1.Документ – основний різновид ділової мови. Загальні вимоги до складання документів.

Документ — основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованим і оформленим, повинен містити конкретні й реальні пропозиції та вказівки. Обов'язковими для документа є заголовок, чітка композиція, цілісність змісту, зв'язність викладу, структурна організація, завершеність. Ділова документація відображає характер суспільних відносин, у ній зосереджується інформація про події, явища, приватні стосунки між людьми. Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони — писемний доказ, джерело відомостей довідкового характеру.

Функції документа:

Головні функції – це зберігання й передача інформації в часі та просторі. Створюється документ з метою забезпечення потреб суспільства за допомогою розмноженої документної інформації.

Загальні функції:

Інформаційна — документ створюється для передачі або зберігання інформації.

Соціальна — задовольняє певну соціальну потребу.

Культурна — засіб зв'язку між організаціями та суспільними структурами.

Спеціальні функції:

Управлінська — за допомогою документа виконується управління підприємством.

Правова — за документом закріплена юридична сила.

Історична — надбання історії, матеріальне підтвердження того, що відбувалося у світі.

Державними стандартами встановлено 32 реквізити документів. Основні з них:

— назва виду документа

— дата документа

— адресат

— заголовок до тексту документа

— текст документа

— відмітка про наявність додатків

— підпис

— відбиток печатки

Текст — головний елемент документа. Крім параграфів пунктів у тексті виділяються абзаци. Тут треба стежити щоб кожен абзац розпочинав нову думку чи мікротему. Поділ тексту на абзаци має велике практичне значення Це допомагає осмислити прочитане і підготуватися до сприйняття іншої підтеми. Абзаци не повинні бути великими. Нормативним можна вважати абзац з трьох чи п'яти речень. Щодо словосполучень, то слід пам'ятати, що в будь-якому діловому тексті варто використовувати звичні стандартизовані форми. Це прискорює складання і сприйняття документа. Текст документа повинен бути чітким, коротким і не допускати різних тлумачень.

2. Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень, об'єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією. Прості речення у складному втрачають інтонаційну завершеність. Інтонацію кінця має все складне речення, а не кожне з простих, що входять до нього. Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв’язку. Складносурядне речення — це складне речення, що складається з рівноправних частин. Складнопідрядне речення — це складне речення, що складається із залежних одна від одної частин.

Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком можуть мати різну будову:

1) Від одного з речень, з’єднаних сурядним зв’язком, залежить одне або кілька підрядних (Ідуть од шахти шахтарі, А даль така широка та іскриста Там, де рум’яна стежка од зорі Біжить в село, що стало уже містом (В. Сосюра)).

2) Кожне з речень, з’єднаних сурядним зв’язком, має залежне підрядне речення (Розпухле вухо Тимка, на якому засохла кров, кинуло Орисю в жар, і їй хотілося торкнутися до нього пальцями, щоб зняти з нього біль, але вона не наважувалася цього зробити, щоб не спричинити ще більшого болю (Г. Тютюнник)).

3) Два чи кілька речень, з’єднаних сурядним зв’язком, мають спільне підрядне (Така там була температура, і так мене парою проймало, і стільки крові з мене вийшло, що я відчув себе здоровшим (Ю. Яновський)). Між двома сурядними реченнями, з’єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), якщо вони мають спільне підрядне, кома не ставиться (Тільки що Марія розпалила в печі й приставила горщики, у вікнах замиготіла чорна смушева шапка й блиснули чорні брови (І. Нечуй-Левицький)).

ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТОДОРОВ І К°»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ЗАТ «Тодоров і К°»

(підпис) О.В. Тодоров

АКТ №7

12.10.2022 м.Одеса

Про списання малоцінного інвентаря.

Підстава: розпорядження директора ЗАТ «Тодоров і К°» О.В. Тодорова № 12 від 03.05.2022 р.

Складений комісією:

Голова комісії – керівник відділу з питань перспективного розвитку Сташенко Сергій Якович.

члени комісії – старший інженер-конструктор аналітичного центру Міщенко Кирило Мефодійович, старший прораб Ололоєв Тарас Васильович.

12.05.2022 комісія перевірила якість матеріальних цінностей на будівництві нового житлового комплексу по 7 км Овідіопольської дороги й виявила що нижченазване майно внаслідок тривалої експлуатації стало непридатним для подальшого використання.

– скловата – п’ять рулонів,

– гіпсокартон – п’ять палет,

– дриль – один,

– цегла – одна палета.

Комісія вважає за необхідне вищеназваний інвентар зняти з балансу ЗАТ «Тодоров і К°» і ліквідувати його.

Голова комісії (підпис) Сташенко С.Я.

Члени комісії:

(підпис) Міщенко К.М.

(підпис) Ололоєв Т. В.

Білет 5

1.Основні види ділового спілкування

Спілкування – це передача думок та емоцій у процесі взаємовідносин між людьми. До основних видів ділового спілкування відносяться: виступи, бесіди, індивідуальні бесіди, конференції, телефоні бесіди, наради, переговори, збори.

Переговори можна номінувати як організаційну форму встановлення та юридичної фіксації виробничо-економічних зв'язків між зацікавленими в спільній діяльності економічно незалежними організаціями. Це формалізовний процес, що ставить конкретну мету, визначає коло питань і завжди реалізується в конкретних умовах, за конкретних обставин .

Учені виділяють три основні стратегії переговорів:

— перша стратегія — зводиться до протистояння крайніх позицій партнерів;

— друга — це золота середина між м'якістю та жорсткістю, тобто досягається поставлена мета і водночас не псуються стосунки з людьми;

— третя стратегія передбачає розв'язання проблем, виходячи із їхнього змісту, не допускаються дебати з приводу позицій, яких кожна із сторін жорстко дотримується (ці переговори називаються принциповими, оскільки враховуються інтереси обох сторін і досягається такий результат, який грунтується на справедливих нормах незалежно від волі жодної зі сторін).

Комерційні переговори відіграють велике значення в розвитку ділових стосунків. Від того, як будуть організовані і проведені ці переговори, залежить результат — поступ чи занепад проекту і, відповідно, фінансовий злет чи крах. За змістом комерційні переговори — це процес поетапного досягнення згоди між партнерами за наявності суперечливих інтересів. У менеджменті комерційні переговори розглядають як окремий вид ділового спілкування за формою і змістом. За формою вони подібні до індивідуальної бесіди, разом з тим вони проводяться між делегаціями партнерів, яким необхідно володіти навичками впливу на групу людей, що мають свою чітку мету. Таким чином, комерційні переговори є складовою управлінської діяльності і служать налагодженню корпоративних зв'язків.

Переговори — це не просто розв'язання проблеми або прийняття рішень, а й знаходження різних умов, які сприяють досягненню мети кожного.

Виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і торгова промова.

2. Морфоло́гія — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови. Це вчення про будову та граматичні класи слів (частини мови), граматичні категорії і систему словозміни їх. Основною одиницею морфології є слово, але в аспекті граматичної будови, особливостей змінювання і творення, вираження властивих слову граматичних значень.

Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.

Службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка)

ВІДГУК

На статтю Гук О.В.

«За феміністичним каноном(«Казка про калинову сопілку»

О. Забужко)» (3 с.)

Проблема феміністичного руху у наш час набула чималого розмаху. Автор статті детально дослідив зародження та вплив цього руху на сучасну українську літературу на конкретному прикладі. Подаючи аналіз твору О.Забужко, автор насамперед звертає увагу на стиль написання та характер прояву фемінізму у творі. На наш погляд автор достатньо детально зобразив проблему, застосував переконливі докази актуальності своєї роботи та провів детальний аналіз твору письменниці відповідно до вимог.

Рецензована стаття відповідає усім вимогам, її можна рекомендувати до друку.

Науковий керівник-професор,

кандидат філологічних наук,

завідувач кафедри гуманітарних наук

Південноукраїнського Державного педагогічного

університету ім. К.Д. Ушинського С.В. Шевчук

Білет 6