Перелік нормативно-правових актів

1. Закони України:

«Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789 – XII;

«Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959 – XII;

«Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586 – XIV;

«Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96 – ВР;

«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94 –ВР;

«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV;

«Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998 № 351-XIV;

«Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995 № 327/95-ВР;

«Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII;

«Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV;

Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 331-XIV;

Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-IV;

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI;

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.

2. Укази Президента України:

Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 № 319/94;

Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю» від 08.06.1993 № 195/93.

3. Декрети, постанови Кабінету Міністрів України:

Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2001 № 1703 «Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 2002 році»;

Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 21.06.1995 № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 № 112 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності»;

24. Правозахисна діяльність прокурора у інвестиційній сфері.

Відповідно до ст. 1 Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, внаслідок чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Об’єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибутку: основні та оборотні кошти, цінні папери, науково – технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.

З метою забезпечення дієвого нагляду, працівникам органів прокуратури необхідно орієнтуватися в основних термінах інвестиційної діяльності.

Розрізняють інвестиції валові і чисті.

Валові – це загальний обсяг інвестування за певний період, що спрямоване на нове будівництво, придбання засобів виробництва та приріст товарно – матеріальних засобів.

Чисті - це сума валових інвестицій без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Динаміка чистих інвестицій характеризує економічний розвиток підприємства, галузі держави. Якщо сума чистих інвестицій від’ємна, тобто обсяг валових інвестицій менший від суми амортизаційних відрахувань, це свідчить про зменшення обсягу випуску продукції. Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю, це означає відсутність економічного зростання, а якщо сума валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань, то це означає, що економіка розвивається. Зі збільшенням обсягів чистих інвестицій збільшуються доходи. Такий нескладний аналіз дозволить оперативно зорієнтуватися та зробити попередні висновки щодо наявності тих чи інших порушень щодо реалізації інвестицій.

Підготовка до проведення перевірки

Результативність правозахисної діяльності залежить від правильної організації роботи, а її ефективність досягається за умови реального усунення порушень закону, повного відшкодування завданих збитків та притягнення винних осіб до встановленої відповідальності. У зв’язку з цим прокурору потрібно провести організаційні і практичні заходи, які були б спрямовані на проведення якісних та результативних перевірок, сприяли зміцненню законності.

Зокрема необхідно забезпечити постійне інформування прокуратури про стан законності в інвестиційній сфері, для чого систематично отримувати від державних та контролюючих, інших правоохоронних органів, митниці та органів статистики інформацію про їх роботу в регіоні (місті, районі) щодо виконання законів на підконтрольних об’єктах.

До проведення перевірки необхідно ознайомитись із законодавчими актами та з’ясувати, які з них регулюють питання інвестиційної діяльності, які суб’єкти господарювання відносяться до інвесторів, які види діяльності відносяться до інвестиційної; які з державних контролюючих органів здійснюють контрольні функції щодо суб’єктів інвестиційної діяльності, їх функції та повноваження; які є форми державної та відомчої статистичної звітності, де відображається вказана діяльність, яким органам контролю вона подається.

Прокурор повинен мати повний перелік об’єктів та суб’єктів господарювання, дані про стан законності та його аналізувати.

При підготовці до перевірки слід враховувати, що в системі норм права, які регулюють інвестиційну діяльність, є норми різних галузей права: цивільного, фінансового, земельного, податкового, митного, кримінального тощо. Це пояснюється тим, що процес інвестування складний за своїм правовим характером, його суб’єкти виступають сторонами різного роду суспільних відносин.

Запорукою ефективних та результативних перевірок є їх якісне інформаційне забезпечення. З цією метою передусім необхідно витребувати відповідну інформацію з органів контролю:

В органах Державної митної служби України :

- інформацію про ввезені на територію України іноземні інвестиції (із зазначенням відправника, одержувача, реквізитів вантажно-митних декларацій, дати оформлення, характеристику ввезеного вантажу, кількість, митну вартість тощо).

В органах статистики:

- про експорт (імпорт) товарів, послуг ;

- про іноземні інвестиції в Україну та з України в економіку інших країн;

- про надходження і розподіл гуманітарної допомоги;

- про обсяги експорту-імпорту товарів на основі даних вантажних митних декларацій та звітів підприємств і організацій про товари, що не підлягають митному декларуванню;

- про результати перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо достовірності поданої статистичної звітності, прийняті рішення.

В органах Державної фінансової інспекції України:

• інформацію про результати ревізій законності витрачання державних коштів на реалізацію інвестиційних проектів.

У територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку:

- перелік інвестиційних фондів та інвестиційних компаній, які здійснюють діяльність з цінними паперами на території області, міст Києва та Севастополя;

- матеріали перевірок в інвестиційних фондах та інвестиційних компаніях з питань додержання вимог законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

В Управлінні Національного банку України в області, містах Києві і Севастополі:

• інформацію про зареєстровані іноземні інвестиції виключно у вигляді грошових коштів.

У органах Державної казначейської служби України:

• інформацію про отримані інвестиції бюджетними установами і організаціями.

У головному управлінні економіки облдержадміністрації, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації :

• дані про зареєстровані іноземні інвестиції (обсяги прямих і портфельних інвестицій), у тому числі на підставі договорів про спільну сумісну діяльність;

• про зареєстровані зовнішньоекономічні договори про спільну діяльність.

На даному етапі одержану інформацію необхідно проаналізувати та порівняти статистичні дані. У разі виявлення невідповідності статистичних даних фактичним провести відповідну перевірку, в ході якої з'ясувати причини розбіжностей та вжити відповідних заходів прокурорського реагування до порушників, які допустили викривлення статистичної звітності.

Слід враховувати, що з метою досягнення ефективності та цілеспрямованості правозахисної діяльності у напрямі додержання інвестиційного законодавства прокурору необхідно забезпечити постійне інформування про стан законності в інвестиційній сфері, для чого потрібно систематично отримувати від усіх органів державного, позавідомчого контролю, а також статистики, митних органів, податкової служби та правоохоронних та інших органів інформацію про їх роботу в регіоні з контролю за виконанням законів на підконтрольних об’єктах.

Втім, узагальнивши основні напрямки перевірки, дослідженню в органах влади та контролю в першу чергу підлягає:

законність прийнятих органами влади та контролю рішень за наслідками здійснення контролюючих функцій стосовно суб’єктів господарювання щодо їх інвестиційної діяльності, у тому числі законність державної реєстрації інвестицій, притягнення винних до відповідальності, вжитих санкцій за порушення законодавства, реального стягнення збитків;

здійснення контролю за виконанням прийнятих ними рішень;

своєчасність передачі правоохоронним органам матеріалів про вчинені злочини при здійсненні інвестиційної діяльності;

відповідність положенням Конституції та законам виданих органами влади та контролю актів правового характеру з питань інвестицій, обов’язкових до виконання всіма учасниками інвестиційної діяльності;

додержання ними вимог законодавства щодо здійснення контролюючих функцій за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності законодавства про інвестиційну діяльність;

своєчасність виявлення порушень законів у сфері інвестиційних відносин та їх усунення.