18. Документи, що використовуються при укладенні експортної угоди (контракту).

При пiдготовцi до укладення експортної угоди оформляються до-кументи:

—        пропозицiя (оферта);

—        контракт;

—        пiдтвердження замовлення;

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

—        рахунок-проформа (документ, що виступає як попереднiй ра-хунок, але не є основою для оплати);

—        заявка на iнструкцiї з постачання (видається постачальни-ком i мiстить прохання до покупця повiдомити iнструкцiї у вiдношеннi умов постачання замовлених товарiв);

—        тендер (пропозицiя оферента, який бере участь у торгах, що вiд повiдає вимогам замовника, i пiдтверджує згоду оферента взяти на себе виконання позначених у технiчних умовах робiт i мiстить вказiвку пропонованої цiни чи вартостi робiт).

19. Документи, що використовуються при укладенні імпортної угоди (контракту).

При пiдготовцi до укладення iмпортної угоди оформляються до-кументи:

—        запит;

—        лист про намiри, яким покупець iнформує продавця про прий-няття в принципi пропозицiї i угодi почати переговори про укладення контракту;

—        замовлення (у нього включається iнструкцiя щодо постачан-ня замовлених товарiв: кiлькiсть i розмiр часткових постачань, їхнiх умов, адреса експедитора, засiб транспорту, найменуван-ня перевiзника, а також iнструкцiя з упакування);

—        тендерна документацiя.

20. Зовнішньоторгові документи, що підтверджують виконання контракту.

Документи, що підтверджують виконання угоди з іноземним контрагентом, тобто поставку товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю, називають зовнішньоторговими.

Залежно від виконуваних функцій, пов'язаних із зовнішньоторговим контрактом, зовнішньоторгові документи підрозділяються на вісім груп:

- документація із забезпечення виробництва експортного товару;

- документація щодо підготовки товару до відвантаження;

- комерційні документи;

- документи з платіжно-банківських операцій;

- страхові документи;

- транспортні документи;

- транспортно-експедиційні документи;

- митні документи.

Товаросупроводжувальними називають документи, які передаються разом з вантажем від пункту відправлення до пункту призначення. До них належать документи, що входять у групи комерційних, транспортних та митних.

Відвантажувальними (товаророзпорядчими) називаються документи, які складаються у зв'язку з відвантаженням товару. Зазвичай ці документи перераховуються у контракті.

Зовнішньоторгові документи оформляються на спеціальних бланках і містять такі загальні для всіх документів реквізити: назву фірми-експортера (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача)., їх адреси, номери телефонів, телефаксів, назву документа, дату, замовлення і дату його підписання, номер наряду, трансу, вивантажувальної

специфікації, назяу та опис товару, його кількість (кількість місць, вагу нетто та брутто, кубатури), вид упакування та маркірування. Роботу із стандартизації зовнішньоторгових документів здійснює Європейська економічна комісія ООН (ЕЕК ООН -ЕЕСШ).

21. Типова структура міжнародного контракту купівлі-продажу.

У світовій практиці уже склалася стабільна структура зовнішньоекономічних контрактів. З врахуванням її згаданим Положенням передбачені умови, які повинні бути відображені у такому договорі (контракті), в тому числі і бартерному:

· назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення;

· преамбула;

· предмет договору (Subject of the Contract);

· кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг) (Quantity and Quality of goods);

· базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або наданих послуг) (Basis of Delivery);

· ціна та загальна вартість контракту (Price and prise of goods);

· умови платежу (Terms of Payment);

· умови здавання (приймання) товару (робіт, послуг) (Taxing-over of the goods);

· упаковка та маркування (Packing and Marking);

· форс-мажорні обставини (Force Majeure);

· санкції та рекламації (Sanctions and Reclamations);

· арбітраж (Arbitration);

· юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін (Legal Addresess).

У договорі за взаємною згодою сторін можуть передбачатися й додаткові умови, кількість і зміст яких не регламентуються. Такими умовами можуть бути: гарантії якості; умови збереження торгових марок і залучення агентів та перевізників; порядок сплати податків, мита та зборів; різного роду захисні застереження; умови передачі технічної документації; можливість і порядок внесення доповнень та змін до контракту тощо.

Зазначені умови контракту з точки зору значущості їх для контрагентів можна класифікувати за двома групами: обов’язкові і менш значущі. До обов’язкових умов відносять предмет контракту (Subject of the Contract), базисні умови поставки (Basis of Delivery), ціна товару (Price), умови платежу (Terms of Payment), санкції і рекламації (Sanctions and Reclamations). Нерідко до цих умов відносять якість та кількість товару.

Обов’язковими ці умови вважаються тому, що вони є дуже важливими для контрагентів, оскільки недотримання їх однією стороною може призвести до великих втрат іншої сторони. У міжнародній практиці дотримуються правила: при невиконанні контрагентом обов’язкових умов його партнер має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

Інші умови контракту, як, наприклад, умови здавання та приймання товарів (Tacing-over of the goods), упаковка та маркування (Packing and Marking), форс-мажорні обставини (Force Majcure), додаткові умови (Miscellaneous) та інші вважаються менш значущими. Тому в разі їх недотримання однією зі сторін інша сторона  може вимагати виконання взятих зобов’язань і стягувати штрафні санкції, якщо це передбачено угодою.

Укладення контракту потрібно починати з визначення назви та його номера, дати та місця укладення