9. Топографо-геодезичні роботи спеціального призначення(лекції 3 листок знизу праворуч)

10. Вимоги до технічного завдання

Техні́чне завдання́ (ТЗ) — вихідний документ для проектування споруди чи промислового комплексу, конструювання технічного пристрою (приладу, машини, системи керування тощо), розробки автоматизованої системи, створення програмного продукту або проведення науково-дослідних робіт (НДР), відповідно до якого проводиться виготовлення, приймання при введенні в дію та експлуатація відповідного об'єкта.

Згідно з ГОСТ 34.602-89 ТЗ є основним документом, що визначає вимоги і порядок створення (розвитку або модернізації) інформаційної системи, відповідно до якого проводиться її розробка і приймання при введенні в дію. Згідно з діючим стандартами ТЗ повинно включати в себе такі відомості про об'єкт розробки:

1. Найменування об'єкта розробки, та область застосування.

повне найменування об'єкта та його умовне позначення,

шифр теми або шифр (номер) договору,

перелік документів, на підставі яких створюється проект, ким і коли затверджені ці документи,

планові терміни початку та закінчення робіт із створення об'єкта.

2. Підстава для розробки та назва проектної організації:

найменування підприємств розробника і замовника системи та їхні реквізити;

перелік юридичних та фінансових документів, на підставі яких створюється система, ким і коли затверджені ці документи;

відомості про джерела та порядок фінансування робіт.

3. Мета розробки.

4. Джерела розробки. Тут повинні бути перераховані документи та інформаційні матеріали (техніко-економічне обґрунтування, звіти про закінчені науково-дослідні роботи, інформаційні посилання на вітчизняні і зарубіжні аналоги та ін.), на підставі яких розроблялося ТЗ і які мають бути використані при створенні системи.

5. Технічні вимоги, які включають:

склад об'єкта та вимоги до його конструктивного виконання;

показники призначення та економічного використання сировини, матеріалів, палива і енергії;

вимоги до надійності;

вимоги до технологічності;

вимоги до рівня уніфікації і стандартизації;

вимоги безпеки при роботі обладнання;

естетичні і ергономічні вимоги;

вимоги до складових частин продукції, сировини і експлуатаційних матеріалів;

вимоги патентної чистоти;

вимоги експлуатації, вимоги до технічного обслуговування і ремонту;

вимоги до категорії якості.

6. Економічні показники:

гранична ціна;

економічний ефект;

термін окупності витрат на розробку і освоєння об'єкта;

допустима річна потреба в об'єкті проектування.

7. Порядок контролю і приймання об'єкта:

види, склад, обсяг і методи випробувань системи та її складових частин (види випробувань відповідно до діючих норм, які поширюються на систему, що розробляється);

загальні вимоги до приймання робіт (продукції) за стадіями (перелік учасників, місце і терміни проведення), порядок узгодження і затвердження приймальної документації;

статус приймальної комісії.

11. Основні нормативні геодезичні документи (лекції 5 листок ліворуч зверху)

12. Структура технічного проекту(лекції 6 листок ліворуч посередині).

13.Сутність поняття “мотивація персоналу” і його складових.

З'ясовуючи сутність і природу мотивації, маємо усвідомлювати, що йдеться передовсім про процес, який відбува­ється в самій людині і спрямовує її поведінку в конкретне русло, спонукає її поводитись у конкретній ситуації в певний спосіб. На поведінку людини в процесі трудової діяльності впливає ком­плекс факторів-мотиваторів. що спонукають до діяльності: зов­нішніх - на рівні держави, галузі, регіону, підприємства - і внут­рішніх - складових структури самої особистості працівника (потреби, інтереси, цінності людини, пов'язані з його особистіс­тю та соціокультурним середовищем, особливості трудової мен­тальності тощо). Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієн­тованої на досягнення особистих цілей і цілей організації. Мотивація - це сукупність усіх мотивів, які справляють вплив на по­ведінку людини. Мотивація персоналу включає цілу низку складових, а саме: мотивацію трудової діяльності, тобто спонукання персоналу до ефективної трудової діяльності, що забезпечує необхідні винаго­роди і задовольняє наявні потреби; мотивацію стабільної та про­дуктивної зайнятості; мотивацію розвитку конкурентоспромож­ності працівника; мотивацію володіння засобами виробництва: мотивацію вибору нового місця роботи тощо.

1) мотиватори - чинники, що спонукають людину до трудо­вої діяльності; зовнішні мотиватори - зовнішні щодо працівника впливи; внутрішні мотиватори - внутрішні спонукальні сили;

2) мотиваційний потенціал працівника - складова трудового потенціалу, яка характеризує готовність працівника до макси­мальної трудової віддачі, розвитку конкурентоспроможності, ре­алізації в роботі набутих знань, здібностей, умінь, навичок;

3) багатство мотивації персоналу - різноплановість мотивів як результат різноманітності значущих для працівника потреб, які спонукають його до трудової діяльності;

4) напрямленість мотивації - спрямованість працівника на реалізацію певних потреб на основі вибору конкретного виду трудової діяльності;

5) сила мотивації (мотиваційної поведінки) - інтенсивність наміру працівника, міра його готовності включитися в трудову діяльність для досягнення поставлених цілей.