшення кількості грошей, що обслуговує певну величину ВНП, швидкість обігу кожної грошової одиниці зростатиме. Недостатність грошової маси, необхідної для обслуговування обігу товарів і послуг, компенсується прискоренням швидкості обігу грошей. Таке прискорення здійснюється автоматично методом саморегулювання.

30. Закон кількості грошей, необхідних для обігу, його суть, вимоги та наслідки порушення вимог.

Закон грошового обігу полягає в тому, що протягом даного періоду часу для обігу необхідна лише певна, об'єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Зміст цього закону можна виразити рівнянням: КФН, де КФ – фактична маса грошей в обігу; КН – об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Виходячи з відомого рівняння І.Фішера, кількість грошей, необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг, прямо пропорційна номінальному обсягові виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці: Мd=P*Y/V, де P – абсолютний рівень цін; Y – реальний обсяг виробництва; V – швидкість обігу грошей.

У країнах з розвиненою ринковою економікою врахування вимог закону Кн здійснюється на основі визначення стану грошового обігу, тобто фактичної міри збалансованості Кф і Кн та розробки і впровадження в життя відповідної кредитної та бюджетної політики.

Збалансованість Кф і Кн є важливою умовою забезпечення сталості грошей. Через механізм виведення з рівноваги Кф і Кн на сталість грошей впливають фактори їх кількості та швидкості обігу. Вони безпосередньо впливають на величину Кф, постійно збільшуючи її щодо Кн. Це пояснюється, з одного боку, прагненням емітентів одержати додаткові грошові ресурси за рахунок нового випуску грошових знаків, а з іншого - прискоренням обігу грошей внаслідок удосконалення організації й автоматизації грошового обігу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]