- •1. Декл. Прав людини та громад.
- •3. Бурж. Револ. 1789 р.
- •9. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту.
- •10. Встановлення та особливості англ.. Абсолютизму.
- •11. Встановлення та характеристика фашистської диктатури.
- •12. Громад. Війна в сша.
- •13. Декларація незалежності сШа 1775.
- •15. Держава і право Польщі новітнього періоду.
- •16.. Держ. Та право Фр. Нов. Періоду.
- •17. Державний лад Візантії 5-7ст, його еволюція 13-15. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст.
- •Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст.
- •18. Держ устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту.
- •20. Державний устрій афін. Афінська рабовласницька держава.
- •21. Державний устрій Великобританії новітнього часу.
- •22. Державний устрій Китаю новітнього часу.
- •24. Державний устрій османської імперії.
- •25. Держ. Та право сша Нов. Періоду.
- •26. Державний устрій та право індії.
- •27. Держава і право Чехії новітнього періоду.
- •28.Держ. Устрій Фр. У період абсолют.
- •31.Джерела парава у Стар. Вавил.
- •33. Джерела та х-ка основних галузей права Англії.
- •35.Золота булла 1356р.
- •36. Імперія Наполеона Бонапарта
- •37. Кароліна 1532 р.
- •38. Конст. Сша
- •39. Крим. Право і процес. За Сал. Пр.
- •41. Нормандське завоювання Британії і його вплив на суп. –пол. Устрій країни.
- •44. Право та судочинство Османської імперії.
- •45. Право феодальної земельної власності в зх європі. Майорат.
- •46. Правова система Великобританії новітнього часу.
- •47. Правова система Китаю новітнього часу.
- •48. Правова система Німеччини. Боннська конституція.
- •49. Правова система сша новітньогоо часу.
- •50. Правова система франції.
- •Характеристика конституції Франції 1946р.
- •Характеристика конституції Франції 1958р.
- •51. Реформи англ.. Короля Генріха 2 в 12 ст.
- •52. Реформи імператора Юстиніана.
- •53.. Реформи Діокл. І Кост.
- •54. Реформи фр. Короля Люд. 9.
- •55. Розвиток парламентської монархії в Англії в 2 п 17-18 ст. Утв. Двопартійної системи.
- •57.. Соборне уложення
- •59. Станово представницька монархія в Англії.
- •61. Створення англ. Колоніальної імперії. Управління колоніями.
- •62. Суд, судочинство і основні риси права в ст. Греції.
- •63. Судебники
- •64. Судова рефома 1864 р в Росії.
- •67. Суспільний лад і державний устрій ст.. Китаю. Вчення Конфуція.
- •69. Суспільний лад і державний устрій у середньовічній франції. Генеральні штати та паризький парламент.
- •Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості
- •72. .Реформи Солона. Реформи Клісфена.
- •74. Утворення візантійської держави. Суспільний устрій країни.
- •75. Утв. Д. Франків…
- •77. Утворення кнр і політика Мао Цзедуна.
- •78. Утв. Нім. Імперії.
- •79. Утворення та державний устрій дуалістичної австро-угорської імперії 1867.
- •80. Утворення та діяльність паризької комуни у 1871.
- •81. Утворення та характеристика речі посполитої.
- •82. Характеристика «нового курсу» Рузвельта в сша
- •83. Характ. Осн. Джерел та інст. Права Німеч.
- •84. Характерні риси державно-правової системи англ. Республіки 1649-1658
- •85. Характерні риси і особливості країн стародавнього сходу.
- •87. Цив.Право за законами Хаммурапі
- •88. Цивільний і кримінальний кодекси Наполеона бонапарта.
- •89.Якоб. Дикт. У Франц.
31.Джерела парава у Стар. Вавил.
жерела права. Закони царя Хаммурапі Джерелом права у Вавилоні був звичай. Поряд із звича-ями досить рано з’являється закон, необхідність якого дикту-валась прагненням пом’якшити протиріччя, що виникають у суспільстві. Правління царя Хаммурапі (1792 – 1750 рр. до н.е.) ознаменоване створенням збірників законів. Хаммурапі, надаючи велике значення законодавчій діяльності, розпочав її ще на початку свого правління. Перша кодифікація була створена на другому році правління; Ця кодифікація не збереглась. При складанні збірника у його основу було покладено звичаєве право, шумерійські судебники, нове законодавство.Закони недосконалі з точки зору їх повноти і за своєю категоричністю вони не передбачають різних явищ життя. Тексти складені, в основному, в казуїстичній формі. Закони не містять загальних принципів, відсутня система у ви-кладенні, хоча певна логіка має місце. Своїм законодавством Хаммурапі намагався закріпити устрій держави, панівною силою в якій мали бути дрібні і се-редні рабовласники. Це перший відомий збірник законів, що висвітлював рабовласницький лад, приватну власність. Зако-ни містять пережитки родового ладу, що проявляється в су-ворих покараннях, збереженні принципу таліона, застосуван-ні ордалій. Законник не може вважатися всеохоплюючим. У ньому не згадується багато державних і релігійних злочинів, основні види вбивств та ін. Є підстави вважати, що справи про такі злочини розглядалися згідно з нормами звичаєвого права.
32.Джерела права. Салічна правдаДжерелом права у франків були звичаї, постанови франкських королів законодавчого характеру (капітулярії). Завойова-не населення Галлії жило за римським правом. Збірником звичаєвого права є Салічна правда, яка, очевидно, виникла у кінці V ст. Салічна правда – це не звід законів і не кодекс, а фіксо-ваний перелік правових звичаїв. Здебільшого її статті присвя-чені злочинам проти особи і майна. Салічна правда передбача-ла суворі покарання, великі штрафи (вергельди) за вбивство, тілесні ушкодження.Покарання диференціювались залежно від становища правопорушника.Салічна правда свідчить про існування у франків пере-житків кривавої помсти. Основним покаранням був штраф, який визначався в со-лідах і динаріях. Передбачалось покарання тих, хто ганьбив гідність франка (гл. ХХХ). Статті Салічної правди охороняли і захищали життя та гідність жінки. За викрадання чужої дружини належало пла-тити штраф 200 солідів. Той, хто хапав вільну жінку за руку, кисть або палець платив 15 солідів, а, хто називав вільну жін-ку розпусницею – 45 солідів (гл. 20, 30 пар. 3).
Цив. право за Сал. правдою
Зобов’язання За виключенням землі, всі інші речі могли бути предметом купівлі-продажу, обміну, дарування. Факт укладання таких угод досить часто фіксувався в документах. Серед різних угод особливе місце належить позикам. Боргового рабства Салічна правда вже не знає. Але майнова відповідальність боржника стає дуже суворою. Після прострочки платежу кредитор тричі з`являвся до боржника (зі свідками), і з кожним разом сума боргу збільшувалась на три соліди. Конфіскація майна боржника здійснювалась графом. Спадкове правоРухоме майно син і дочка успадковували порівну. Але земля переходила тільки до сина. Тобто земля залишалась в одному і тому ж роді. Едикт короля Хільперика (561 – 584 рр.) встановив, що за відсутності у померлого синів майно успадковують доньки, а коли і їх немає, то брат чи сестра померлого, але не “сусіди”, як це було раніше. З розвитком приватної власності у праві франків з’являється інститут аффатомії, через який можна було внес-ти зміни у законний порядок успадкування. Аффатомія поля-гала у тому, що укладалась угода, за якої майно спадкодавця ще при його житті передавалось будь-якій особі.