16. Особливість прокурорських перевірок за додержанням законів про охорону здоров’я в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування та державного контролю.

Статтею 49 Конституції України кожному гарантується право на охорону здоров’я. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Відповідно до вказаної статті Основного Закону у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Основами законодавства України про охорону здоров’я (далі Основи законодавства) одним з основних принципів охорони здоров’я визначено дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров’я та забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій.

Частиною 2 ст. 184 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я. Тому, під час перевірки необхідно вивчити акти посадових осіб лікувальних закладів, якими передбачалось скорочення, реорганізація структурних підрозділів закладів охорони здоров’я, та дати їм належну правову оцінку.

З цією ж метою вивченню підлягаю також акти місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Під час перевірки дотримання права громадян на безоплатну медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я необхідно звернути увагу на діяльність так званих “лікарняних кас”. Вони, як правило, створюються у формі благодійних або громадських організацій. Нерідко їх засновниками виступають медичні працівники лікувальних закладів.

Тому, з’ясуванню підлягає дотримання при створенні “лікарняних кас” ст. 5 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” щодо заборони органам державної влади і органам місцевого самоврядування, а також державним і комунальним підприємствам, установам, організаціям, що фінансуються з бюджету, бути засновниками благодійних організацій.

Під час перевірки необхідно звернути увагу на те, як “лікарняними касами” здійснюється надання грошових коштів громадянам для отримання медичної допомоги, чи заключені ними відповідні договори з комунальними та державними закладами охорони здоров’я.

Саме наявність зазначених договорів вказує на те, що “лікарняні каси” є завуальованим способом надання громадянам платної медичної допомоги.

Слід також відмітити, що ч. 6 ст. 18 Основ законодавства про охорону здоров’я передбачена можливість лікувальними закладами встановлювати плату за послуги в галузі охорони здоров’я.

Організовуючи перевірки щодо надання платних послуг, необхідно виходити з того, що перелік платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я , вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 № 1138 з наступними змінами і доповненнями. При цьому, слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду від 25.11.98 № 15-рп/98 розділи І та ІІ зазначеного Переліку визнано такими, що не відповідають Конституції України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02 №989 назви та розділи І і ІІ Переліку викладені в новій редакції.

У ході перевірки слід звернути увагу на те, чи приймають лікувальні та санітарно-профілактичні заклади всупереч зазначеному рішенню Конституційного Суду України від хворих плату за надані медичні послуги як внесення добровільної компенсації.

Перевірці також підлягає питання додержання вимог чинного законодавства місцевими органами виконавчої влади при встановленні цін на платні медичні послуги.

Під час перевірки слід враховувати, що досить часто, громадяни ставляться у такі умови, при яких отримання послуг у державних та комунальних закладах охорони здоров’я прямо залежить від внесення ними “добровільних пожертвувань”, котрі оформляються заявами за спеціально розробленою формою.

Особливо зазначене стосується пологових будинків. Вони, як правило, відмовляються безоплатно надавати медичну допомогу жінками, які не зареєстровані за місцем знаходження пологового будинку. При цьому, вагітним жінкам пропонується заплатити “благодійний внесок” як умову надання медичної допомоги.

Не виключаючи можливості і доцільності добровільних пожертвувань на охорону здоров’я, благодійна діяльність має здійснюватись в порядку, передбаченому Законом України “Про благодійництво та благодійні організації”. Тому, у ході перевірки в обов’язковому порядку слід приділяти належну увагу також цим питанням.

У ході перевірки необхідно звернути увагу на додержання вимог чинного законодавства щодо:

• забезпечення надання кваліфікаційної медико-санітарної допомоги, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров’я (ст. 6, 38 Основ законодавства);

• дотримання медичними працівниками лікарської таємниці, що стала їм відома під час виконання своїх професійних обов’язків (ст. 40 Основ законодавства);

• гарантованого звільнення від роботи громадянина на період хвороби з тимчасовою втратою працездатності з виплатою у встановленому законодавством порядку допомоги по соціальному страхуванню (ст. 41 Основ законодавства);

• надання пільг донорам, зокрема, забезпечення безкоштовним харчуванням у день здавання крові, відшкодування готівкової вартості відповідних наборів харчування (ст. 46 Основ законодавства, ст. 9 Закону України “Про донорство крові та її компонентів”);

• подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях незалежно від форм власності лікувального закладу (ст. 37 Основ законодавства);

• запобігання інфекційним захворюванням, небезпечним для населення, та сприяння місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в здійсненні протиепідемічних заходів (ст. 30, 53 Основ законодавства);

• додержання вимог законодавства щодо охорони здоров’я матері та дитини (ст. 57-58, 64 Основ законодавства).

Необхідно також приділити увагу додержанню закладами охорони здоров’я вимог Закону України “Про звернення громадян” при розгляді заяв та скарг щодо незадовільного надання медичної допомоги. Так як, зазвичай, допускається тяганина та поверховість при їх вирішенні, несвоєчасне надання відповідей за результатами розгляду.

Перевіркою слід також охопити питання додержання вимог чинного законодавства при наданні медичної допомоги та послуг інвалідам, ветеранам війни і праці, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим громадянам, які користуються пільгами.

З цією метою необхідно перевірити додержання вимог ст. 7, 32 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, ст. 12, 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 17 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” при наданні медичних послуг державними та комунальними закладами охорони здоров’я відповідній категорії громадян.