4.3 Характеристика готової продукції

При проходженні практики на підприємствах біотехнологічної чи харчової галузі у цьому розділі наводиться найменування продукції (обраного продукту) відповідно до діючих Державних нормативно технічних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ ГНД та ін.), характеристика основних органолептичних, фізико-хімічних та мікробіологічних показників якості з посиланням на методики контролю. Особливу увагу слід приділити вивченню та наведенню методик контролю мікробіологічних показників. Дана група методик повинна бути докладно викладена у звіті з зазначенням необхідних реактивів, обладнання для їх проведення. У випадку відмови підприємства надати методики мікробіологічного контролю, студент зобов´язаний самостійно знайти нормативні документи згідно яких проводять ці дослідження та представити їх у роботі (дозволяється наводити копії документів).

При проходженні технологічної практики на фармацевтичних підприємствах у цьому розділі наводять відповідну аналітичну нормативну документацію (АНД), що визначає вимоги до якості препарату конкретного виробника. АНД на лікарський засіб включає: титульний лист; відомості про склад лікарського засобу; фармакологічну дію (вказують відповідно до інструкції для медичного застосування); специфікацію: перелік показників якості, їх допустимі межі та посилання на методи контролю; методики контролю; упаковку; маркування; транспортування та умови зберігання.

4.4 Сировинне відділення

При проходженні практики на харчових та біотехнологічних підприємствах наводять характеристику основної, допоміжної сировини та матеріалів відповідно до діючих Державних нормативно-технічних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ ГНД та ін.) Вимоги до зберігання сировини. Складські відділення підприємства. Контроль сировини.

При проходженні практики на фармацевтичних підприємствах в даному розділі наводять характеристику основної сировини (субстанції) включаючи джерела її постачання, допоміжної сировини та матеріалів.

4.5 Характеристика біологічного агента

У разі використання в технологічному процесі біологічних агентів, які є продуцентами БАР, беруть участь у біохімічних перетвореннях напівпродуктів або є цільовим продуктом виробництва, наводиться перелік їх морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак.

В цьому розділі студент самостійно, використовуючи наукову літературу (Дев’яте та Десяте керівництво Бергі з систематики бактерій,; класифікація дріжджів Куртцмана (1998 – 2000 р); систематики грибів – Маргеліса та Шварца (1997 р.), Кавалір-Сміта (1998 р.), Ейнсворта та Бісбі ("Dictionary of the fungi", 2008 р.) та ін., наводить таксономічний статус мікроорганізму, що використовується як продуцент.

У разі відсутності біологічних агентів при проходженні практики на харчових підприємствах наводиться перелік та опис можливих контамінантів виробництва із зазначенням їх морфолого-культуральних, фізіолого-біохімічних ознак та впливу на якість і вихід харчового продукту.

Наприклад, для прокаріот морфолого-культуральними ознаками є морфологія клітини (коки, палички, спірили, розміщення клітин – поодиноко чи в агрегатах), наявність ендоспор, капсули, джгутиків, їх розміщення, відношення до фарбування за Грамом; а також характер росту на агаризованих (характеристика колоній) та в рідких поживних середовищах.

Фізіолого-біохімічні (або просто фізіологічні) ознаки – відношення до кисню, яким чином одержують енергію, залежність росту від температури, рН, асиміляція різних поживних речовин (джерел вуглецю, азоту та ін.), тип живлення, потреба в додаткових факторах росту, відношення до антибіотиків. Дати перелік основних кінетичних показників ростових процесів та інтенсивності метаболізму: питома швидкість росту; максимальне накопичення біомаси, цільового продукту; економічні коефіцієнти конверсії субстрату. Визначається відношення біологічного агенту (БА) до кисню, що дає можливість обґрунтувати рівень аеробності під час культивування.