1. Розділ іменників на відміни і групи. Творення й правопис імен по батькові

Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?

Існує 4 відміни іменників, а саме:

Ӏ відміна – чоловічого, жіночого, спільного роду із закінченням –а, -я (хата, Сава, Сирота). Поділяються в залежності від того, на який кінцевий приголосний закінчується основа (3 групи: тверда, м’яка(суддя, стаття) та мішана (груша, круча))

ӀӀ відміна – чоловічого та середнього роду. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (вітер, трактор) то з закінченням –о (батько, Петро) Іменники середнього роду із закінченням –о, -е (сонце, вогнище, місто) та із закінченням –а, -я (щастя, збіжжя, узбіччя) ӀӀ відміна має тенденцію поділу на групу в залежності від кінцевого приголосного (тверда, м’яка і мішана)

ӀӀӀ відміна – жіночого роду з нульовим закінченням (піч, ніч, річ), а також слово мати

ӀV відміна – належать іменники середнього роду із закінчення –а, -я у називному відмінку однини, при відмінювані з’являються суфікси –ат-, -ят-, -ен- (каченя – каченят, ім’я – імені)

Групи іменників — класифікація іменників за родом, закінченням та закінченням основи. Група іменника впливає на формування його закінчень при відмінюванні.

Поділ іменників 1 та 2 відмін на групи

тверда	м’яка	мішана
Твердий (нешиплячий) приголосний основи: озеро, стріха, хата, вітер, абзац	Будь-який м’який: земля, водій, зілля, князь, сторіччя, пісня	Твердий шиплячий: хаща, тиша, плащ, плече, кущ, лівша'
	Середній рід на -е з основою на приголосний (крім шиплячого):поле, сонце

Поділ іменників 2 відміни чоловічого роду на -р на групи

тверда	м’яка	мішана
Іменники, що закінчуються на -р, у яких наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінчення (на -р, -а́р, -ер, -єр, -и́р, -ір, -їр, -ур, -юр, -яр): сир, гектар, шофер, кар’єр, касир, папір, професор,абажур, гіпюр, ювіляр, слова: комар , звір є словами, які треба запам'ятати	Іменнники, що закінчуються на ненаголошений склад -ар, -ир, а саме: ті, у яких при відмінюванні (особливо у множині) наголос переходить з основи на закінчення: буква́р — букваря́, кобза́р — кобзаря́, пухи́р — пухиря́; ті, що мають наголос на іншому складі основи: бо́ндар, ко́зир, лі́кар, пи́сар	Іменники, які закінчуються тільки на -яр і означають фах чи рід занять (наголос у непрямих відмінках також переходить з основи на закінчення): вугля́р, пісня́р, скля́р

ІМЕНА ПО БАТЬКОВІ

При творенні чоловічих імен по батькові вживаються суфікси -ович, -йович. Наприклад: Русланович, Сергійович, Іванович, Ігорович, Юрійович, Максимович, Євгенович, Богданович, Андрійович, Маркіянович, Васильович, Семенович.

При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), після голосних -ївн(а). Наприклад: Миколаївна, Іванівна, Юліанівна, Лук'янівна, Ярославівна, Артемівна, Владиславівна, Василівна, Бориславівна, Романівна, Олександрівна, Сергіївна.

Деякі з імен по батькові випадають з цих загальних правил. їх слід пам'ятати.

Григорій — Григорович, Григорівна

Сава — Савич (-ович), Савівна

Ілля—Ілліч, Іллівна

Микита —Микитович, Микитівна

Яків — Якович (-левич), Яківна (-лівна)

Лука —Лукич, Луківна.

У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають лише

закінчення -івн(и), -ївн(и), у давальному - -івн(і), -ївн(і).

Наприклад:

Р. в. Людмили Тимофіївни (неправильно: Тимофі-ївної)

Вікторії Володимирівни (неправильно: Володи-мирівної)

Д. в. Людмилі Тимофіївні (неправильно: Тимофі-ївній)

Вікторії Володимирівні (неправильно: Володими-рівній).