4.8.1 Типи вікон

В середовищі Windows передбачені вікна таких типів:

 вікна для прикладних програм;

 підпорядковані вікна (вікна документів);

 діалогові вікна (діалоги).

Вікна для прикладних програм представляють собою вікна, у яких виконуються програми. Тому їх ще називають програмними вікнами. Розпізнати вікно для прикладних програм можна за наступними ознаками (рис 4.21):

 у заголовку вказується ім'я програми (додатка);

 під заголовком розташовується рядок меню;

 вікно можна переміщати у будь-яке місце на екрані.

Рис. 4.21. Вікно прикладної програми

Підпорядковані вікна відрізняються від вікон для прикладних програм наступними ознаками (рис. 4.22):

 не мають меню;

 переміщаються тільки усередині вікон, яким підпорядковані, і не можуть перевищувати їх за розмірами;

 у заголовках такого вікна знаходиться спеціальне ім'я, найчастіше це ім'я документа.

Діалогові вікна (діалоги) представляють собою вікна для завдання додаткових параметрів при виконанні яких-небудь операцій (рис. 4.23).

Рис. 4.22. Підпорядковане вікно Рис. 4.23. Діалогове вікно

Від звичайних вікон вони відрізняються незмінністю розмірів і мають декілька типів елементів управління. Більшість діалогових вікон має набір вкладок. Це досить зручно, оскільки клацання лівою кнопкою миші на вкладці дозволяє розкрити в межах того самого вікна нове діалогове вікно.

Діалогові вікна можуть складатися з тих же елементів, що й звичайні вікна. Крім того, тут можуть бути командні кнопки, кнопки опцій, прапорці, поля занесення тексту (зі списком і без) та інші елементи управління. У діалогових вікнах можуть бути кнопки для виклику інших діалогових вікон.

4.8.2. Елементи вікон

Особливості вигляду вікна залежать від виду інформаційного об’єкта. Але основні їх елементи скрізь однакові. Якщо Ви навчитесь працювати з одним вікном, то Ви зможете працювати й з усіма іншими.

Усі вікна відкриваються, переміщаються і реагують на введення інформації абсолютно однаково, незалежно від того, чи є вони вікнами додатків, Web-браузерів тощо. Це дає можливість впевнено почувати себе у процесі роботи з різними вікнами, знаючи особливості стандартного вікна. На рис. 4.24 представлена типова структура вікна Windows. Усі вікна Windows мають однакову структуру.

Рис. 4.24. Вікно папки „Мій комп’ютер”, диск D.

У будь-якого вікна обов’язково є:

– рядок заголовка. Рядок заголовка – це його ім’я, причому ім’я – унікальне. Саме тому, вікна, називають за їх іменами. Рядок заголовка розташований у верхній частині вікна. Рядок заголовка може також використовуватись для переміщення вікна на робочому столі за допомогою лівої кнопки миші. Для цього потрібно підвести покажчик миші до рядка заголовка вікна, наприклад „Мій комп’ютер” і натиснути на ліву кнопку миші. Утримуючи її натиснутою необхідно перемістити покажчик миші у нове місце екрана. Контур вікна буде рухатися у напрямку переміщення миші. І коли рамка вікна переміститься у потрібне місце екрана, кнопку миші потрібно відпустити.

– системний значок. У лівому верхньому куті рядка заголовка є значок системного меню. При клацанні на ньому лівою кнопкою миші, розкриється меню управління вікном (рис. 4.25).

Рис. 4.25. Системне меню управління вікном

Взагалі кажучи, системний значок разом зі своїм системним меню при нормальній роботі миші, – штука непотрібна. Він може використовуватись лише у одному випадку – коли миша вийшла із ладу. Для відкриття системного меню у цьому випадку, необхідно скористатися комбінацією клавіш <Alt+Пробіл>;

– кнопки керування розмірами вікна. Розмір вікна можна змінювати методом протягування, якщо навести покажчик миші на його рамку, однак є значно простіші, хоча й більш грубі прийоми.

– рядок меню. Меню знаходиться під смугою заголовка і містить команди для виконання різних операцій з інформаційним об’єктом. Це – головний елемент управління, який є у більшості Windows-додатків. Особливість рядка меню полягає у тому, що якщо у програмі передбачена будь-яка команда, то вона обов’язково повинна бути доступною через рядок меню.

У вікнах Windows-додатків, рядок меню хоча й не є стандартним, але прийняті певні заходи для його уніфікації. Практично у будь-якому вікні додатка присутні пункти меню „Файл”, „Правка”, „Вид”, „Довідка”. У вікнах папок пункти меню „Файл”, „Правка” практично не використовуються, а основне навантаження лягає на меню „Вид”;

– панель інструментів. Тут зосереджені кнопки тих команд меню, які найчастіше використовуються у процесі роботи. Таке дублювання з рядком меню істотно спрощує доступ до цих команд (тут їх можна швидше вибрати). У більшості вікон додатків, панелі інструментів можна настроювати під конкретного користувача.

– робоче поле (ділянка). На робочій ділянці розташовується змістовна частина вікна – інформаційний об’єкт. Наприклад, на робочій ділянці текстового редактора розміщається текст документа, папки – значки документів та папок, які в ній містяться тощо.

Якщо вміст інформаційного об’єкта не поміщається на робочій ділянці, то у правій і нижній частині вікна з'являються лінійки прокручування. Клацання лівою кнопкою миші на кнопках з зображенням трикутника переміщає вміст на один рядок або стовпець у відповідному напрямку. Пересуванням за допомогою повзунка, вміст переміщається плавно. Щоб переміститися на один екран, потрібно клацнути мишею на лінійці між кнопкою з трикутником і повзунком.

– рядок стану. У рядку стану, який розміщається у нижній частині вікна, виводиться інформація про виділений об’єкт або пункт меню. Крім того, якщо у папці присутні приховані файли, тут про це повідомляється. При виділенні одного або декількох об’єктів, у рядку стану можна дізнатись про їх розміри.

Рамка визначає границі вікна і використовується для зміни його розмірів.

Заштрихована ділянка у правому кінці рядка стану називається вушком. Захвативши його покажчиком миші, можна змінити розмір вікна у діагональному напрямку.