31. Розрахунок цін в рамках товарної номенклатури.

Дуже часто в практиці використовують метод номенклатурної групи, суть якого полягає в розрахунку ціни не за окремими товарами, а за номенклатурними групами в цілому, тобто знизивши ціни на один товар отримувати можна виторг, реалізовуючи інші товари за середніми цінами. Стратегії ціноутворення в межах товарної номенклатури

Оскільки зазвичай в асортименті фірми є не один, а кілька видів продукції, в край­ньому разі, якщо навіть вид продукції один, але виготовляються різні моделі, постає природне запитання, як мають співвідноситися ціни на ці товари. Отже, йдеться про варіанти ціноутворення в межах товарної номенклатури. Таких варіантів шість:

ціноутворення в межах товарного асортименту;встановлення цін на супутні товари;

встановлення цін на обов'язкові предмети;встановлення цін на побічні продукти виробництва;встановлення цін на набори товарів. Ціноутворення в межах товарного асортименту

Базою для прийняття рішення з цього приводу є:

1.різниця в собівартості товарів;

2.оцінка властивостей товарів споживачами;

3.ціни конкурентів.

Встановлення цін на супутні товари

Йдеться про додаткові атрибути до основного товару. Класичний приклад, який "експлуатує" література з маркетингу, — "роздягнена" базова модель автомобіля, яка пропонується за низькою ціною. При доукомплектації (склопідйомник, радіо-, аудіоапаратура тощо) ціна збільшується. Але більшість споживачів вибере все ж таки укомплектовану, дорожчу модель.Проблема полягає в тому, вартість яких саме елементів, яким належить виконувати роль доповнювальних, має увійти до базово'і ціни.

Встановлення цін на обов'язкові предмети

Ці товари використовуються разом з основними (лезо для бритв, фотоплівка для фотоапаратів). У разі, якщо фірма виготовляє і основний товар, і атрибути до нього, ціни можуть призначатися за такою схемою: основні товари — низькі ціни; атрибути — високі.

При цьому досягається своєрідний ефект, який МАТТЕІ застосувала для своєї ляльки "Барбі". Важко знайти дитину, яка зупиняється лише на ляльці. Згодом у неї з'являється цілий шлейф аксесуарів, які для дитини — задоволення, для маркетологів — прагматич­ний підхід до визначення цін на доповнювальні товари. Як виявилося, досить вдалий.Ще одним варіантом встановлення цін на товари або послуги, якими клієнт користу­ється разом з основним, є ціни з двох складових.

Порівняно невисока ціна вхідного квитка до дискотеки плюс певна сума, яка інколи значно перевищує першу складову, — за напої, інші смакові атрибути відпочинку. Приклад послуги компанії "УКРТЕЛЕКОМ": абонентська плата за користування теле­фоном плюс вартість місцевих розмов, залежно від їхньої тривалості

Встановлення цін на побічні продукти виробництва

Основна ідея ціноутворення при цьому — ціна має покрити витрати, пов'язані зі збері­ганням і доставкою продукції. Нестандартні аркуші паперу (поліграфічний комбінат), відходи шкіри (взуттєве виробництво), браковані тканини (текстильний комбінат).ідеальна ситуація — якщо вдається знайти можливість не тільки відшкодувати витра­ти, а й заробити на побічних продуктах виробництва. Наприклад, сироватка, з одного боку, побічний продукт виробництва сиру, а з іншого, самостійний продукт — складо­ва асортименту молокозаводу. Шерстяні та напівшерстяні нитки — відходи трикотаж­ного виробництва — пропонують любителям ручного в'язання за невисокими цінами.

Встановлення цін на набори товарів

У покупця з'явиться бажання придбати набір, якщо вартість набору менша, ніж коли товар продається окремо.

Такий підхід до встановлення цін, так зване "зв'язування цін", актуальне, якщо товари або незалежні, або взаємозамінні. Нагадаємо, товари взаємозамінні, якщо перехресна еластичність позитивна При цьому товари продаються або під однією маркою, або однією фірмою.