- •1. Декл. Прав людини та громад.
- •3. Бурж. Револ. 1789 р.
- •9. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •10. Встановлення та особливості англ.. Абсолютизму.
- •11. Встановлення та характеристика фашистської диктатури.
- •12. Громад. Війна в сша.
- •13. Декларація незалежності сШа 1775.
- •15. Держава і право Польщі новітнього періоду.
- •16.. Держ. Та право Фр. Нов. Періоду.
- •17. Державний лад Візантії 5-7ст, його еволюція 13-15. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •18. Держ устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту.
- •20. Державний устрій афін. Афінська рабовласницька держава.
- •21. Державний устрій Великобританії новітнього часу.
- •22. Державний устрій Китаю новітнього часу.
- •24. Державний устрій османської імперії.
- •25. Держ. Та право сша Нов. Періоду.
- •26. Державний устрій та право індії.
- •27. Держава і право Чехії новітнього періоду.
- •28.Держ. Устрій Фр. У період абсолют.
- •31.Джерела парава у Стар. Вавил.
- •33. Джерела та х-ка основних галузей права Англії.
- •35.Золота булла 1356р.
- •36. Імперія Наполеона Бонапарта
- •37. Кароліна 1532 р.
- •38. Конст. Сша
- •39. Крим. Право і процес. За Сал. Пр.
- •41. Нормандське завоювання Британії і його вплив на суп. –пол. Устрій країни.
- •44. Право та судочинство Османської імперії.
- •45. Право феодальної земельної власності в зх європі. Майорат.
- •46. Правова система Великобританії новітнього часу.
- •47. Правова система Китаю новітнього часу.
- •48. Правова система Німеччини. Боннська конституція.
- •49. Правова система сша новітньогоо часу.
- •50. Правова система франції.
- •Характеристика конституції Франції 1946р.
- •Характеристика конституції Франції 1958р.
- •51. Реформи англ.. Короля Генріха 2 в 12 ст.
- •52. Реформи імператора Юстиніана.
- •53.. Реформи Діокл. І Кост.
- •54. Реформи фр. Короля Люд. 9.
- •55. Розвиток парламентської монархії в Англії в 2 п 17-18 ст. Утв. Двопартійної системи.
- •57.. Соборне уложення
- •59. Станово представницька монархія в Англії.
- •61. Створення англ. Колоніальної імперії. Управління колоніями.
- •62. Суд, судочинство і основні риси права в ст. Греції.
- •63. Судебники
- •64. Судова рефома 1864 р в Росії.
- •67. Суспільний лад і державний устрій ст.. Китаю. Вчення Конфуція.
- •69. Суспільний лад і державний устрій у середньовічній франції. Генеральні штати та паризький парламент.
- •Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •72. .Реформи Солона. Реформи Клісфена.
- •74. Утворення візантійської держави. Суспільний устрій країни.
- •75. Утв. Д. Франків…
- •77. Утворення кнр і політика Мао Цзедуна.
- •78. Утв. Нім. Імперії.
- •79. Утворення та державний устрій дуалістичної австро-угорської імперії 1867.
- •80. Утворення та діяльність паризької комуни у 1871.
- •81. Утворення та характеристика речі посполитої.
- •82. Характеристика «нового курсу» Рузвельта в сша
- •83. Характ. Осн. Джерел та інст. Права Німеч.
- •84. Характерні риси державно-правової системи англ. Республіки 1649-1658
- •85. Характерні риси і особливості країн стародавнього сходу.
- •87. Цив.Право за законами Хаммурапі
- •88. Цивільний і кримінальний кодекси Наполеона бонапарта.
- •89.Якоб. Дикт. У Франц.
28.Держ. Устрій Фр. У період абсолют.
Адміністративно Францію було поділено на провінції, окру-ги. Великі округи очолювали інтенданти – чиновники з дуже широкими повноваженнями. Влада губернатора була обме-жена до мінімуму. Інтенданти короля у справах юстиції, по-ліції, фінансів підпорядковувались першому міністру або ко-ролю. Абсолютизм у Франції мав завершену, класичну форму. Свого часу він відіграв позитивну роль, допоміг зміцнити вітчизняну промисловість. Високе мито на ввіз готової продук-ції закривало доступ на ринки Франції більш дешевих виро-бів з інших країн, полегшувало ввезення сировини.За абсолютизму король був необмеженим монархом. Він видавав і скасовував закони, сам призначав і зміщував чинов-ників. Централізація влади і управління особливо посилилась за Людовіка XІV. Королівський едикт 1641 р. заборонив су-дам, у тому числі й Паризькому парламенту, приймати до розгляду справи, що стосувались “держави, адміністрації й уряду”. Паризький парламент був позбавлений права демон-страції.Генеральні штати і Рада нотаблів уже не діяли. Для об-говорювання особливо важливих питань король скликав дер-жавну раду.Нагляд за діяльністю інтендантів здійснював генерал-контролер фінансів, зберігались бальяжі й сенешальства.З’явились посади державних секретарів: іноземних, вій-ськових, морських справ і королівського двору. У період абсолютної монархії остаточно оформились три стани: духовенство, дворянство і “третій стан”. Духовенство мало певні привілеї. Священнослужителі були звільнені від рекрутського набору в армію, вони не платили податків, мали свій суд, свою адміністрацію, яку очолював папа римський
29. Закони МануУ Стародавній Індії поняття права як сукупності самостійних норм, що регулюють суспільні відносини, було неві-доме. Повсякденне життя індійців регулювалося правилами, затвердженими в нормах, які за своїм характером були ско-ріше етичними, ніж правовими. Крім того ці норми мали яск-раво виражений відбиток релігії.Найбільш відомою в нашій літе-ратурі дхармашастрою є Закони Ману. Точна дата складання цих законів невідома, її відносять на період від ІІ ст. до н.е. до ІІ ст. н. е.. Усього закони поділені на 12 глав. Го-ловне в Законах Ману – закріплення існуючого варнового устрою. У Законах детально описується походження варн, вказується на їх спадково-професійний характер, визначаєть-ся призначення кожної варни, привілеї вищих варн. Особли-вістю Законів Ману є релігійний характер усіх його поло-жень. Право власності. У період створення Законів Ману в Ін-дії вже добре розуміли різницю між власністю і володінням, а охороні приватної власності приділялась значна увага.Закони називають сім можливих способів виникнення права власності: спадкування, дарування, купівля, завоювання, лихварство, виконання роботи, а також одержання милостині Зобов’язальне право. Зобов’язальні відносини розроблені в Законах Ману доволі детально. В основному, в законах говориться про зобов’язання із договорів. Найбільш детально описується один із найдавніших договорів – договір позики. Закон твердо встановлює непорушність боргових зобов’язаньУ Стародавній Індії був відомий і договір оренди землі. Купівля-продаж є одним з договорів, що згадується в За-конах Ману. Договір вважався дійсним, якщо здійснювався в присутності свідків, а продавцем був власник речі. Встановлюючи положення, що регулювали окремі види договорів. 288). Шлюбно-сімейне право. Закони Індії мали детальні нор-ми про сім’ю і шлюб. Вона – хранителька домівки, уособ-лення богині землі. Норми законів детально розписували життєвий шлях жі-нки. Шлюбний вік для чоловіків – не менше 20 років, для ді-вчат – 12 і навіть 8 років. У ідеальному шлюбі вік нареченої повинен відповідати третині віку нареченого. Вибір нарече-ного чи нареченої залежав від волі батьків, враховувалось становище молодих у варнах і кастах.Шлюбу передували заручини Кримінальне право. Кримінальне право за Законами Ма-ну, з одного боку, характеризується доволі високим для свого часу рівнем розвитку, що проявляється у вказівках на форми вини (намір і необережність), рецидив, співучасть, тяжкість злочину залежно від приналежності потерпілого і винного до певної варни. З іншого боку – Закони відображають збере-ження старовинних пережитків, про що свідчать збереження принцип таліона, ордалії, відповідальність общини за злочин, скоєний на її території, якщо злочинець невідомий.Серед злочинів, що зафіксовані в Законах Ману, на пер-шому місці стоять державні. Серед майнових злочинів Закони велику увагу приділяють крадіжці. Закони Ману засуджували будь-яке насильство – вбивс-тво, тілесні пошкодження.
30.Джерела та характерні риси права мередньов.ФранціїІз встановленням феодалізму пережитки родових звичаїв остаточно втратили своє значення. Зросла роль церковного, канонічного права, особливо у шлюбно-сімейних відносинах. У Франції протягом кількох століть не було єдиної системи права. Юристи виявили зацікавлення римським правом. Його вивчали в університетах, з урахуванням загальних норм рим-ського права розв’язували складні юридичні казуси. Проте церква прагнула не допустити широкого застосування римсь-кого права, намагаючись розширити сферу дії канонічного права. Це протиборство закінчилося поразкою церкви. З по-силенням королівської влади римське право дістало широке визнання, відбувалась його рецепція. Одночасно зросло зна-чення королівських актів: едиктів, декларацій, ордонансів. У період абсолютизму найбільшу силу мали королівські едикти і ордонанси. Право власності Повна і необмежена власність на землю визнавалась за великими феодалами. Дрібні землевласники вважались дер-жателями землі з різними повинностями. Шлюбно-сімейне права.Шлюб між близькими родичами не допускався. Єдиною формою укладання шлюбу був церковний шлюб.Сімейні відносини базувались на принципі влади чоло-віка і батька, але в різні часи і в різних місцевостях ця влада була різною.Спадкове право Феодальне право знало спадкування за законом і запові-том. Але у деяких місцевостях свобода заповіту обмежува-лась, заборонялось позбавляти спадщини законних спадкоєм-ців. Кримінальне право і процес У раннє середньовіччя (приблизно до XІV ст.) у сфері кримінальних злочинів і покарань панували постанови зви-чайного права. Пізніше видаються королівські ордонаси, які містили норми кримінального права. Але ні звичаї, ні ордо-нанси не містили всіх положень кримінального права. Значна частина злочинів, їх склад, підстави відповідальності – встановлювались судовою практикою.