79. Утворення та державний устрій дуалістичної австро-угорської імперії 1867.

У свою чергу угорський сейм у грудні 1865 р. висловився за угоду з Австрією на основі програми, виробленої Деаком і його прихильниками. Програма ця передбачала перетворення Австрійської імперії в дуалістичну (двоєдину) австро-угорську державу. Незабаром почалися переговори з Віднем.  Поразка, понесена Австрією у війні з Пруссією в 1866 р., поглибила внутрішню кризу імперії. Австрійські правлячі кола були змушені прийняти програму, висунуту угорцями. У лютому 1867 р. австро-угорська угода була укладена і в травні затверджена рейхсратом.     На основі цієї угоди Австрійська імперія була перейменована в Австро-Угорську. Кордон між двома частинами імперії встановлювався по річці Лейте (звідси назва Австрії - Цислейтанія, а Угорщині - Транслейтанія). До складу Цислейтанії, крім власне австрійських земель, входили Чехія (Богемія), Моравія, Сілезія, Герц (Гориця), Далмація, Галичина, Буковина, Крайна, Істрія і Трієст. До складу Транслейтанії, крім Угорщини, входили Трансільванія, Хорватія, Славонія, Воєводіна, Банат, Словаччина, Закарпатська Україна і порт Фіуме (Рієка). Австрія та Угорщина отримували свої самостійні законодавчі установи. Австрійський імператор був в той же час королем Угорщини. Повноваження загальноімперського уряду були обмежені питаннями фінансів, військовими і зовнішньої політики, всі інші питання переходили до компетенції урядів окремих держав.

В столиці імперії став функціонувати „парламент” –

рейхсрат, що складається з двох палат: палати господ і палати депутатів.

Перша стала осередком принців, вищого дворянства та духовенства, друга –

фінансистів, фабрикантів та чиновників.

Імператор Австрії оголошувався разом з тим королем Угорщини і таким

чином поєднував у своїй особі обидві частини „двоєдиної імперії”.

Офіційною назвою її стала Австро – Угорщина.

Угорський сейм, де засідали в основному представники дворянства та

крупної буржуазії, був однопалатним, рейхсрат Австрії складався з двох

палат: верхня палата називалася палатою господ, нижня – палатою

представників.

У загальному віддані Австро – Угорської монархії зберігалися питання

військової справи, фінансів та зовнішньої політики. Відповідно було лише

три загальноімперських міністри. Для контролю над ними та вирішення

загальноімперських питань, головним чином питання про бюджет, щорічно в

столицях обох країн мали скликатися делегації від законодавчих органів

(по 60 осіб від кожного).

80. Утворення та діяльність паризької комуни у 1871.

Паризька комуна - революційний уряд Парижа під час подій 1871 року, коли невдовзі після укладення перемир'я з Пруссією під час Франко-прусської війни в Парижі почалися хвилювання, що вилилися в революцію та встановлення самоврядування, що тривав 72 дні (з 18 березня по 28 травня). На чолі Паризької комуни стояли об'єднані в коаліцію соціалісти й анархісти. Власне слово комуна означає територіальну одиницю і орган місцевого самоврядування; в цій якості комуна Парижа існувала і організовувалася і раніше, але після подій 1871 ця назва без уточнень закріпилося саме за ними.