Тема 1. Макроекономіка як наука Приклади розв'язку задач
Задача 1.
Острівна країна має п'ять промислових підприємств. Вони виготовляють товари X та Y. Кожне з підприємств може виготовити або 20 одиниць товару X, або 10 одиниць товару Y.
1. Накресліть на графіку криву виробничих можливостей економіки цієї острівної країни.
2. Припустимо, що на підприємства завезена техніка, за допомогою якої кожне з п'яти підприємств тепер може виготовити 28 одиниць товару Y. Покажіть на графіку, як зрушилася крива виробничих можливостей економіки цієї країни.
Розв 'язок
1. Лінія КВМі на рис. 1.2.
2. На рис. 1.2 КВМ2 – нова крива виробничих можливостей острівної країни. Нова техніка дозволила збільшити виробництво товару Y, не скорочуючи виробництво товару X.
Рис. 1.2. Крива виробничих можливостей економіки країни
Задача 2.
На рис. 1.3 зображено криву виробничих можливостей економіки, вона включає виробництвр двох товарів: комп'ютери та мобільні телефони.
Комп' ютєри
Мобільні телефони
Рис. 1.3. Крива виробничих можливостей економіки країни
Знайдіть точки на графіку для наступних комбінацій виробництва цих двох товарів і визначте ефективний, неефективний і неможливий варіанти виробництва:
1. 60 комп'ютерів і 200 мобільних телефонів.
2. 100 мобільних телефонів і 80 комп'ютерів.
3. 300 мобільних телефонів і 30 комп'ютерів.
4. 300 мобільних телефонів і 40 комп'ютерів.
5. 150 мобільних телефонів і 150 комп'ютерів.
Розв 'язок
Комбінації (1) і (4): точки знаходяться на КВМ — ефективний варіант; комбінації (2) і (5): точки знаходяться поза кривою виробничих можливостей - неможливий варіант; комбінація (3): точка знаходиться всередині кривої виробничих можливостей — неефективний варіант.
Задача 3.
У країні А один фермер виготовляє 1 т м'яса або 20 ц пшениці в рік, у країні В - 2 т м'яса або 10 ц пшениці. Всього у країні А на виробництві пшениці і м'яса спеціалізуються 400 тис. фермерів, а в країні В - 100 тис. фермерів.
Як виглядатиме сукупна крива виробничих можливостей з виробництва м'яса і пшениці двох держав?
Розв 'язок
Побудуємо криві виробничих можливостей країни А і країни В. (рис. 1.4) Альтернативні витрати виробництва м'яса, виражені в пшениці, нижче у країні В (5 тис. ц за 1 т м'яса - у порівнянні з 20 тис. ц у країні А), а альтернативні витрати виробництва пшениці, виражені в м'ясі, нижче у країні А (0,05 т м'яса за 1 ц пшениці проти 0,2 т у країні В). Припустимо, в обох країнах виробляють тільки пшеницю: тоді підсумовування виробничих можливостей обох країн дорівнює 9 млн. ц. Якщо збільшувати виробництво м'яса, то це буде можливо тільки при скороченні виробництва пшениці. Це скорочення буде значним, якщо м'ясо виготовлятимуть у країні А, де його альтернативні витрати вищі. Отже, виробництво м'яса слід розгортати у країні В, де його альтернативні витрати порівняно нижчі. Тому крива сукупних виробничих можливостей спочатку має кут нахилу, відповідний витратам у країні В. Коли можливості виробництва м'яса у країні В будуть вичерпані, воно почне вироблятися і у країні А. Тому в точці N крива сумарних виробничих можливостей змінить кут нахилу - тепер він відповідатиме альтернативним витратам у країні А.
Рис. 1.4. Крива виробничих можливостей економіки країн А та В
Побудуємо криву виробничих можливостей двох країн, що склалася в результаті спеціалізації рис. 1.5.
Рис. 1.5. Крива виробничих можливостей економіки країн А та В з урахуванням впливу спеціалізації
Розподіл праці дає можливість виробляти до 200 тис. т м'яса і 8 млн. ц пшениці при найменших альтернативних витратах. Це ж відноситься і до виробництва м'яса. Спеціалізація розширює виробничі можливості обох країн.
Задача 4.
Подана нижче діаграма кругообігу включає підприємства, домогосподарства та уряд (державний сектор), а також товарний ринок та ринок ресурсів.
Дайте назву та пояснення кожному з потоків моделі.
Розв 'язок
Кругообіг з врахуванням впливу держави
Пояснення кожного з потоків у моделі:
1. Фірми платять за ресурси, які стають грошовими доходами для домогосподарств.
2. Домогосподарства постачають ресурси підприємствам.
3. Витрати домогосподарств стають доходами підприємств.
4. Фірми постачають домогосподарствам товари та послуги.
5. Держава витрачає гроші на купівлю товарів.
6. Держава отримує товари та послуги з ринку товарів.
7. Держава витрачає гроші на ринку ресурсів.
8. Держава отримує ресурси з ринку ресурсів.
9. Уряд забезпечує товарами та послугами підприємства.
10. Уряд забезпечує товарами та послугами підприємства.
11. Фірми сплачують податки урядові.
12. Домогосподарства сплачують податки урядові.